Постанова № 63788532, 21.12.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року м.Житомир справа № 806/1868/16

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

решта осіб, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ВВ "Агро" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест", Відділ держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення

встановив:

30 вересня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ВВ "Агро" (далі - ПП "ВВ "Агро") із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" (далі - ТОВ "Полісся-Інвест"), Відділ держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення.

У позовній заяві ПП "ВВ "Агро" вказало, що у серпні 2016 року позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, було прийнято рішення про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди землі) не земельну ділянку за кадастровим номером 1821183400:04:001:0133, площею 2,6671 га на підставі договору оренди землі від 28 вересня 2015 року №1015-27, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Полісся-Інвест» та внесено запис №13589003 про державну реєстрацію іншого речового права права оренди. Вказані дії відповідача, як державного реєстратора, позивач вважає такими, що здійсненні із грубими порушеннями вимог чинного законодавства та такими, що призвели до порушення прав позивача, який є орендарем цієї ж земельної ділянки відповідно до договору оренди від 12 травня 2008 року б/н строком на 10 років та зареєстрованого відповідно до вимог чинного на день укладання договору законодавства. Просить визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 28621587 від 8 березня 2016 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером 1821183400:04:001:0133, площею 2,6671 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 1015-27 від 28 вересня 2015 року, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_3, орендар ТОВ «Полісся-Інвест» (номер запису про інше речове право №13589003 від 8 березня 2016 року).

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час судового розгляду до участі у справі залучено третю особу - ОСОБА_3 (а.с.128).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що дії та рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі), вчинені всупереч нормам чинного законодавства України та до закінчення дії строку договорів оренди, тобто відповідачем повторно зареєстровано право оренди землі на ті ж самі земельні ділянки у період чинності укладених договорів оренди землі з позивачем, тільки вже за ТОВ «Полісся-Інвест». При цьому договір оренди землі, укладений з позивачем по справі на момент вчинення реєстраційних дій є чинним та ніким не скасований. Крім того, зазначений договір сторонами достроково не розривався, а його реальність підтверджується витягом з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на території Небізької сільської ради. Позивач на підставі договорів оренди землі має у своєму володінні та користуванні (на умовах оренди) земельні ділянки в Небізькій сільській раді Володарсько-Волинського району Житомирської області, право оренди яких передано їх власниками позивачу у строкове платне користування. У зв'язку з чим, на думку представника позивача, прийняті відповідачем рішення про державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, а саме права оренди земельних ділянок на підставі договорів оренди землі, що укладені між землевласниками та ТОВ «Полісся-Інвест», є незаконними.

Відповідач у судове засідання не зявилась, про причини неявки у судове засідання не повідомила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с.146). 22 листопада 2016 року електронною поштою на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надіслала заперечення на адміністративний позов у яких проти заявлених позовних вимог заперечувала з підстав, що викладені у запереченнях на адміністративний позов (а.с.10-106). В обґрунтування заперечень пояснила, що під час державної реєстрації прав нею було перевірено форму правочину, відповідність повноважень особи, яка подала документи, та відповідність відомостей про нерухоме майно, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як це передбачено законодавством. У той же час, у її обовязки не входило запитувати жодну додаткову інформацію, оскільки законодавством передбачено, що державний реєстратор запитує інформацію тільки у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Крім того, для проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди заявником було подано договір оренди землі від 1 липня 2015 року, що свідчить про виникнення права оренди після 1 січня 2013 року, а відтак не потребує вчинення запитів. Тобто лише при реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Крім того відповідачем зазначено, що у ході проведення державної реєстрації нею, як державним реєстратором, було здійснено відповідні пошуки відомостей про обєкт нерухомого майна - земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, та пошук інших заяв у Базі даних про реєстрацію заяв (запитів), що підтверджується сформованими інформаціями за результатами таких пошуків, які відповідно до вимог законодавства зберігаються в електронній реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, у відповідності з вимогами чинного законодавства нею було перевірено всі відомості у всіх перелічених реєстрах та базах даних. Так, згідно офіційної інформації з Державного земельного кадастру і на даний час в Державному земельному кадастрі містяться відомості про речове право - право оренди, що зареєстроване за ТОВ «Полісся-Інвест». Інших відомостей про речові права інших осіб Державний земельний кадастр не містить. Таким чином, на думку відповідача, у неї, як державного реєстратора, були всі законні підстави для проведення державної реєстрації виникнення права оренди на підставі договору оренди землі №1015-27 від 28 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Полісся-Інвест». Отже дії відповідача як державного реєстратора є правомірними, а державна реєстрація такою, що проведена у межах та у спосіб, що відповідає чинному, на момент проведення такої реєстрації, законодавству. Окрім того, відповідач щодо посилання позивача на лист Державної реєстраційної служби України від 6 серпня 2013 року №2951/05-15-13 щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами не може бути застосовано до вирішення даної справи, зазначила, що цей лист носить інформаційний та рекомендаційний характер, не є нормативно-правовим актом, не встановлює правових норм і не може бути доказом для предявлення в судових органах України.

Представник третьої особи ТОВ "Полісся-Інвест" у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.130). 21 грудня 2016 року директор підприємства телефонограмою повідомив суд про неможливість забезпечити явку представника у судове засідання та просив відкласти розгляд справи (а.с.148). У попередньому судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи Відділу держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області у судове засідання не зявився, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.147).

Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.129).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2008 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ Полісся-Інвест (Орендар) було укладено договір оренди землі б/н, державний акт ЯБ №324871, кадастровий номер 1821183400:04:001:0133, площею 2,6671 га, строком на 10 років (а.с.13-14). Вказаний договір оренди був зареєстрований в Володарськ-Волинському реєстраційному відділі Житомирської РФ ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 2 червня 2008 року за №040820600019, що підтверджується наявними у матеріалах справи кадастровим планом земельної ділянки та Державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с.15).

Даний договір оренди земельної ділянки є чинним, строк дії договору оренди не закінчився, достроково договір не розірваний, записи про розірвання або припинення даного договору відсутні.

Право позивача на користування зазначеною земельною ділянкою, яка входить до земельних ділянок загальною площею 134,9 га на території Небізької сільської ради станом на 2016 року рік, також підтверджується і довідкою, виданою Відділом держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області від 9 лютого 2016 року №5/26-16 (а.с.18).

У подальшому, 28 вересня 2015 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ "Полісся-Інвест (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №1015-27, щодо земельної ділянки кадастровий номер 1821183400:04:001:0133, площею 2,6671 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, та яка є предметом договору оренди землі б/н від 12 травня 2008 року.

Договір, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Полісся-Інвест було зареєстровано рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за індексним номером запису 28621569 від 8 березня 2016 року (а.с.17).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування регулюються правовими нормами Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон України №1952-IV) (у редакції, що була чинна на день виникнення спірних правовідносин). Законом України від 26 листопада 2015 року №834-VIII цей Закон викладено у новій редакції і введено у дію з 1 січня 2016 року.

Умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок на час укладання вказаного договору оренди землі визначалися правовими нормами Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 (далі Порядок №2073).

Відповідно до вимог пункту 2 та пункту 3 Порядку №2073 така державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок та проводилася виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

У розумінні вимог пунктів 11 та 12 Порядку №2073 державна реєстрація засвідчувалася гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи на підставі висновку відповідного територіального органу земельних ресурсів про таку державну реєстрацію.

З 1 січня 2016 року особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, врегульовані правовими нормами статті 29 Закону України №1952-IV.

Частиною 1 статті 29 Закону України №1952-IV прямо зазначено, що державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

За змістом частини 3 статті 10 Закону України №1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

У розумінні вимог пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України №1952-IV відповідач під час проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку, що виникло в установленому законодавством порядку 3 червня 2008 року, тобто до 1 січня 2013 року, як реєстратор зобов'язаний запитати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

При цьому суд враховує, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року.

Однак, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, не може позбавляти особу цього права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме нотаріус, як державний реєстратор, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року.

Пунктом 11 частини 1 статті 24 Закону України №1952-IV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснив повторну реєстрацію договору оренди земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди у них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийняла протиправне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 8 березня 2016 року №28621587, тому суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 28621587 від 8 березня 2016 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером 1821183400:04:001:0133, площею 2,6671 га на підставі договору оренди землі, серія та номер 1015-27 від 28 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" (номер запису про інше речове право №13589003 від 8 березня 2016 року).

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "ВВ "Агро" 1378 грн 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 26 грудня 2016 р.