Ухвала суду № 63772413, 27.12.2016, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/30/16-к Провадження № 1-кп/375/10/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2016 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.

при секретарі - Юрченко Л.В.,

з участю прокурора Федуна М.М., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальне провадження № 42015110260000025 щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм в ПП «Моноліт», розлученого, раніше не судимого,

за ч.1 ст.125 та ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Під час судового слідства представник потерпілих адвокат ОСОБА_3 вчетверте подав до суду письмове клопотання про призначення у справі повторної комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої просив доручити експертам КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» та на вирішення якої просив поставити питання:

1.Чи є на одязі, що наданий для дослідження, пошкодження?

2.Який механізм утворення пошкоджень на одязі?

3.Чи є пошкодження на одязі розривом, розрізом, розрубом тощо?

4.Знаряддям (предметом) якого виду утворені пошкодження одягу?

5.Чи є сліди тертя, тиску, волочіння тощо на одязі, що наданий для дослідження?

6.Чи утворені пошкодження на одязі предметом, що наданий для дослідження?

7.Чи маються у гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, тілесні ушкодження?

8.Яка була кількість завданих ударів гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 потерпілій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, їх послідовність, безпосередній механізм заподіяння ушкоджень та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень?

9.Чи являються завданні удари небезпечними для життя в момент їх заподіяння (завдання)?

10.Чи могли дані тілесні ушкодження утворитися при падінні з висоти власного зросту?

Для дослідження експерту (експертам) просить надати амбулаторну картку та рентгенівські знімки потерпілої ОСОБА_1, речові докази у провадженні (одяг, що поміщений до спеціального пакету за №2019185 та металевий ніж з червоною ручкою, що поміщений до спеціального пакету за №1876043) та копію висновку експерта №22 від 28.09.2015 року.

В обгрунтування заявленого клопотання представник потерпілої адвокат ОСОБА_3 послався перш за все на правову оцінку винесених судом ухвал та порушення судом норм КПК України за результатами розгляду попередніх аналогічних клопотань та зазначив при цьому, щло такі систематичні відмови суду в задоволенні зазначених клопотань у виді ухвал, потерпіла сторона вважає незаконними, необгрунтованими та невмотивованими, а також такими, що мають ознаки відправлення вибіркового правосуддя, оскільки суд відверто перекручує норми Закону на користь обвинуваченого.

Також, як на підставу необхідності призначення у провадженні повторної комісійної судово-медичної експертизи представник потерпілої послався на наявність з боку органу досудового розслідування та процесуального керівництва істотних порушень процесуального законодавства, які у свою чергу призвели до обмеження прав потерпілої сторони, передбачених та гарантованих Конституцією України (ст.ст. 28, 32), Законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана ВР України, Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема (ст.ст.6, 17, 18).

Таке своє твердження представник потерпілої обґрунтовує допущеними процесуальними порушеннями з боку органу досудового розслідування і що було зумовлено неповідомленням органом досудового розслідування потерпілої сторони про результати розгляду поданого представником потерпілої 18.12.2015 року до начальника Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області клопотання про призначення у провадженні повторної комісійної судово-медичної експертизи, на що потерпіла сторона мала право з метою отримання у кримінальному провадженні доказів.

Зазначив, що станом на 27.12.2016 року потерпіла сторона не повідомлена про результати розгляду вказаного клопотання і жодного процесуального документу не отримувала.

У судовому засіданні представник потерпілої своє клопотання підтримав за викладених у ньому обставин і підстав та просив задовольнити. Також уточнив, що на даний час потерпілій стороні залишається бути невідомим, чи було розглянуто клопотання органом досудового розслідування, чи ні і що по суті позбавило сторону можливості оскаржити бездіяльність чи рішення вказаного органу.

На оцінку раніше винесених судом ухвал з приводу відмови у задоволенні клопотань про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи посилається з метою вказати суду на неоднакове застосування ним процесуального законодавства у різних справах при одних і тих же обставинах та з метою у комплексі з іншими доводами обґрунтувати необхідність призначення у провадженні вказаної експертизи.

Як на доказ порушення органом досудового розслідування та його процесуальним керівництвом прав потерпілих у провадженні послався на ту обставину, що потерпілі не були належним чином повідомленими про можливість ознайомлення із матеріалами кримінального провадження після закінчення досудового розслідування і залишаються бути не ознайомленими до цього часу і що також є порушенням прав потерпілих.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 клопотання свого представника підтримали.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, прохаючи відмовити у його задоволенні, пославшись при цьому на його необґрунтованість та відповідність вимогам закону наявних у кримінальному провадженні висновків судово-медичної експертизи.

Аналогічну з прокурором позицію висловила також захисник обвинуваченого та власне сам обвинувачений.

Заслухавши думку учасників судового провадження, з огляду на досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження та показання учасників судового провадження, суд вважає клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Згідно ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Частиною другою статті 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 22 вказаного Кодексу суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

Згідно Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних правах» № 8 від 30.05.1997 року (з відповідними змінами) повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, повязані з його недостатньою необґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Вказаного, судом при дослідженні висновків судово-медичної експертизи № 46 д від 01.09.2015 року та судово-медичної експертизи № 57/46 д від 27.10.2015 року не встановлено. Обставин, які б викликали сумніви у правильності попередніх висновків та грунтувались на досліджених та наявних у матеріалах кримінального провадження доказах, окрім незгоди потерпілої сторони з їх підсумками, на переконання суду ненаведено.

Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й обєктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд не знаходить наявними сумніви у правильності наявних у матеріалах висновків судово-медичної експертизи № 46 д від 01.09.2015 року та судово-медичної експертизи № 57/46д від 27.10.2015 року, повязані з їх недостатньою необґрунтованістю чи з тим, що вони суперечать іншим матеріалам справи, а також наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, а тому, з огляду на викладене та перелік питань, які просить поставити на вирішення експерта представник потерпілої сторони, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого клопотання.

Доводи представника потерпілих про порушення судом норм процесуального закону при розгляді попередніх аналогічних клопотань про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, а саме в тім, що такі систематичні відмови суду в задоволенні зазначених клопотань у виді ухвал, потерпіла сторона вважає незаконними, необгрунтованими та невмотивованими, а також такими, що мають ознаки відправлення вибіркового правосуддя, оскільки суд відверто перекручує норми Закону на користь обвинуваченого, не можуть заслуговувати на увагу суду при розгляді заявленого клопотання, оскільки носять оціночний характер та можуть мати місце лише при викладенні зауважень на ухвали суду при оскарженні вироку суду, зважаючи, що винесені за результатами розгляду судом попередніх клопотань ухвали не підлягають окремому оскарженню і що узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 392 КПК України.

Не заслуговують на увагу суду і доводи потерпілої сторони про наявність істотних порушень прав і свобод людини у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що виразилося у неповідомлення потерпілої сторони про результати розгляду заявленого представником потерпілої клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, оскільки такі дії чи бездіяльність слідчого потерпіла сторона мала право оскаржити слідчому судді чи на підготовчій стадії кримінального провадження у суді, що насправді не мало місця.

Такими, що не заслуговують на увагу суду є також посилання представника потерпілої як на порушення прав потерпілої сторони, в тім, що потерпілі не були належним чином повідомленими про можливість ознайомлення із матеріалами кримінального провадження після закінчення досудового розслідування і залишаються бути не ознайомленими до цього часу і що також є порушенням їх прав.

Так, як вбачається із даних фіксації технічними засобами судового засідання від 21.01.2016 року, під час проведення підготовчого судового засідання головуючим у провадженні суддею Литвином О.В. потерпілій стороні і в тому числі представнику потерпілої ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_3 розяснювалося їх право на можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, зважаючи, що підготовче судове засідання з вказаної дати відкладалося до 26.01.2016 року. На разі, як вбачається із матеріалів кримінального провадження ні потерпіла ОСОБА_1, ні потерпіла ОСОБА_2 (хоча остання була належним чином повідомлена про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ще на стадії завершення досудового розслідування), ні представник потерпілої - адвокат ОСОБА_3 так і не скористалися, хоча для цього у них не було жодних обєктивних перешкод. Такий перебіг відношення потерпілих та їх представника до свої прав суд вважає не чим іншим,як зловживанням своїми процесуальними правами з метою здобуття доказів на порушення органом досудового розслідування чи судом процесуальних норм права.

На підставі викладеного та керуючись положеннями постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних правах» № 8 від 30.05.1997 року, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоровя України від 17.01.1995 року № 6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 року за № 254/790, ст.ст. 242, 332, 350КПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представників потерпілих адвоката ОСОБА_3 про призначення у кримінальному провадженні повторної комісійної судово-медичної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення у даному кримінальному провадженні, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Суддя О.В.Литвин