Рішення № 63786348, 21.12.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2016 Справа №607/13011/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

за участю секретаря судового засідання: Борисевич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності в рахунок погашення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», надалі позивач, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, надалі відповідач, в якому просить в рахунок погашення кредитної заборгованості в сумі 3139969,43 грн. по кредитному договору від 10.05.2011р. №К-2005231 звернути стягнення на предмети іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру по вул. Підгородня,4/2, м. Тернопіль, земельну ділянку по вул. Підгородня.4/2, м. Тернопіль, нежитлове приміщення - приміщення магазину №56 по вул. Коцюбинського,25, в м. Тернополі та визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на вказані предмети іпотеки.

Згідно заяви представник ПАТ «Дельта Банк» просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги задовольнити, проти заочного рішення не заперечує. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що в рахунок забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_1 кредитних зобовязань в частині своєчасності сплати кредитних платежів ним було передано в іпотеку квартиру по вул. Підгородня,4/2, в м. Тернополі, земельну ділянку по вул. Підгородня,4/2, в м. Тернополі, нежитлове приміщення приміщення магазину №56 по вул. Коцюбинського,25, в м. Тернополі. Проте, позичальник неналежним чином виконував умови кредитного договору, в звязку з чим виникла заборгованість по сплаті кредитних платежів і право Банку, визначене Законом, звернути стягнення на предмет іпотеки і передбаченим Законом способом визнати на предмети іпотеки право власності.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, його представник ОСОБА_2 подав суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, в задоволені позову просить відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.

10 травня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) був укладений Кредитний договір №К-2005231, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 950000 грн. зі сплатою плати за користування грошовими кошами в розмірі 22% річних з кінцевим терміном повернення до 09 травня 2016 року.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору кредит надається позичальнику на викуп нежитлового приміщення, приміщення магазину №56, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Коцюбинського,25.

16 травня 2012 року між сторонами був укладений Додатковий договір №1 до Кредитного договору №К-2005231 від 10.05.2011р., яким сторони визначили, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1280000 грн. згідно графіку зменшення максимального ліміту заборгованості, який викладений в Додатку №1 до цього Договору та є невідємною частиною цього Договору зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 23% річних, в порядку, визначеному цим Договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 09 травня 2016 року включено.

Також, 18 червня 2013 року між сторонами був укладений Додатковий договір №3 до кредитного договору №К-2005231 від 10.05.2011р., яким сторони погодили, зокрема, графік погашення кредиту.

Погашення кредитної заборгованості повинно бути здійснене позичальником у відповідності до умов Кредитного договору, укладених до нього Додаткових договорів №1 і №3, а також Додатків до них Графіків зменшення максимального ліміту заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за договором кредиту банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1050 ЦК України, у разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Однак, як встановлено судом, позичальник неналежним чином виконував умови кредитного договору в частині своєчасності сплати кредитних платежів, в звязку з чим виникла заборгованість, розмір якої станом на 25.03.2015р. згідно поданого розрахунку становить: заборгованість за кредитом (строкова) 399989 грн.; заборгованість за кредитом (прострочена) 554044,07 грн.; нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту 1380817,26 грн.; заборгованість за відсотками (строкова) 31860,76 грн.; заборгованість за відсотками (прострочена) 121234,21 грн.; нарахована пеня за несвоєчасне повернення відсотків 646509,81 грн.; три проценти річних від суми простроченого кредиту 3783,06 грн.; три проценти річних від суми прострочених процентів 1771,26 грн. Загальна сума заборгованості 3139969,43 грн.

Таким чином, в Банку виникло право на дострокове стягнення суми кредиту, яке передбачене нормами законодавства, так і умовами договору.

10 травня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» (іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_1 (іпотекодавець) був укладений Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №1964.

Згідно умов даного Договору іпотеки, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобовязань, що виплавають із Кредитного договору від 10.05.2011р. №К-2005231, а також усіх додаткових договорів та додатків, змін і доповнень до нього, передає, а Банк приймає в іпотеку майно, а саме:

-- квартиру з надбудовою другого поверху та гаражем, загальною площею 165,2 кв.м., житловою площею 50 кв.м., що знаходиться в м. Тернополі по вул. Підгородня,4/2, і належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22.10.2010р. у справі №2-9719/2010, і право власності на яке зареєстроване ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 19.11.2010р. за номером №2181, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 32124827;

-- земельну ділянку, на якій розташована квартира з надбудовою другого поверху та гаражем, загальною площею 0,0291 га, цільове призначення землі житлової та громадської забудови, яка розташована в м. Тернополі по вул. Підгородня,4/2, кадастровий номер 6110100000:07:007:0064 і належить на праві власності ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №067999 від 03.04.2009р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №010966100311.

Пунктом 7 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобовязання, вони не будуть виконанні (виконанні неналежним чином). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі, зокрема, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору.

Згідно пункту 7.4.1 Договору іпотеки у випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець підписанням цього іпотечного договору підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває на предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеному на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки. Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодавцю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору, кредитного договору та вимог чинного законодавства.

16 травня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений Додаток №1 про внесення зміни до Договору іпотеки від 10.05.2011р. за реєстром №1694, яким сторони внесли зміни, зокрема в пункті 1.2 і вказали про обовязок іпотекодавця повернути кредит в розмірі 1280000 грн. в строк до 09 травня 2016 року, або в інших випадках, встановлених кредитним договором та додаткових договорах до кредитного договору, а також інші платежі.

10 травня 2011 року між іпотекодержателем ПАТ «Дельта Банк» та іпотекодавцем фізичною особою ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №2001.

Згідно умови даного Договору іпотеки, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобовязань, що виплавають із Кредитного договору від 10.05.2011р. №К-2005231, а також усіх додаткових договорів та додатків, змін і доповнень до нього, передає, а Банк приймає в іпотеку майно, а саме нежитлове приміщення приміщення магазину №56 загальною площею 156,9 кв.м., яке розташоване в м. Тернополі по вул. Коцюбинського,25, і належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2011р., зареєстрованого в реєстрі за №1988.

Пунктом 7 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобовязання, вони не будуть виконанні (виконанні неналежним чином). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі, зокрема, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору.

Згідно пункту 7.4.1 Договору іпотеки у випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець підписанням цього іпотечного договору підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває на предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеному на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки. Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодавцю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору, кредитного договору та вимог чинного законодавства.

16 травня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений Додаток №1 про внесення зміни до Договору іпотеки від 10.05.2011р. за реєстром №2001, яким сторони внесли зміни, зокрема в пункті 1.2 і вказали про обовязок іпотекодавця повернути кредит в розмірі 1280000 грн. в строк до 09 травня 2016 року, або в інших випадках, встановлених кредитним договором та додаткових договорах до кредитного договору, а також інші платежі.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

При розгляду матеріалів справи та дослідження поданих доказів суд прийшов до висновку про підтвердження факту неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору №К-2005231 від 10 травня 2011 року, тобто порушення умов кредитного договору, положень ЦК України, що регулюють кредитні правовідносини.

Тому, ПАТ «Дельта Банк» має право на захист порушеного права через неналежне виконання позичальником по кредитному договорі зобовязань у спосіб, визначений як положеннями Цивільного кодексу України, так і у спосіб, передбачений Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направило ОСОБА_1 лист-вимогу №31.4-08/4378/15, в якому повідомлялося позичальника про наявність простроченої заборгованості в сумі 2708119,67 грн. за Кредитним договором №К-2005231 від 10 травня 2011 року, необхідність її сплати. У разі незадоволення листа-вимоги Банк буде змушений звернутися до суду з вимогою про звернення стягнення на майно на загальну суму, яка станом на 25.03.2015р. становить 3139969,43 грн. Повідомлено, що в силу норм Закону України «Про іпотеку» та умов Іпотечного договору передбачено передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у позасудовому порядку.

Позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки подано до Тернопільського міськрайонного суду 30 липня 2015 року.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено не виконання боржником ОСОБА_1 покладених на нього умовами Кредитного договору від 10.5.2011р. №К-2005231 та укладених до нього Додатків зобовязань в частині своєчасності сплати кредитних платежів, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 25.03.2015р. згідно поданого розрахунку становить: заборгованість за кредитом (строкова) 399989 грн.; заборгованість за кредитом (прострочена) 554044,07 грн.; нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту 1380817,26 грн.; заборгованість за відсотками (строкова) 31860,76 грн.; заборгованість за відсотками (прострочена) 121234,21 грн.; нарахована пеня за несвоєчасне повернення відсотків 646509,81 грн.; три проценти річних від суми простроченого кредиту 3783,06 грн.; три проценти річних від суми прострочених процентів 1771,26 грн. Загальна сума заборгованості 3139969,43 грн.

Згідно пункту 7.4.1 Договору іпотеки у випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець підписанням цього іпотечного договору підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває на предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеному на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки. Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодавцю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору, кредитного договору та вимог чинного законодавства.

Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений тридцятиденний термін починається виліковуватися з дати, що зазначена на квитанції, яка надається іпотекодержателю відділенням звязку при відправленні іпотекодавцю листа з вимогою про усунення порушень основного зобовязання з повідомлення про вручення, або дата, зазначена та такому листі, що отриманий іпотекодавцем особисто у іпотекодержателя.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до доданих представником позивача ОСОБА_3 про оцінку, які виготовлені ТОВ «Експерта компанія «Професіонал», вартість квартири з надбудовою другого поверху та гаражем загальною площею 165,2 кв.м., земельної ділянки площею 0,0291 га, які розташовані в м. Тернополі по вул. Підгородня,4/2, становить 1129448 грн. без ПДВ. Вартість нежитлового приміщення магазину №56 в м. Тернополі по вул. Коцюбинського,25, загальною площею 156,90 кв.м. становить 1570965 грн.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачене лише у ст. 335 та ст. 276 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України при вирішенні аналогічних відносин у провадженні №6-1851цс15 від 30 березня 2016 року.

Відтак, оскільки позивачем обрано спосіб захисту права шляхом його (права власності) визнання, саме як власником майна, хоча банк не є таким в силу приписів закону, а у відносинах виступає виключно як іпотекодержатель, при встановлених судом обставинах в задоволенні позову слід відмовити. ПАТ «Дельта Банк» не позбавлене права звернутися до суду на захист своїх порушених прав із вимогами про стягнення суми кредитної заборгованості, так і про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом його реалізації.

Згідно ст. 88 ЦПК України судовий збір не стягується та не відшкодовується.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 203, 205, 215, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212, 218, 223, 294 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку»,

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок оплати кредитної заборгованості шляхом визнання права власності та визнання права власності відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_4