ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2016 р. Справа № 876/7344/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Наумчик Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, яким просив визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 28.07.2016 року №658-о «Про застосування дисциплінарних стягнень» та від 08.08.2016 року № 673-о «Про звільнення» в частині звільнення його з посади заступника начальника Відділу митного оформлення № 1 митного поста «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС, поновити його на зазначеній посаді та стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано накази Волинської митниці ДФС від 28.07.2016 року № 658-о «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині звільнення з посади державної служби ОСОБА_3, заступника начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС, та від 08.08.2016 року № 673-о «Про звільнення» в частині вважати звільненим з 08.08.2016 року із займаної посади ОСОБА_3 із зазначеної посади і в частині п. 5 цього наказу, що стосується ОСОБА_3; поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС з 09.09.2016 року; стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4732,63 грн. Постанову в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4732,63 грн. суд допустив до негайного виконання.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_3 разом з іншими працівниками Волинської митниці ДФС 07.04.2016 року без дозволу керівництва взяв участь у сесії Волинської обласної ради, що призвело до порушення принципів державної служби і правил етичної поведінки державного службовця, тобто позивач вчинив дії, які вплинули на репутацію державного службовця митних органів вцілому. Також відповідач наголошує, що посадові та службові особи Волинської митниці ДФС не запрошувались на дану сесію. Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку був підтверджений результатами дисциплінарного провадження. Таким чином, позивач в порушення вимог Закону України «Про державну службу», Присяги державного службовця та Правил етичної поведінки державних службовців з власної ініціативи, без відома та погодження з керівництвом взяв участь в сесії обласної ради, перебуваючи у форменому одязі, де висловлював свої оцінки щодо роботи Волинської митниці ДФС та її керівника. Такі дії ОСОБА_3, на думку відповідача, спрямовані на підрив роботи митниці, вияв неповаги до свого керівника та дискредитацію державної служби загалом. За таких обставин відповідач вважає, що звільнення позивача із займаної посади є адекватним і обґрунтованим видом дисциплінарної відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановив суд, ОСОБА_3 з 01.08.2003 року проходив службу в митних органах (органах Державної фіскальної служби), останньою посадою перед звільненням була посада заступника начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС. 23.06.2003 року позивач прийняв Присягу державного службовця.
Наказом Волинської митниці ДФС від 28.07.2016 року № 658-о «Про застосування дисциплінарних стягнень» на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч. 1, ч. 5 ст. 66, ст. 77 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_3 було звільнено з посади начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця. Також даним наказом було визначено, що оскільки ОСОБА_3 з 11.07.2016 року перебуває в стані тимчасової непрацездатності днем звільнення вважати перший робочий день після закінчення терміну тимчасової непрацездатності.
А наказом Волинської митниці ДФС від 08.08.2016 року № 673-о «Про звільнення» було вирішено вважати ОСОБА_3 звільненим із зазначеної посади з 08.08.2016 року, а також виплатити йому грошову компенсацію за невикористані відпустки і провести повний розрахунок відповідно до вимог законодавства.
Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних наказів відповідача, виходячи з наступного.
Як встановив суд, підставами для звільнення ОСОБА_3 із займаної посади були акт службового розслідування від 07.07.2016 року та висновок дисциплінарного провадження від 18.07.2016 року.
Також на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 19.04.2016 року № 340 робочою групою Державної фіскальної служби України була проведена Тематична перевірка Волинської митниці ДФС з питань дотримання посадовими особами Волинської митниці ДФС вимог Кодексу законів про працю України та нормативно-правових актів з питань державної служби, призначеної наказом, за результатами якої був складений акт від 27.04.2016 року та виданий наказ від 03.06.2016 року № 493 «Про результати тематичної перевірки Волинської митниці ДФС».
В ході проведення даної тематичної перевірки було встановлено, зокрема, що 07.04.2016 року відбулася позачергова сесія Волинської обласної ради, до порядку денного якої було винесено наступні питання: про погодження надання надр у користування ПАТ «Укргазвидобування»; про Регіональну програму увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій на 2016-2020 роки; про Комплексну регіональну програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру у Волинській області на 2016-2020 року; інші. Водночас, питання щодо новопризначеного в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шавлака О.В. у порядку денному вказаної сесії відсутнє. Відповідно до інформації із відкритих джерел, яка була розміщена на Інтернет-ресурсі «Волинські новини», співробітники Волинської митниці ДФС, в тому числі і ОСОБА_3, 07.04.2016 року у форменому одязі перебували на сесії Волинської обласної ради, яка проходила в цей день з 10.00 год. до 12.30 год., хоч в переліку осіб, запрошених на сесію, посадові особи Волинської митниці ДФС не значились. З врахуванням наведеного робоча група з проведення тематичної перевірки дійшла висновку про те, що присутність 07.04.2016 року посадових осіб Волинської митниці ДФС на сесії Волинської обласної ради без дозволу керівництва може свідчити про порушення ними ст.5 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ і п. п. 2, 7 «Правил етичної поведінки державних службовців», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року № 65.
Також директор Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України подав голові служби доповідну записку від 13.04.2016 року № 575/99-99-14-01-03-18 «Про результати тематичної перевірки», в якій вказав, що посадовими особами Волинської митниці ДФС, в тому числі і ОСОБА_3, вчинено дії, які вплинули на репутацію державного службовця внаслідок публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб, чим порушено вимоги п. 2 ст. 8 Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ та ст. 5 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ і п. п. 2, 7 «Правил етичної поведінки державних службовців», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року № 65. Також в цій доповідній записці запропоновано керівнику Волинської митниці ДФС розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з державної служби зазначених осіб, в тому числі заступника начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3
Наказом Державної фіскальної служби України від 03.06.2016 року №493 «Про результати тематичної перевірки Волинської митниці ДФС» також було зобов'язано керівника Волинської митниці ДФС розглянути аналогічне питання.
Крім того, за фактом зазначених вище подій комісія Волинської митниці ДФС провела службове розслідування, за результатами якого був складений акт від 07.07.2016 року. В даному акті зафіксовано, зокрема, що ОСОБА_3 на порушення вимог Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ, Присяги державного службовця і «Правил етичної поведінки державних службовців», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року № 65, за власної ініціативи, без відома і погодження керівництва та офіційного запрошення 07.04.2016 року взяв участь у позачерговій сесії Волинської обласної ради, що призвело до недотримання ним принципів державної служби, правил етичної поведінки, тобто він вчинив дії, які негативно вплинули на авторитет державної служби. За пропозиціями комісії із службового розслідування ОСОБА_3 слід притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади за порушення правил етичної поведінки державного службовця та Присяги державного службовця. За висновком дисциплінарного провадження комісія рекомендувала за порушення Присяги державного службовця застосувати до ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з державної служби.
Надаючи оцінку наведених вище обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Загальні засади прийняття, проходження та звільнення з державної служби, а також статус державних службовців до 01.05.2016 року регулювались Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ), який втратив чинність з цього дня (крім статті 37), а з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ (далі Закон № 889-VІІІ).
Статтею 5 Закону № 3723-ХІІ було передбачено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Частиною 1 ст. 14 Закону № 3723-ХІІ було встановлено, зокрема, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Положеннями ст. 30 Закону № 3723-ХІІ було передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
В свою чергу, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками, зокрема, є: порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи щодо ОСОБА_3, акту службового розслідування та акту тематичної перевірки Волинської митниці ДФС, дії позивача були кваліфіковані відповідно до норм Закону № 889-VІІІ, а саме вказано про вчинення ним наступних дисциплінарних проступків, передбачених ч. 2 ст. 65 вказаного Закону: порушення Присяги державного службовця (п. 1 ), порушення правил етичної поведінки державних службовців (п. 2) та вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби (п. 4).
Водночас в оскаржуваних наказах Волинської митниці ДФС вказано, що звільнення позивача відбулось у зв'язку з порушенням Присяги державного службовця (п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VІІІ).
Однак, як правильно встановив суд першої інстанції, відповідач при проведенні службового розслідування та дисциплінарного провадження безпідставно не врахував, що дії ОСОБА_3, які кваліфікуються як дисциплінарний проступок, вчинені ним 07.04.2016 року, тобто до набрання чинності Законом № 889-VІІІ, в зв'язку з чим кваліфікація цих дій є помилковою і протиправною, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тому, як правильно зазначив суд першої інстанції, дані дії позивача могли кваліфікуватися виключно за Законом № 3723-ХІІ, а нормами Закону № 889-VІІІ могла регулюватись лише сама процедура застосування дисциплінарного стягнення.
Зазначена обставина, на думку колегії суддів, є достатньою підставою для визнання протиправними оскаржуваних наказів Волинської митниці ДФС в частині звільнення ОСОБА_3 з державної служби.
При цьому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про те, що дії позивача були правомірно кваліфіковані відповідно до Закону № 889-VІІІ, так як факт вчинення ним дисциплінарного проступку був встановлений після набрання чинності цим Законом, виходячи з наступного.
Відповідно до загальних засад законодавства, а саме принципу дії закону в часі, кваліфікація дій особи, зокрема, як у спірному випадку, дій позивача як державного службовця на предмет вчинення ним дисциплінарного проступку, повинна здійснюватись відповідно до норм законодавства, чинного на момент вчинення таких дій, а не на момент їх виявлення (встановлення).
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість кваліфікації відповідачем зазначених вище дій позивача як порушення присяги державного службовця, виходячи з наступного.
Як встановив суд, дані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ОСОБА_3 на засіданні Волинської обласної ради 07.04.2016 року висловив невдоволення діяльністю новопризначеного начальника Волинської митниці ДФС і, таким чином, на переконання відповідача висловив публічну критику свого керівника, що суперечить етичним нормам поведінки державного службовця.
Так, відповідно до положень п. 2 «Правил етичної поведінки державних службовців», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року № 65, державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, одним з яких є принцип лояльності.
Згідно з п. 7 цих Правил лояльність передбачає: добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів; утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб; коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов'язків.
Однак відповідно до правової позиції Верховного Суду України, сформованої, зокрема, в постанові від 18.11.2014 року у справі № 21-355а14, яку обґрунтовано врахував суд першої інстанції, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
З врахуванням фактичних обставин справи, положень наведених вище норм законодавства та зазначеної правової позиції Верховного Суду України, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що можливе порушення ОСОБА_3 лояльності як одного з принципів етики державного службовця за своєю тяжкістю не може розцінюватись як порушення Присяги державного службовця.
Крім того, як встановив суд і не спростовано відповідачем, а також зафіксовано в матеріалах дисциплінарної справи, ОСОБА_3 лише був присутній в залі засідань Волинської обласної ради, однак безпосередньо не виступав на сесії обласної ради з будь-яких питань, в зв'язку з чим, на думку колегії суддів, у відповідача не було достатніх і обґрунтованим підстав кваліфікувати дії позивача як порушення етики державного службовця (принципу лояльності).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваних наказів Волинської митниці ДФС від 28.07.2016 року № 658-о в частині звільнення ОСОБА_3 з посади державної служби та від 08.08.2016 року № 673-о в частині вважати позивача звільненим з 08.08.2016 року із займаної посади.
Також, встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням вимог законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 слід поновити на посаді, яку він займав перед звільненням з органів внутрішніх справ, а саме на посаді заступника начальника Відділу митного оформлення № 1 митного поста «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив середній заробіток за час вимушеного прогулу, який слід стягнути на користь позивача, в розмірі 4732,63 грн., враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», довідки Волинської митниці ДФС від 19.08.2016 року № 5/53-1040, згідно з якою розмір середньоденної заробітної плати позивач за два місяці перед звільненням становив 278,39 грн., а також кількість днів вимушеного прогулу позивача - 17.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року у справі № 803/1205/16 за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л.Я. Гудим
В.В. Святецький
Ухвала складена в повному обсязі 26.12.2016 року
Судове рішення № 63790489, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/1205/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: