Вирок № 63784110, 27.12.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1439/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2016

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого - судді Радченка В.Є.,

при секретарях Домашовець М.Ф., Сидорак М.А.,

ОСОБА_1,

за участю:

прокурорів Букаловського Р.О., Кулинич Ю.М.,

ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

потерпілої ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016140050000253 від 23.01.2016 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судима вироком Франківського районного суду м. Львова від 07.02.2012 року за ч. 2 ст. 186, 69 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнена 23.08.2013 р. з Чорноморської ВК № 74 Одеської області за відбуттям строку покарання,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.01.2016 року приблизно о 20 год. 40 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в ресторані «MONS PIUS» за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 14, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрала з барної стійки ресторану мобільний телефон LG L90, в якому знаходилась карта памяті на 32 ГБ, сім-картки операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «Лайф» («Лайфселл»), загальною вартістю 3125,00 грн., що належали ОСОБА_6

Обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю, у вчиненому розкаялась. Суду показала, що 23.01.2016 року в ресторані «MONS PIUS» в центрі м. Львова вона побачила на барній стійці мобільний телефон LG та викрала його. Телефон був повернений співробітникам поліції.

Крім визнання вини у інкримінованому ОСОБА_3 злочині, винуватість останньої у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8, яка суду повідомила, що вона працює адміністратором в ресторані «MONS PIUS». У вказаний в обвинувальному акті день та час вона залишила свій мобільний телефон LG на барній стійці. Телефон пропав. Пізніше, на записах з камер відеоспостереження вона побачила, що обвинувачена ОСОБА_3 викрала телефон зі стійки та написала заяву до поліції. Телефон їй повернений працівниками поліції, претензій до обвинуваченої не має;

- протоколом від 18.02.2016 року огляду відеозапису з CD-диску з файлом відеозапису камер спостереження ресторану «MONS PIUS», на якому зафіксовано, що молода дівчина з темним волоссям перебуває за барною стійкою ресторану та в момент, коли співробітники ресторану залишають барну стійку, вона викрадає мобільний телефон світлого кольору, вимикає його та кладе в зовнішню кишеню пальта. Після чого залишає приміщення ресторану;

- протоколом огляду мобільного телефону від 19.02.2016 року, в ході якого був оглянутий мобільний телефон LG L90 білого кольору.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

З таких обставин, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (злочину), в якому вона обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченої, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані її дії, оскільки остання вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, наявність чи відсутність обставин, що помякшують чи обтяжують покарання.

Суд враховує, що скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості.

ОСОБА_3 раніше судима, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та перебування на її утриманні малолітньої дитини.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчинення нею нових злочинів.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає необхідним у строк покарання включити строк перебування обвинуваченої в установі попереднього ув`язнення в період з дня затримання 27.05.2016 року до дня сплати застави та звільнення з Львівської УВП, тобто до 07.12.2016 року, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов у провадженні заявлений не був, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ч. 6 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року та двадцяти днів позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з дня її затримання, тобто з 27.05.2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього увязнення ОСОБА_3 з 27.05.2016 року до 07.12.2016 року включно зарахувати у строк покарання із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. У зв'язку з чим вважати ОСОБА_3 такою, що відбула покарання повністю.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

1) мобільний телефон LG L90, в якому знаходиться карта памяті на 32 ГБ, сім-картки операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «Лайф» («Лайфселл»), який був переданий потерпілій ОСОБА_6 - залишити їй за належністю;

2) СD-диск з файлом відеозапису камер спостереження ресторану «MONS PIUS» - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуючий суддя: В.Є. Радченко