Ухвала суду № 63789150, 26.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 грудня 2016 року м. ОдесаСправа № 815/6044/16

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

за участю: секретаря Сакара М.М., представників: позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 офісу Державної аудиторської служби до Комунального підприємства Одесаоблфарм за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Одесаоблфарм у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53234,10грн.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати позивач по справі замінений правонаступником ОСОБА_3 офісом Державної аудиторської служби.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином про день. час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання зявився та підтримав пояснення представника позивача.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення), Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно ст.10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контрою надано право: п. 8 порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отриманні підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; п.10 - звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; п.13 - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справа адміністративної юрисдикції, згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як передбачено ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У даній справі позовні вимоги суб'єктом владних повноважень заявлено до юридичної особи Комунального підприємства «Одесаоблфарм», яке не є підконтрольною установою, що визнається представником позивача, владних управлінських функцій відносно відповідача ОСОБА_3 офіс Державної аудиторської служби не здійснює, право Служби на звернення до суду з адміністративним позовом до непідконтрольних їй установ, тобто до третіх осіб, про стягнення коштів (збитків) законом не передбачено.

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону, позов про стягнення недоотриманих підконтрольною установою коштів від його контрагента, який не є підконтрольною особою, за договором оренди нежитлового приміщення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюванихзаконом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.09.2016 року по справі №К/800/7947/16.

Згідно ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження по справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 157 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 офісу Державної аудиторської служби до Комунального підприємства Одесаоблфарм за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» про стягнення коштів у сумі 53234,10грн.

Ухвала набирає законної силі відповідно до ст..254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 28.12.2016 року.

Суддя Іванов Е.А.

.