Рішення № 63771942, 21.12.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3544/16-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.,

з участю секретаря Григорян Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 04 червня 2008 року він позичив Ґудзь Г.А. грошові кошти у розмірі 30000,0 доларів США, після отримання коштів відповідач особисто написав розписку про отримання грошової суми 30000,0 доларів США. Дату повернення грошових коштів було попередньо узгоджено та передбачено у розписці, згідно якої відповідач Ґудзь Г.А. зобовязувався повернути до 04 липня 2008 року грошові кошти в доларах США в сумі 30000,0 доларів США. Оскільки відповідач не виконував взяті на себе зобовязання позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовної заявою про стягнення суми боргу, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.12.2011 року по справі № 2-2488/11 було прийнято рішення, яким стягнуто з відповідача Ґудзь Г.А. на користь ОСОБА_1 борг згідно договору позики від 04.06.2008 року у сумі 239250 грн., що еквівалентно 30000,0 доларам США, всього стягнуто 263122 грн. Дане рішення суду набрало законної сили і відповідно до виконавчого листа, виданого Ірпінським міським судом Київської області № 2-2488/11 від 06.02.2012 року відділом державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

Незважаючи на рішення Ірпінського міського суду та виконавчого провадження відповідачем не було сплачено жодних коштів, наступний постійно намагається уникнути виконання боргу та рішення суду, хоча займається підприємницькою діяльністю, що приносить наступному немалі прибутки.

Позивач вказує, що він неодноразово звертався до ДВС з проханням повідомити про результат примусового виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2011 року, однак жодних коштів від боржника отримати не виявилося за можливе.

В звязку із викладеними обставинами позивач просив прийняти рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість у загальній сумі 198466 гривень, з якої : 30991 грн. три відсотки річних; 167475 грн. сума інфляційних нарахувань; прийняти рішення яким стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2011 року у справі № 2-2488/11 за позовом ОСОБА_1 до Ґудзь ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики позов задоволено, стягнуто із Ґудзь ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 борг згідно договору позики від 04.06.20008 року у сумі 239250 грн., що еквівалентно 30000 доларів США та 3% річних, що складає 23872 грн., а всього стягнуто 263122 гривень. Дане рішення суду набрало законної сили. 06 лютого 2012 року Ірпінським міським судом Київської області був виданий виконавчий лист у справі № 2-2488/2011 року. Встановлено, що вищезазначене рішення суду відповідач Ґудзь Г.А. не виконує.

Також встановлено, що згідно витягу з наказу командира військової частини 3027 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 18.12.2014 року № 129 зараховано в списки особового складу частини та на всі виді забезпечення відповідно до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві в Національній гвардії України, укласти контракт про проходження служби у військовому резерві на три роки солдата ОСОБА_2 та уважати такими, що приступили до виконання обовязків. Також згідно довідок від 20.03.2015 року, 21.05.2015, 28.03.2016 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України Ґудзь Г.А. дійсно в період з 16.01.2015 року по 18.03.2015 року, з 17.04.2015 року по 30.05.2015 року, з 09.06.2015 по 20.10.2015, з 04.11.2015 по 28.03.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористічній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України м. Словянськ, м. Маріуполь Донецької області, Ґудзь Г.А. є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії МВ № 06806 від 15 квітня 2015 року.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями сторін, матеріалами справи.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ч. 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобовязаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Таким чином, оскільки відповідач Ґудзь Г.А. з 18 грудня 2014 року приступив до виконання обовязків резервіста служби у військовому резерві Національної гвардії України, тому, виходячи із положень ч. 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з відповідача не підлягають стягненню три відсотки річних та суми інфляційних нарахувань та дані вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

У відповідності до п.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки в судовому засіданні представниками відповідача не було зроблено заяви про застосування позовної давності, суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за період із 27.12.2011 року по 18.12.2014 року у загальній сумі 82653,20 гривень, з якої: 21945,45 гривень три відсотки річних; 60707,75 гривень - сума інфляційних нарахувань, частково задовольнивши позовні вимоги.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позовних вимог сторонами в судовому засіданні надано не було.

Також із відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 826, 53 гривень.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 599, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 1, 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, керуючись ст.ст. 3, 6,10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість у загальній сумі 82653,20 гривень, з якої: 21945,45 гривень три відсотки річних; 60707,75 гривень - сума інфляційних нарахувань.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати у розмірі 826, 53 гривень.

В інший частині позов залишити без задоволення.

Повне рішення буде виготовлене протягом пяти днів з дня закінчення розгляду справи 18.12.2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_6