Постанова № 63788189, 27.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 р. Справа № 805/4517/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Донецький експертно-технічний центр Держпраці до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 08.11.2016 року на суму 41298,40 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2016 року Державне підприємство Донецький експертно-технічний центр Держпраці звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 08.11.2016 року. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу за прострочення сплати частини чистого прибутку є неправомірним, оскільки підприємство не сплачувало частину чистого прибутку (доходу), а зменшило свої зобовязання по сплаті чистого прибутку шляхом подачі до податкового органу уточнюючих розрахунків. Крім того, позивач наголошував на тому, що обов'язок сплати частини чистого прибутку до бюджету не є грошовим зобов'язанням, а тому встановлена ст. 126 Податкового кодексу України відповідальність платників податків у вигляді штрафу не поширюється на сплату зазначеного платежу.

Посилаючись на вказані обставини просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 08.11.2016 року.

Представник позивача через відділ діловодства та архівної роботи надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача через відділ діловодства та архівної роботи надав письмові заперечення відповідно до яких, заперечує проти позову в повному обсязі та просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство Донецький експертно-технічний центр Держпраці (код ЄДРПОУ 23182908, місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Коржова, 16) зареєстроване в якості юридичної особи та є платником податку на додану вартість з 02.10.1997 року.

Відповідач, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2015 року ДП «Донецький ЕТЦ» було подано до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями за 2014 рік № 908052313 на суму 206492 грн.

31.03.2015 року ДП «Донецький ЕТЦ» під час складання річного розрахунку за підсумками 2014 року, було самостійно виявлено помилку, яка була допущена під час розрахунку у сумі заниження частини чистого прибутку, а до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок частини чистого прибутку (доходу) № НОМЕР_2 в розмірі 206492 грн.

24.10.2016 року Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведено перевірку з питань несвоєчасної сплати частини чистого прибутку ДП «Донецький ЕТЦ», за результатами якої складено акт № 496/05-06.

Перевіркою встановлено порушення ДП «Донецький ЕТЦ» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання частини чистого прибутку протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України з частини чистого прибутку (доходу) за 2014 рік по строку сплати 19.02.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Донецький ЕТЦ» погасило частину чистого прибутку на підставі Розрахунків частини чистого прибутку (доходу) за 2014 рік з відмітками "Уточнюючий", які були подані до податкового органу 31.03.2015 року.

За результатами перевірки на підставі статті 126 Податкового кодексу України Красно армійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 08.11.2016 року, згідно з яким зобовязано позивача сплатити 20 % штрафу за порушення граничних термінів сплати грошового зобовязання з частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств у сумі 41298,40 грн.

Вважаючи висновок податкового органу необґрунтованим, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями визначений постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2011 №138 (далі - Порядок № 138) на підставі статей 5 і 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Відповідно до пункту 3 Порядку №138 частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Наказом ДПА України від 16.05.2011 №285 "Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №346/19381, затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Статтею 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

У відповідності до п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Згідно ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Статтею 10 Податкового кодексу України передбачено, що до місцевих податків та зборів належать: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що в переліку загальнодержавних податків (зборів), встановлених у статях 9 та 10 Податкового кодексу України, відсутній такий податок (збір) як "частина чистого прибутку (доходу)".

При цьому, на теперішній час до податкової системи України не включена частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету.

Крім того, Податковий кодекс України не мітить норм, які б регулювали порядок сплати державними підприємствами частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, відтак такий платіж не є податком.

Стаття 126 Податкового кодексу України визначає штраф у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом.

За приписами п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

З огляду на те, що Податковий кодексу України не містить норм, які б регулювали порядок сплати державними підприємствами частини чистого прибутку державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучаються до державного бюджету, суд приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав для накладення штрафу на позивача за порушення правил сплати (перерахування) податків, передбаченого статтею 126 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 року № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Донецький експертно-технічний центр Держпраці до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 08.11.2016 року на суму 41298,40 грн. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Димитрівського відділення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 08 листопада 2016 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Державного підприємства Донецький експертно-технічний центр Держпраці (код ЄДРПОУ 23182908) судовий збір відповідно до платіжного доручення № 2320 від 14 листопада 2016 року в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.