Ухвала суду № 63775267, 23.12.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Маринича В.К.,

суддів - Єремейчука С.В., Іващука В.Я.,

з участю секретаря судового засідання - Вегери М.М.,

прокурора Козінської Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року у кримінальному провадженні №12015180010000230 про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони залишати житло за адресою АДРЕСА_1, у період доби з 22 год 00 хв по 07 год 00 хв, терміном до 09 лютого 2017 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190; ч.1 ст.361-1; ч.1 ст.364 КК України.

З клопотання прокурора та ухвали слідчого судді вбачається, що здійснюючи злочинну діяльність на території м. Рівне в період часу із 20.04.2016 до 29.07.2016 учасники організованої групи під керівництвом організатора ОСОБА_4, у складі виконавців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та пособника ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою, на користь свою, співучасників та третіх осіб, заволоділа майном, а саме, грошима потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на загальну суму 153 220,00 (сто пятдесят три тисячі двісті двадцять) грн.

ОСОБА_1 сприяв приховуванню вказаних злочинів, надавши 29.07.2016 поради виконавцю злочину ОСОБА_5 конспірувати свою діяльність змінити місце злочину, переховуватись від органів досудового розслідування, виїхавши за кордон України, оскільки існує небезпека бути притягнутою до кримінальної відповідальності і надавав для ОСОБА_5 інформацію з обмеженим доступом про зареєстровані злочини, вчинені менеджерами Товариства, яка стала йому відома у звязку з виконанням службових обовязків.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у сприянні порадами та іншим чином приховуванню заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, 12.07.2016 о 20 год. 25 хв., 29.07.2016 о 13 год. 37 хв., та 01.08.2016 о 16 год. 29 хв., перебуваючи у службовому приміщенні Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, за адресою м. Рівне, вул.Пушкіна, 4, несанкціоновано, тобто у порушення вимог п. 7.3 наказу МВС України від 12.10.2009 № 436, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.12.2009 за № 1256/17272, достовірно розуміючи, що отриману інформацію з обмеженим доступом, яка зберігається в Інтегрованій інформаційно-пошуковій системі (ІІПС) в Рівненській області він не збирається використовувати у своїй службовій діяльності, за допомогою мобільного телефону розголосив громадянці ОСОБА_5 інформацію щодо зареєстрованих відносно останньої, а також інших осіб правоохоронними органами матеріалів кримінальних проваджень за фактами заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживаючи довірою представниками юридичної особи ТОВ "Лізингова компанія ЕТАЛОН", із розповсюдженням інформації про прізвища осіб, які можуть бути причетні до вчинення правопорушень, а також потерпілих осіб та сум заподіяної їм шкоди.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.

Крім того, ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в період з квітня по серпень 2016 року, діючи, умисно, всупереч вимогам п.п. 3, 5 ч. 1 ст.18, ст. ст. 27, 28 Закону України «Про Національну поліцію», умисно та з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних, а також юридичних осіб, у вигляді грошових коштів, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, чим завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, при наступних обставинах.

Так, 20.04.2016, 16.07.2016, 29.07.2016 та 01.08.2016 ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, перебуваючи у невстановленому на даний час місці, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, вчиняв дії, які полягали в наданні порад виконавцю злочину, передбаченого ст. 190 КК України, а саме ОСОБА_5, приховувати свою діяльність, повязану із шахрайським заволодінням грошових коштів у громадян, шляхом зміни адреси підприємства в м.Рівному, укладення додаткових договорів, переховування від органів досудового розслідування, а також розповсюдженні інформації з обмеженим доступом про зареєстровані злочини зі сторони представників юридичної особи ТОВ "Лізингова компанія ЕТАЛОН" відносно громадян ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, чим завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян, які є потерпілими від злочинів, на загальну суму 153220 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 05.12.2016 змінено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 05.12.2016 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361-1, ч.1 ст. 364 КК України.

Зазначається, що вказані обставини дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні даних злочинів, і це повністю підтверджується матеріалами досудового розслідування, зокрема, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, ознайомлення з якими сторони захисту на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інших, відомостями з системного журналу реєстрації роботи користувачів регіонального вузла ІІПС в Рівненській області у період з 01.01.2016 по 31.10.2016 стосовно громадян ОСОБА_5 та іншими доказами у своїй сукупності.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних, корисливих злочинів, один з яких є особливо тяжким, вчиненого із використанням наданої йому службового становища, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

У поданій апеляційній скарзі прокурор Козінська Ю.В. вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою у звязку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що встановлені слідчим суддею обставини при застосуванні запобіжного заходу є вірними та стороною обвинувачення не оскаржуються. Разом з тим, при застосуванні запобіжного заходу та покладенні на підозрюваного обовязків, слідчий суддя не взяв до уваги докази того, що існують ризики, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може намагатись знищити, сховати або спотворити речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та будучи на посаді старшого дільничного офіцера поліції матиме можливість впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні. Вказує, що наведені у клопотанні доводи вказують на наявність достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КК України. Просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора Козінської Ю.В. щодо задоволення апеляційної скарги, доводи підозрюваного ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про законність ухвали слідчого судді та залишення її без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З клопотання слідчого вбачається, що у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180010000230 від 15.01.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190, ч.1 ст. 361-2, ч. 1 ст. 364 КК України.

05.12.2016 ОСОБА_1 05.12.2016 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361-1, ч.1 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду 29.11.2016 ОСОБА_1 відсторонено від посади старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Рівненського відділу поліції Головного управління поліції Національної в Рівненській області строком на 2 місяці, а саме до 29 січня 2017 року включно.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обгрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обгрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи "за" і "проти" звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно, а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обгрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 4 жовтня 2005 року у справі "Бекчієв проти Молдови").

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361-1, ч.1 ст. 364 КК України. Разом з тим, ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину, отже має стійкі соціальні звязки. У зв'язку з наведеним, а також враховуючи наявність у ОСОБА_1 житла та постійного місця проживання у м. Рівне, колегія суддів погоджується з ухвалою слідчого судді місцевого суду та вважає її законною і обґрунтованою. Доказів перешкоджання підозрюваним у кримінальному провадженні прокурором Козінською Ю.В. не наведено ні в апеляційній скарзі, ні при судовому розгляді в апеляційному суді. За таких обставин покликання прокурора на те, що підозрюваний може намагатись знищити, сховати або спотворити речі та документи, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, є необгрунтованими.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не вбачає.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до 02 лютого 2017 року. Тому колегія суддів вважає за необхідне вказати в резолютивній частині ухвали на те, що строк дії ухвали Рівненського міського суду від 09 грудня 2016 року до 02 лютого 2017 року.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 - без задоволення.

Вважати строк дії ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року до 02 лютого 2017 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: ________ В.К.Маринич

Судді:______С.В.Єремейчук ______В.Я.Іващук