Рішення № 63785795, 21.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/1615/16 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/783/6385/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. В.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

за участі секретаря: Фейір К.О.,

з участю: представника ПАТ «Універсал Банк» - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 27 липня 2007 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №24/109-07К на загальну суму 60 000 доларів США з терміном повернення кредиту до 26 липня 2037 року з процентною ставкою 11,95% річних.

У той же день, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №24/109-07К від 27 липня 2007 року, між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені окремі договори поруки, за умовами яких останні зобов'язувалися відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань за Договором.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, ОСОБА_7 було надіслано листи - вимоги до нього та поручителів від 04 листопада 2010 року та 23 листопада 20111 року щодо повернення кредиту в повному обсязі, та сплати процентів.

Оскільки боржник та поручителі не виконували умови кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року, допустили заборгованість, ПАТ «Універсал Банк» з урахуванням уточнених вимог від 21 травня 2014 року та 10 червня 2014 року просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на заборгованість в сумі 92 294,13 доларів США, що еквівалентно 1 092 144,77 гривень, в тому числі:

заборгованість по сумі кредиту 55 119,25 доларів США, що еквівалентно 652 243,01 гривень, в тому числі, прострочена заборгованість по сумі кредиту - 813,75 доларів США, що еквівалентно 9629,35 гривень;

відсотки 36 729,70 доларів США, що еквівалентно 434 633,82 гривень;

підвищені відсотки/пеня 445,18 доларів США, що еквівалентно 5267,95 гривень (т.1 а.с.130-131;141-142).

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив ПАТ "Універсал Банк".

В апеляційній скарзі посилається на те, що факт отримання кредитних коштів ОСОБА_3 підтверджується заявою на видачу готівки №320 від 27 липня 2007 року.

Суд першої інстанції відмовив щодо стягнення заборгованості не тільки з фінансових поручителів по кредитному договору, а також і по позичальнику, обґрунтувавши це тим, що позивачем позовні вимоги про укладення кредитного договору на певних умовах не доведені, розрахунки первинними документами не підтверджені. Однак, суд не надав правової оцінки тому, що відповідачем вчинялися дії щодо внесення щомісячних платежів по кредиту, що підтверджується розрахунками заборгованості, які надавалися до суду, а тому в силу п.п. 2,3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України, є всі правові підстави вважати договір правомірним, погодженим та діючим до повного його виконання сторонами.

В рішенні суд зазначає, що 28 липня 2008 року розмір відсоткової ставки змінений банком в односторонньому порядку в сторону збільшення, однак між банком та ОСОБА_3 було укладено Додаткові угоди №1, №2 та №3 від 23 червня 2009 року до кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року, згідно яких було уточнено порядок погашення грошових зобов'язань Позичальника перед ОСОБА_7, та врегульовано відсоткові ставки за кредитом.

23 червня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були укладені Додаткові угоди №1 до Договорів поруки, відповідно до яких було визначено відсоткову ставку 15,25% річних в період з 28 липня 2008 року по 22 червня 2009 року.

Щодо пропуску строку позовної давності, то останній платіж ОСОБА_3 було здійснено 07 листопада 2012 року, а позовну заяву подано 19 листопада 2012 року, тому строк не пропущено.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою судового засідання від 21 грудня 2016 року провадження по справі в частині позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором №24/109-07К від 27 липня 2007 року закрито на підставі п.6 ст.205 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Універсал Банк» - ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК з ухваленням нового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що документально підтвердити розмір заборгованості відповідачів не надається за можливим. Кредитний договір не містить графіку платежів, порядку перерахунків щомісячного чергового платежу за умовами дострокового (відмінного від умов графіку) погашення кредиту, схеми погашення кредиту та інших істотних умов, що підтверджено висновком №3702 судово-економічної експертизи від 10 квітня 2015 року.

Крім того, з 28 липня 2008 року розмір відсоткової ставки змінений ОСОБА_7 в односторонньому порядку в сторону збільшення без згоди поручителів. З того часу договори поруки суд вважав припиненими.

З таким висновком суду погодитися не можна виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобов'язання мають виконувався належним чином та в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор маж право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом та матеріалами справи установлено, що 27 липня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 був укладений споживчий кредитний договір №24/109-07К на загальну суму 60 000 доларів США, з терміном повернення кредиту до 26 липня 2037 року, з процентною ставкою 11,95% річних (т.1 а.с.15-18).

Факт отримання коштів ОСОБА_3 підтверджується заявою на видачу готівки №320 від 27 липня 2007 року.

У той же день (27.07.2007 року), з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №24/109-07К від 27 липня 2007 року, між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені окремі договори поруки за умовами яких останні зобов'язувалися відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань за Договором (т.1 а.с.23-25).

Також 23 червня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року, згідно умов якої було уточнено порядок погашення грошових зобов'язань позичальника перед ОСОБА_7 (т.1 а.с. 26-29).

23 червня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №2 до кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року, згідно умов якої було врегульовано розмір процентної ставки за кредитом, зокрема, сторони погодили правомірність нарахування ОСОБА_7 процентів за користування кредитом в розмірі 15,25% річних у період з 28 липня 2008 року по 22 червня 2009 року (т.1 а.с.30-37).

23 червня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №3 до кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року згідно умов якої сторони домовились, що розмір плати за користування кредитом, передбачений Договором в будь якому випадку не може перевищувати максимальних розмірів передбачених Додатком №1 до додаткової угоди до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або окремими додатковими угодами до Договору (т.1 а.с.36-37).

23 червня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були укладені окремі додаткові угоди №1 до договорів поруки від 27 липня 2007 року, за якими поручителі зобов'язувалися відповідати за виконанням Боржником усіх зобов'язань, що випливають з кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року та трьох додаткових угод укладених 23 червня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.38-39; 40-41; 42-43).

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року та додаткових угод до нього від 23 червня 2009 року, Банк 04 листопада 2010 року звернувся з вимогою до ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5Л про дострокове повернення у тридцяти денний строк кредиту в повному обсязі, сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (т.1 а.с.44-48).

Боржник ОСОБА_3 й надалі не виконував в повному обсязі умови кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року та додаткових угод до нього від 23 червня 2009 року, заборгованість продовжувала збільшувався, відтак Банк 23 листопада 2011 року повторно надіслав вимоги до боржника та поручителів про погашення простроченої заборгованості, процентів та штрафних санкцій.

У випадку невиконання цієї вимоги, термін повернення кредиту визнається ОСОБА_7 таким, що достроково настав на тридцять перший день з моменту отримання вимоги (т.1 а.с.51-59).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 виконання зобов'язання за кредитним договором №24/109-07К від 27 липня 2007 року та додаткових угод до нього від 23 червня 2009 року, Банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителів заборгованості за кредитним договором, надіславши їм 04 листопада 2010 року та 23 листопада 2011 року вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, тому мав у шестимісячний строк з дня настання основного зобов'язання пред'явити вимоги до поручителя.

Отже, за вимогою ОСОБА_7 від 04 листопада 2010 року строк пред'явлення вимоги до поручителів сплив у червні 2011 року, за вимогою від 23 листопада 2011 року, такий строк сплив у червні 2012 року.

З позовом до поручителів ОСОБА_7 звернувся лише 29 листопада 2012 року.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України висловленій у постанові від 09 вересня 2015 року у справі №6-933цс15, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

Відтак, у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителів позовні вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не можуть бути задоволеними.

У той же час, суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні заборгованості з боржника ОСОБА_3

Матеріалами справи беззаперечно установлено, що ОСОБА_3 за кредитним договором №24/109-07К від 27 липня 2007 року отримав у ПАТ «Універсал Банк» 60 000 доларів США на споживчі потреби.

Між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладалися Додаткові угоди №1, №2 та №3 від 23 червня 2009 року до кредитного договору №24/109-07К від 27 липня 2007 року згідно яких було уточнено порядок погашення грошових зобов'язань Позичальника перед ОСОБА_7 та врегульовано % ставки за кредитом.

ОСОБА_3 частково погашалась заборгованість за кредитним договором і останній платіж ним був здійснений 07 листопада 2012 року.

Тому, відносно боржника ОСОБА_3 не пропущений загальний строк позовної давності.

Згідно розрахунку позивача, станом на 03 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №24/109-07К від 27 липня 2007 року та Додатків до нього від 23 червня 2009 року становила 92 294,13 доларів США, що еквівалентно 1092 144,77 гривень, в тому числі:

заборгованість по сумі кредиту 55 119,25 доларів США, що еквівалентно 652 243,01 гривень, в тому числі, прострочена заборгованість по сумі кредиту - 813,75 доларів США, що еквівалентно 9 629,35 гривень;

відсотки 36 729,70 доларів США, що еквівалентно 434 633,82 гривень;

підвищені відсотки/пеня 445,18 доларів США, що еквівалентно 5267,95 гривень.

В апеляційній скарзі Банк просить стягнути заборгованість в іноземній валюті доларах США, відтак, заборгованість по сумі кредиту, прострочену заборгованість по сумі кредиту та суму відсотків слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» в доларах США, пеню в гривневому еквіваленті.

Колегія не бере до уваги висновок №3702 судово-економічної експертизи від 10 квітня 2015 року, згідно якого не надається за можливим підтвердити фактичну заборгованість відповідно до наданого розрахунку за кредитним договором №24/109-07К від 27 липня 2007 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 за основним зобов'язанням, відсотках, пенях та інших платежах станом на 16 жовтня 2012 року в сумі 76 255,37 доларів США. У той же час, остаточними вимогами ПАТ «Універсал Банк» до відповідачів була заборгованість станом на 03 червня 2014 року.

Тому експертом не досліджувалось питання фактичної заборгованості ОСОБА_3 станом на 03 червня 2014 року з урахуванням тих обставин, що останній погашав заборгованість за кредитним договором до 07 листопада 2012 року.

Даних обставин не враховано судом першої інстанції та прийнято помилкове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк».

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ПАТ «Універсал Банк» підлягає до часткового задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову відмову у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк».

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором №24/109-07К від 27 липня 2007 року в сумі 92 294,13 доларів США, що складається із заборгованості по сумі кредиту в сумі 55 119,25 доларів США, відсотках в сумі 36 729,70 доларів США та пені в сумі 5 267,95 гривень.

В решті вимог Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 7673 гривень судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

ОСОБА_9