Постанова № 63788764, 21.12.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року , о 14:45 годині,Справа № 808/724/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин»

до управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

про визнання протиправними дій субєкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що УПФУ в Василівському районі Запорізької області (далі - УПФУ) складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з вересня - грудня 2015 року й січня 2016 року №3295/06 від 08.09.2015, №6042/06 від 09.10.2015, №6739/06 від 11.11.2015, №7291/06 від 08.12.2015, №102/06 від 14.01.2016, згідно з якими ПАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (далі ПАТ «Завод БОМ») повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної 17 пенсіонерам, які раніше працювали на ПАТ «Завод БОМ», на загальну суму 109055,12 гривень.

Позивач вважає дії УПФУ щодо складання вказаних розрахунків неправомірними, а самі розрахунки протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, по-перше, особи, зазначені у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, мають право на пільгову пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за положеннями частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відсутні. По-друге, відповідач неправомірно включив до зазначених розрахунків надбавки, суми доплат та підвищень до пенсій, в тому числі за понаднормативний стаж.

Позивач в уточненому адміністративному позові, вих. №01/400 від 26.10.2016 (вх. №30796 від 31.10.2016), просить визнати протиправними дії УПФУ щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з вересня - грудня 2015 року та січня 2016 року №3295/06 від 08.09.2015, №6042/06 від 09.10.2015, №6739/06 від 11.11.2015, №7291/06 від 08.12.2015, №102/06 від 14.01.2016 на загальну суму 109055,12 гривень й скасувати зазначені розрахунки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує й просить задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує із підстав, викладених у письмових запереченнях. Вказує, що різниця між підставами призначення пенсій за статтею 13 і статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» полягає у моменті виникнення права на пільгову пенсію, набуття права на пільгову пенсію особою можливе за певних умов, а саме досягнення певного віку та наявність пільгового стажу. Зазначає, що особи по справі набули право на пенсію за пільговими умовами після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» та отримують пенсію, призначену у відповідності до ст. 13 зазначеного Закону. Відмінність розмірів пенсій, що виплачуються в поточному році, від розмірів, які зазначені в протоколах про призначення пенсій, полягає у їх збільшенні внаслідок перерахунку. Окрім цього, пенсії збільшувались і в порядку норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991. Просить у позові відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПАТ «Завод БОМ» (ідентифікаційний код 04689323) є юридичною особою, яка зареєстрована 04.08.1995, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, й, відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з вересня, жовтня, листопада, грудня 2015 року та січня 2016 року №3295/06 від 08.09.2015, №6042/06 від 09.10.2015, №6739/06 від 11.11.2015, №7291/06 від 08.12.2015, №102/06 від 14.01.2016, УПФУ визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню органам Пенсійного фонду України. До кола осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, що підлягає відшкодуванню позивачем, за зазначеними розрахунками увійшли: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16.

ОСОБА_1 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи й умови праці №09/191. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 0,8 років. Відповідно, частка плати даного підприємства становить 5,31%. На підставі протоколу №161472 від 12.07.2011 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_2 працювала на підприємстві позивача та виконувала роботу, яка, згідно з законодавством, дає їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи та умови праці, від №672 08.10.2008. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 10 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 100%. На підставі протоколу № 511 від 14.11.2008 їй призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_3 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 5 років 11,67 місяців. Відповідно, частка плати даного підприємства становить 47,78%. На підставі протоколу № 3 від 13.12.2010 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_4 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці №09/229. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 5 років 11,77 місяців. Відповідно, частка плати даного підприємства становить 59,35%. На підставі протоколу №63 від 23.11.2011 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 2.

ОСОБА_5 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці від 11.01.2012. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 1 рік 5,9 місяців, відповідно, частка плати даного підприємства становить 11,93%. На підставі протоколу №55 від 09.02.2012 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_17 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці № 09/105 від 09.04.2012. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 9 років 7,8 місяців. Відповідно, частка плати даного підприємства становить 77,20%. На підставі протоколу № 38 від 04.04.2012 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_7 працювала на підприємстві позивача та виконувала роботу, яка, згідно з законодавством, дає їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці №09/356 від 15.06.2011. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 6 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 100%. На підставі протоколу № 333 від 17.05.2012 їй призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_8 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 10 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 100%. На підставі протоколу №3443 від 24.10.2012 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_9 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці № 09/49. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 10 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 100%. На підставі протоколу № 74 від 06.03.2013 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_10 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці №09/36 від 04.02.2013. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 7,6 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 100%. На підставі протоколу №295 від 01.10.2013 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_11 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 10 років 8,37 місяців. Відповідно, частка плати підприємства становить 85,58%. На підставі протоколу №1959 від 01.04.2014 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_12 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці №09/105 від 26.03.2014. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 7,6 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 100%. На підставі протоколу №136 від 16.04.2014 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_13 працювала на підприємстві позивача та виконувала роботу, яка, згідно з законодавством, дає їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці №09/328 від 23.07.2012. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 7,8 років. Відповідно частка плати даного підприємства становить 95,80%. На підставі протоколу №356 від 13.06.2014 їй призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_14 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці №09/194. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 10 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 100%. На підставі протоколу №1562 від 27.08.2014 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_15 працював на підприємстві позивача та виконував роботу, яка, згідно з законодавством, дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи та умови праці 09/541 від 26.09.2011. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 3,2 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 25,33%. На підставі протоколу №46 від 15.01.2015 йому призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

ОСОБА_16 працювала на підприємстві позивача та виконувала роботу, яка, згідно з законодавством, дає їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, уточнюючоюособливий характер роботи та умови праці №09/143 від 17.05.2012. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 6 років, відповідно, частка плати даного підприємства становить 100%. На підставі протоколу № 952 від 15.07.2012 їй призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за списком № 2.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного: спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 № 1461-III, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (01.01.2004) діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії: до 17.02.2000 обовязок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п.п. «б»-«з» цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів у 1992 році, 70 процентів у 1993 році, 80 процентів у 1994 році, 90 процентів у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 №1461-III ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же законом доповнено п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: «для платників збору, визначених п.1 та 2 ст. 1 цього Закону, обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» №1461-III від 17.02.2000 абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: встановлено ставку збору на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від обєкту оподаткування, визначеного абз.4 п. 1 ст. 2 цього Закону для платників збору, зазначених у пунктах 1 та 2 ст. 1 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Статтями 2, 4 цього Закону визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Отже, згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі в особі Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.

При цьому абзацом 4 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що ст. 100 даного Закону визначається порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення» введений в дію з 1 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до виданих відповідачем довідок про уточнення особливого характеру роботи та умов праці, які необхідні для призначення пільгової пенсії, та на підставі пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 призначена та виплачується пільгова пенсія, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів та розпоряджень стосовно кожного пенсіонера та копіями довідок, уточнюючих особливий характер роботи та умови праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії, та які були надані представником позивача.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону № 1788-ХІІ).

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами

Пунктом 20 зазначеного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд зауважує, що, видаючи довідки про підтвердження пільгового стажу вищевказаним громадянам, ПАТ «Завод БОМ» підтвердив наявність у останніх пільгового стажу.

Зазначені громадяни на час прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» не мали відповідного повного стажу на зазначених роботах для призначення пенсії та віку (в 1992 році вищезазначені пенсіонери не досягли віку, з якого можливе призначення пенсії), а призначення пенсії відбулося не раніше 2008 року.

На підставі викладеного, суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача про те, що пенсія вказаним у оскаржуваних розрахунках пенсіонерам мала бути призначена відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Що стосується різниці у розмірах пенсій, встановлених під час призначення та поданих до відшкодування у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ, пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 42 вищезазначеного Закону, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія підвищується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Отже, оскільки дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер і вона фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду, то ,відповідно до Інструкції № 21-1, вона підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунки Пенсійного фонду України у повному обсязі.

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно з п. 6.2. Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4. Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. (п. 6.8. Інструкції).

Посилання позивача стосовно того, що до розрахунків включено до відшкодування пільгові пенсії з урахуванням надбавок, сум доплат та підвищень до пенсій, в тому числі за понаднормативний стаж, суд вважає необґрунтованими.

Згідно з пунктом 6.6 Інструкції, додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Як вбачається з оскаржуваних розрахунків, в графі «загальний місячний розмір пенсії» міститься інформація щодо загального місячного розміру пенсії та окремо графа «розмір пенсії» та «надбавки, доплати, підвищення з інших джерел» (графи № 7-9). В графі 12 «частка плати даного підприємства (%)» визначено у відсотковому значенні частку, яку повинно відшкодовувати відповідне підприємство, та в графі 16 визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, який повинен сплатити платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Зазначені надбавки не входять до остаточної суми відшкодувань підприємством розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсії (графа 16), оскільки в графі 10-11 зазначено саме розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який не включає в себе надбавки, доплати, підвищення з інших джерел.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (п. 6.9. Інструкції).

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані розрахунки складені з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій визначено УПФУ з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції.

Правомірність розрахунків сум, що підлягають відшкодуванню, підтверджено відповідачем документами з пенсійних справ осіб, яким призначено пільгові пенсії. Такими документами є довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, протоколи про призначення пенсій, розрахунки стажу, відомості про розподіл пільгового стажу, розпорядження про перерахунок розміру пенсії. Вказані документи свідчать про правильність визначення пільгового стажу пенсіонерів і відсотку відшкодування позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що оскаржувані розрахунки на загальну суму 109055,12 гривень УПФУ складено правомірно та у відповідності до приписів законодавства.

В зв'язку з вищенаведеним суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

З огляду на вищевикладені норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в позові належить відмовити.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш