Рішення № 6377877, 18.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/26718.08.09 За позовом Компанії «Тікон Бізнес Лтд»(Tycon Business Ltd) До Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»

Про стягнення 634766,43 грн.

Суддя Л.В. Прокопенко

Представники:

Від позивачаВишневська О.М. предст. (дов. б/н від 19.09.2008 р.)

Від відповідачаГрицина М.І. виконавчий директор (дов. № 758 від 17.08.2009 р.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулася Компанія «Тікон Бізнес Лтд»(Tycon Business Ltd) з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» про стягнення 634766,43 грн. заборгованості по Ліцензійному договору від 10.04.2008 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.04.2008 р. між ним і відповідачем було укладено ліцензійний договір, за умовами якого ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»було надано у користування обєкти інтелектуальної власності патенти на промислові зразки «Килим гумовий для підлоги транспортного засобу», за яке останній зобовязався сплачувати роялті в сумі 9207,52 доларів США на місяць. Проте, відповідач не виконав належним чином зобовязання по сплаті роялті, чим допустив прострочку, внаслідок якої утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2009 р. порушено провадження у справі № 12/267 та призначено її розгляд на 18.08.2009 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні 18.08.2009 р. визнав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що заборгованість утворилася внаслідок важкого фінансового становища підприємства.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2008 р. між сторонами було укладено ліцензійний договір за умовами якого позивач (Компанія «Тікон Бізнес Лтд»(Tycon Business Ltd), господарська спілка Республіки Кіпр) надав відповідачеві (ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», м. Київ, Україна) на весь строк дії договору невиключну ліцензію без права надання субліцензій на використання ліцензійного патенту на вироблення ліцензійних продуктів та для використання, оренди, продажу, пропонування до продажу або для іншого розпорядження цими ліцензійними продуктами на ліцензійній території (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 1.1. ліцензійного договору від 10.04.2008 р. під поняттями: «ліцензійні продукти»розуміються варіанти композиції для виготовлення вібропоглинального матеріалу; «ліцензійний патент»- Патент на винахід № 76930 «Композиція виготовлення вібропоглинального матеріалу», виданий 15.09.2006 р., строк дії якого закінчується 26.05.2026 р.; «ліцензійна територія»- територія Україна на який діє ліцензійний патент.

Відповідно до умов договору, а саме п. 4.1., з моменту дії договору відповідач приймає на себе зобовязання сплачувати на користь позивача роялті в сумі 9207,52 доларів США.

Актами здачі-прийняття виконаних робіт відповідно до ліцензійного договору від 10.04.2008 р. та додаткової угоди № 1 про передачу прав на використання винаходу від 12.04.2008 р. підтверджується надання позивачем у користування відповідача обєкту права інтелектуальної власності патенти на промислові зразки «Килим гумовий для підлоги транспортного засобу»за період з 12.04.2008 р. по 30.04.2008 р. (акт від 30.04.2008 р.); з 01.05.2008 р. по 31.05.2008 р. (акт від 31.05.2008 р.); з 01.09.2008 р. по 30.09.2008 р. (акт 11.09.2008 р.); з 01.11.2008 р. по 29.11.2008 р. (акт від 29.11.2008 р.); з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. (акт від 31.12.2008 р.); з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. (акт від 31.01.2009 р.); з 01.02.2009 р. по 28.02.2009 р. (акт від 28.02.2009 р.); з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р. (акт від 31.03.2009 р.); з 01.04.2009 р. по 30.04.2009 р. (акт від 30.04.2009 р.) на загальну суму 82867, 68 доларів США.

Позивач просить стягнути суму боргу у національній валюті згідно офіційного курсу НБУ, який було встановлено на час подання позовної заяви, витяг про який додано до матеріалів справи і згідно якого сума заборгованості становила 634766,43 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України доведено факт наявності заборгованості перед ним у відповідача.

Відповідач зазначеного факту не спростував, у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні визнав вимоги позивача, у звязку з чим заявлені вимоги визнаються судом обґрунтованими.

Як передбачено положенням п. 6.8. ліцензійного договору від 10.04.2008 р. складання та виконання цього договору повинні регулюватися законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 1109 ЦК України визначається, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання обєкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до п. 7.1. ліцензійного договору від 10.04.2008 р. у випадку, якщо спірні питання та розбіжності неможливо врегулювати між сторонами, суперечності будуть вирішуватися за правом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки вони документально підтверджені і не заперечуються відповідачем, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, а позов заявлено у відповідності до встановленої підсудності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»(03022, м. Київ, вул. Амурська, 6; код ЄДРПОУ 00149593; п/р 2600700012160 в КБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300670, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Компанії «Тікон Бізнес Лтд»(адреса: Стасіну Стріт, 1, Мітсі Білдінг, 1, 1-й поверх, офіс 4, Площа Елефтеріас, Нікосія, Республіка Кіпр, реєстраційний номер АЕ 2207, податковий ідентифікаційний код 18002252F, банк: AS Sampo Bank, address: Narmnt 11, 15015 Tallin, Estonia, SWIFT: FORE E, рахунок: 333459760008; міжнародний рахунок (IBAN) EE 723300333459760008) (Tycon Business Ltd, address: Stasinu 1, MITSI BUILDING 1, 1 fl., of. 4, Platea Elefterias, P.K. 1060, Nicosia, the Cyprus Republic Registering Number AE 2207 Taxation Identification Code 18002252 F; bank: AS Sampo Bank, address: Narmnt 11, 15015 Tallin, Estonia, SWIFT: FORE E: account 333459760008; International account (IBAN) EE 723300333459760008) 634766 (шістсот тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 43 коп. основного боргу, 6347 грн. (шість тисяч триста сорок сім) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В. Прокопенко