Рішення № 63782453, 27.12.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5760/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 грудня 2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі Бота О.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка звернулась в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, звернулась в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3про розірвання шлюбу.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 02 жовтня 1999 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатській області , про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений відповідний актовий запис за № 529. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між подружжям, протилежні погляди на шлюб та сімю , відповідач не дбав про матеріальне забезпечення та утримання сімї. Представник позивача зазначає, що з березня 2014 року подружні стосунки між подружжям припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. У зв'язку з чим представник позивача вважає, що шлюб носить формальний характер, оскільки жодних обов'язків у сторін, як подружжя не існує. З посиланням на викладене, представник позивача просить суд шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що зареєстрований 02 жовтня 1999 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області м. Ужгород - розірвати.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявилася, надала нотаріальну завірену заяву від 14.04.2016 р. згідно якої просить розглянути вищевказану справу без її участі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи, а також заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, тому суд згідно ч.4 ст.169 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають справи і вирішення спорупосуті суд приходить до наступного.

Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони уклали шлюб 02 жовтня 1999 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 529, що стверджується свідоцтвом про одруження серії І-ФМ №033652 від 06.02.2002 року, приєднаним до матеріалів справи.

У даному шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серія І-ФМ 004257 від 01.09.2000 р. , копія якого приєднана до матеріалів справи.

Шлюбні відносини між подружжям як стверджено у позовній заяві припинені з березня 2014 року.

Майновий спір між сторонами відсутній.

Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.

Судвраховує, щорегулюванняшлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності,взаємоповаги,взаєморозуміння, адержавазабезпечує принципсвободи шлюбута принцип свободирозірванняшлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

Згідно положення ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Основною причиною припинення сімейних відносин є відсутність взаєморозуміння та різні погляди у подружжя на шлюб та сімю.

Збереженняшлюбуможливенапаритетнихзасадах,напочуттяхвзаємноїлюбові та поваги, взаємодопомогитапідтримки,тобтонатому,щоєморальноюосновоюшлюбу,апозивачне має наміру зберегтишлюбзвідповідачем.

З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 носить формальний характер.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що дана сімя розпалася остаточно, примирення між подружжям є неможливим, є всі підстави для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово „сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово „союз", підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Згідност.56ч.3СКУкраїникоженізподружжямаєправоприпинитишлюбнівідносини,ач.4цієїжстаттіпередбає,щопримушуваннядозбереженняшлюбнихвідносинєпорушенням права дружини, чоловіканаособистусвободуіможематинаслідки,встановленізаконом.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України , ст.ст. 105, 110,112 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2, яка звернулась в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що зареєстрований 02.10.1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міського управління

юстиції Закарпатській області, за актовим записом №529 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 сплачену нею суму судового збору в розмірі 551,20 грн.(пятсот пятдесят одну гривню двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Повнийтекстрішенняскладенотапідписано28.12.2016 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6