Рішення № 63783946, 21.12.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/3432/16-ц

пр.2/336/2038/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Суркової В.П.,

при секретарі Прохоровій А.О.,

а участю представника

позивача ОСОБА_1 -

адвоката Железняка В.К.,

представника відповідача -

адвоката Вельможка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, до ОСОБА_5, третя особа: П'ята Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом на будинок АДРЕСА_1.

В позові зазначили, що їх батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час шлюбу придбали житловий будинок АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько, за життя заповіту не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на ? частину вищевказаного будинку..

Спадкоємцями першої черги є дружина спадкодавця ОСОБА_8, діти: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, яки прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки були зареєстровані та мешкали у цьому будинку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2008 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_9 та їх дітьми.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини, спадкова частина житлового будинку перейшла до спадкоємців у наступних частках: ОСОБА_7 набула право на 1/8 частину і з врахуванням належної їй як дружині померлого ? частини вона набула право на 5/8 частин спадкового майна; ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 набули право по 1/8 частині кожний.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачів, заповіт не залишила.

Після її смерті відкрилася спадщина на 5/8 частин спірного будинку. Спадкоємці першої черги є діти спадкодавця: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11

У встановлений законом строк позивачі та відповідач звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_7, а ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подали до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини на користь ОСОБА_4

У зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовив.

Оскільки оригінал правовстановлюючого документа знаходиться у відповідача, який утримує його у себе, позивачі позбавлені можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі, тому просили встановити факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4, спадкоємці першої черги за законом, прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_9

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_7

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_6

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 після померлої матері ОСОБА_7 .

У судовому засіданні позивачі, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Железняк В.К. підтримали позов з підстав, викладених у позові. При цьому ОСОБА_1 додатково пояснив, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.06.2009 року відповідач оформив спірний будинок на себе, при цьому надав суду завідомо підроблені заяви про відмову від своєї частки спадщини на будинок на його користь. Проте він ніяких заяв не писав, свою згоду на переоформлення будинку на ім'я ОСОБА_5 не надавав. У подальшому за його апеляційною скаргою це рішення було скасовано. На теперішній час відкрито кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України, в рамках якого накладено арешт на спірний будинок. Правовстановлюючі документи на будинок викрала сім'я відповідача і утримує їх у себе.

Позивач ОСОБА_4 додатково пояснила що вона не була зареєстрована у будинку своїх батьків, але з 1996 року стала мешкати з батьками, так як її сім'я фактично розпалась. Мешкала з батьками до 2012 року.

Представник відповідача адвокат Вельможко О.О. позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у будинку батьків не жили, ОСОБА_1 лише зареєструвався у ньому за згодою ОСОБА_5 Між позивачами та ОСОБА_5 була домовленість про оформлення будинку на ім'я ОСОБА_5 та у подальшому вирішили продати будинок, а гроші поділити між собою. Але будинок не продали, так як не влаштовувала запропонована ціна на нього. ОСОБА_5 не заперечує проти оформлення спадкових прав у відповідності з частками, які встановив нотаріус. Просив застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, від неї надійшла заява про незгоду на участь у справі.

У відповідності з ч. 3 ст. 36 ЦПК України справа розглядається без неї.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_7 доводиться їй рідною сестрою, а позивачі та відповідач відповідно племінниками. У 2001 році помер чоловік сестри. ОСОБА_1 жив з батьками з 2000 року по день смерті матері, яка померла в 2008 році. Їй відомо про те, що ОСОБА_4 через конфлікти зі своїм чоловіком мешкала з батьками, але конкретно в який період часу, вона не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що відповідач є її батьком, все життя її батьки мешкають у будинку АДРЕСА_1. У 2001 році помер її дід, а у 2008 році померла бабуся, які мешкали у будинку АДРЕСА_1. Десь з 2002 року ОСОБА_4 тимчасово мешкала в будинку, але до якого часу їй невідомо, оскільки з 2006 року по 2012 рік вона, свідок, мешкала у свого чоловіка за адресою:. АДРЕСА_2.

Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що відповідач є її чоловіком. З 17.11.1983 року і по теперішній час вони з чоловіком мешкають у спірному будинку. З 1981 по 1983 рік ОСОБА_1 мешкав у спірному будинку, а потім одружився і пішов з дому.. ОСОБА_4 ніколи не мешкала з батьками, приходила на 3 дні та уходила додому. На момент смерті батьків ніхто з позивачів у спірному будинку не жив.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, свідків, доводи представників сторін, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.1981 року. Зазначене право зареєстроване в ОП «ЗМБТІ» (а. с. 85-86).

ІНФОРМАЦІЯ_2 сталася смерть ОСОБА_6 (а.с. 10). ). У встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини його спадкоємці не зверталися. Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до п'ятої Запорізької державної нотаріальної контори звернулися: 08.06.2008 року - ОСОБА_4 (а.с. 96), 14.10.2008 року - ОСОБА_1 (а.с. 75), 24.05.2008 року - ОСОБА_5.(а.с. 70 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7, яка за життя заповіту не залишила (а.с. 12).

. Після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися: 24 травня 2008 року - ОСОБА_5 (а. с. 44 зворот), 12 липня 2008 року - ОСОБА_4 (а. с. 47 зворот), 12 липня 2008 року - ОСОБА_1 (а.с. 48).

15 серпня 2008 року ОСОБА_10 та ОСОБА_15 від прийняття спадщини відмовились на користь ОСОБА_4 (а.с. 48 зворот). Свідоцтва про право на спадщину спадкоємці не отримали, як випливає з матеріалів спадкових справ (а. с. 16-19, 94-95).

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_16, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (в тому числі всиновлені), подружжя і батьки померлого.

В силу ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вирішуючи вимоги позову, суд виходить з того, що на момент смерті власника будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6, у нього було шість спадкоємців першої черги за законом - його дружина ОСОБА_7 та діти: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_15 При цьому дружина ОСОБА_7, сини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вчинили дії щодо прийняття спадщини, оскільки постійно проживаючи разом із спадкодавцем, стали до фактичного володіння та управління спадковим майном. Між тим, спадкоємиця ОСОБА_4 дій з прийняття спадщини не здійснила.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_12, які не містять фактичних даних, які б свідчили про здійснення ОСОБА_4 дій з прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_7 набула право на 2/3 частини будинку, з врахуванням належної їй як дружині померлого ? частини (1/2 +1/6).

Дійшовши висновку про прийняття спадщини не лише ОСОБА_1, але і ОСОБА_7, суд повністю погоджується із твердженнями позивача ОСОБА_1 про ці обставини, які він беззаперечно довів сукупністю належних доказів.

Так, з довідки № 01/7-3497 від 01.06.2016 року вбачається, що з 12.06.1981 року по 02.02.2006 року ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (ас. 90 зворот), що підкріплює висновок суду про вчинення ОСОБА_1 дій з прийняття спадщини і обґрунтованість застосування положень ст. 549 ЦК УРСР.

Таким чином, суд знаходить встановленими факти прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 як ОСОБА_7, так і ОСОБА_1; доля ОСОБА_7 в спадковому майні становить 2/3 частини, а доля ОСОБА_1 - 1/6 частина будинку АДРЕСА_1.

В силу ст. ст. 1261, 1268, 1269 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини на час відкриття спадщини.

З урахуванням наведених положень закону суд вважає, що спадкоємці за законом ОСОБА_1, ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7 вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки вчасно звернулися із відповідною заявою до нотаріальної контори.

Вирішуючи питання про розмір часток, які належать спадкоємцям ОСОБА_1, ОСОБА_4, суд виходить з того, що ОСОБА_1 належить право спадкування на 1/6 частину після смерті батька ОСОБА_16, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 та 2/15 частин після смерті матері ОСОБА_7, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 (2/3 : 5).

ОСОБА_4 належить право спадкування на 6/15 частин після смерті матері ОСОБА_7.(2/15 її доля та 4/15 частин доля сестер ОСОБА_10 і ОСОБА_15)., які відмовились від спадщини на її користь.

Зазначені вище обставини перешкоджають позивачам захистити свої спадкові права в позасудовий спосіб і є підставою для визнання за ними права власності на частину спадкового житлового будинку, що відповідає приписам ст. 16 ЦК України про право на захист особою свого цивільного права шляхом визнання за ним права власності на майно.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 256, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 22, 28 КпШС України, ст. ст. 16, 1261, 1258, 1268-1270, 1274 ЦК України,

ВИРІШИВ:

:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 право власності по 1/6 частині за кожним будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 право власності на 6/15 частин будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на 2/15 частин будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.П.Суркова