Ухвала суду № 63789372, 26.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 грудня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/269/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Лайко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мокіївська сільська рада Чорнухинського району Полтавської області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та, з урахуванням заяви про зміну предмету позову /т. 2, а.с. 62-66/, просив скасувати наказ від 02.03.2015 №686 - СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно з яким Мокіївській сільській раді Чорнухинського району Полтавської області надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5325183200:00:016:0040.

26.12.2016 представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. Обґрунтовуючи дане клопотання представник відповідача зазначила, що у результаті поділу земельної ділянки загальною площею 25,4000 га кадастровий номер 5325183200:00:016:0040 сформовані новоутворені земельні ділянки щодо яких у Національній кадастровій системі міститься інформація про оформлення права власності за конкретними громадянами, а тому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, спір щодо прав на земельну ділянку має вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні доводи представника відповідача заперечили, наполягали на тому, що даний спір має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, оскільки його предметом є правомірність рішення відповідача про надання третій особі дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки.

Представник відповідача означене клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Представник третьої особи надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши доводи представника відповідача та думку позивача з приводу заявленого клопотання, розглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

В силу положень пункту 1 частини другої згаданої статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Даний спір стосується правомірності рішення відповідача про надання третій особі дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки. При цьому на ту саму земельну ділянку позивачем розроблений проект землеустрою щодо її відведення у користування та подане відповідачу клопотання про затвердження відповідної документації із землеустрою.

Водночас на дату розгляду справи у суді у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5325183200:00:016:0040 сформовані новоутворені земельні ділянки, що передані у власність фізичним особам. Відомості про реєстрацію права власності таких фізичних осіб на новоутворені земельні ділянки внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджено витягами з ДЗК, доданими представником відповідача до клопотання про закриття провадження у справі. Так само, наявні у матеріалах справи витяги з ДЗК містять інформацію про передачу відповідних земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський край".

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що субєктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство базується на таких принципах: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

За приписами статей 178, 181 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до статті 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Як визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Однак, обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є їхня юридична значимість та вчинення безпосереднього впливу на стан субєктивних прав та обовязків особи.

Оскаржене за цим позовом рішення відповідача не відповідає наведеним критеріям, оскільки не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Верховний Суд України у постанові від 24.02.2015 у справі №21-34а15 (реєстраційний номер 43075090) зазначив, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, не може бути розглянутий за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі передачі земельних ділянок у власність чи оренду спір щодо набуття фізичною чи юридичною особою земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Відповідно до положень частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Стосовно посилань позивача на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 у цій справі суд звертає увагу на таке.

Підставою для скасування ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 про закриття провадження у даній справі вказано передчасність висновку суду першої інстанції про наявність спору про право у спірних відносинах, оскільки на момент постановлення судом першої інстанції даної ухвали відповідачем не було прийнято рішень про передачу земельних ділянок у власність третім особам, останнім лише було надано дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Натомість наразі право власності на такі земельні ділянки зареєстроване у встановленому законом порядку за конкретними фізичними особами.

Оспорюваний у цій справі наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.03.2015 №686 - СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно з яким Мокіївській сільській раді Чорнухинського району Полтавської області надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5325183200:00:016:0040, вичерпав свою дію, на його підставі розроблена відповідна технічна документація, після затвердження якої проведений поділ земельної ділянки, сформовані новоутворені земельні ділянки, стосовно яких у Державному земельному кадастрі наявна інформація про реєстрацію права власності за конкретними фізичними особами.

А тому, правомірність спірного наказу не може бути перевірена у порядку адміністративного судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 3, 17, 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мокіївська сільська рада Чорнухинського району Полтавської області про скасування рішення - закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення до місцевого загального суду із відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 27 грудня 2016 року.

СуддяС.С. Бойко