Ухвала суду № 63775550, 26.12.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_________копія:

У Х В А Л А

Іменем України

26 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

судді-доповідача - Шпинти М.Д.,

суддів: Іващука В.Я., Сачука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1., зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2.) - адвоката Войтюк Тетяни Леонідівни на ухвалу слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2016 року;

За участі:

секретаря с/з - Міщук Л.А.,

прокурора - Кедрука В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисника - адвоката - Баранчука В.М.

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та поміщено в Рівненський слідчий ізолятор УДПС України в Рівненській області. Строк тримання під вартою встановлено до 17 год. 00 хв. 31 січня 2017 року. Визначено заставу в розмірі 30 (тридцяти) мінімальних розмірів заробітної плати та роз'яснено порядок та наслідки її внесення.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання заступника начальника СВ Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП України в Рівненській області, в ухвалі зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину пов'язаного з заволодінням чужим майном, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі, він зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків по даному кримінальному провадженню, шляхом зміни показань та змови між собою, з метою перешкоджання кримінальному провадженню, що у відповідності до п.п. 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, є ризиками, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_2, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.Тому слідчий суддя й обрав ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в порядку, визначеному процесуальним законом.

В поданій на ухвалу слідчого судді апеляційній скарзі, захисник Войтюк Т.Л., покликаючись на незаконність ухвали зазначає, що при застосуванні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином своє рішення не мотивував. Зокрема вказує, що слідчий суддя не зазначив, чому ж більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти, зазначеним у ч.1 ст.177 КПК України ризикам, а сторона обвинувачення, на даній стадії досудового розслідування не надала слідчому судді вагомих доказів, що надавали б підстави обмежувати ОСОБА_2 волю на даний час, враховуючи його особу. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника Баранчука В.М., який повністю підтримав подану захисником Войтюк Т.Л. апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_2, який також підтримав думку захисника Баранчука В.М. щодо задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до таких висновків.

З клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що ОСОБА_2 03 грудня 2016 року близько 16-ї год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом розбиття віконного скла кухні кімнати, незаконно проник у будинок АДРЕСА_3, та який належить ОСОБА_6, звідки таємно вирав побутову техніку, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3488 (три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. Викраденим ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, 03 грудня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180130000988.

04 грудня 2016 року ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Судовим провадженням, зокрема наявними у ньому процесуальними документами підтверджується, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по матеріалах, долучених слідчим до нього, заслухавши думку прокурора, заступника начальника СВ, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчим обгрунтоване та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, відносяться до категорії тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 6 (шести) років.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_2 був засуджений вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 квітня 2016 року за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. Дана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може вчинити нові кримінальні правопорушення, що згідно вимог п.5 ч.1 ст.177 КПК України є ризиком.

Також враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з заволодінням чужим майном, є підстави вважати, що перебуваючи на волі у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі, він зможе незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 та свідків по даному кримінальному провадженню з метою перешкоджання досудовому розслідуванню кримінального провадження, що у відповідності до п. 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України є ризиком.

Всі вищезазначені обставини, слідчий суддя належним чином оцінив в аспекті, що стосується порядку розгляду слідчим суддею такого роду клопотань для прийняття процесуального рішення, врахував особу ОСОБА_2, його минуле, зокрема попередні судимості.

А тому, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що наведені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що є необхідність у застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, а застосування більш м'якого, зокрема домашнього арешту, як про це просить захисник Войтюк Т.Л., колегія суддів вважає недоцільним.

Захисник-адвокат Баранчук В.М., що згідно договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2016 року, укладеного з ОСОБА_7, надавши пояснення з приводу апеляційної скарги захисника Войтюк Т.Л. під час апеляційного розгляду, висновків слідчого судді, наведених в ухвалі, також не спростував.

Щодо прийнятого слідчим суддею рішення про обрання розміру застави підозрюваному при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то слідчий суддя, врахувавши майновий стан підозрюваного та його особу, визначив розмір застави в розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат. В ухвалі слідчого судді також зазначено, які обов'язки з передбачених ст.194 КПК України, будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Пунктом першим ч.3 ст.407 КПК України, суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, надано право залишити ухвалу слідчого судді без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 181, 194, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2016 року, якою ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та поміщено в Рівненський слідчий ізолятор УДПС України в Рівненській області - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката Войтюк Тетяни Леонідівни - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення є остаточною та оскарження в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач - підпис М.Д. Шпинта

Судді: підписи В.Я. Іващук

В.І. Сачук

Згідно з оригіналом: суддя-доповідач: М.Д.Шпинта