Постанова № 63770103, 27.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1256/16-п Провадження № 33/773/222/16 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" грудня 2016 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю представника Волинської митниці ДФС Кунєвої З.Ю., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Таргонія В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Таргонія В.О. на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, житель АДРЕСА_1, не працює, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України з накладенням на нього адміністративного стягнення із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 633 406 грн. з конфіскацією в дохід держави товару, а саме: косметологічного апарату «LPZ CELL1 М6 ENDERMOLAD», загальною вагою 150 кг. та вартістю 633 406 грн., які були вилучені згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 0866/20500/2016 від 14.04.2016 року. Стягнуто з останнього на користь Волинської митниці ДФС 692 грн. витрат у справі за зберігання товару та 275 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

ОСОБА_4 визнаний винним за те, що 14 квітня 2016 року близько 14 год. 00 хв. він, слідуючи з Республіки Польща в Україну через пункт пропуску «Устилуг» митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «FIAT ULYSSE», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, використовуючи зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», не задекларував за встановленою формою товар: косметологічний апарат «LPZ CELLI M6 ENDERMOLAD», загальною вагою 150 кг. та загальною вартістю 633 406 грн., який перевозив у пасажирському та багажному відділенні вказаного автомобіля без ознак приховування, що перевищував неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Не погоджуючись із рішенням суду, захисник Таргоній В.О. подав апеляційну скаргу. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповне з'ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зазначає, що ОСОБА_4 лише порушив порядок проходження зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», не декларування товару він не вчиняв. З огляду на вищенаведене просить скасувати постанову суду в частині притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав апеляцію у повному обсязі, представника митного органу, яка її заперечила, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, при постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано не було.

Визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, суд, в той же час, належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.

Так, в силу ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявления за встановленого формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування) або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму та інших відомостей для митної мети.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_4 пояснив, що перетинаючи кордон разом з іншим пасажиром - ОСОБА_6 смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», вважав, що переміщує товар в межах допустимої неоподатковуваної норми, оскільки не був в повному обсязі обізнаний з правилами переміщення товарів через митний кордон, про весь наявний у транспортному засобі товар повідомив працівника митниці, який його оглянув ще до проходження паспортного контролю та поглибленого огляду транспортного засобу. Коли ж працівники митниці заявили, що вартість переміщуваного товару - косметологічного обладнання перевищує неоподатковану норму, то він просив надати йому можливість провести письмове їх декларування, однак йому було відмовлено та відразу ж складено протокол про порушення митних правил.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_4, був переведений зі смуги «зелений коридор» на смугу «червоний коридор», що підтверджується контрольним талоном серії ААН номер 858299 для проходження «червоним коридором» (а.с. 5). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що після переведення транспортного засобу на смугу «червоний коридор» ОСОБА_4 була надана можливість задекларувати товар в письмовій формі.

Вищезазначені обставини підтверджуються і поясненнями свідка ОСОБА_6 (а.с. 8) - пасажира транспортного засобу, водієм якого був ОСОБА_4

Пояснення ОСОБА_4 про те, що вилучений у нього товар він не приховував, підтверджується також і протоколом про порушення митних правил (а.с. 1-3), з якого вбачається, що вилучений товар знаходився у пасажирському та багажному відділенні автомобіля, без ознак приховування.

Доказів, які спростовували б вищезазначені обставини та підтверджували винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, суд у своїй постанові не навів, і митним органом також надано не було.

Враховуючи, що ОСОБА_4, провівши фактичне усне декларування товару та надавши його для огляду працівнику митниці перший раз до проходження паспортного контролю, в подальшому був позбавлений можливості провести його письмове декларування, доходжу висновку, що у діях першого відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а тому постанова Любомльського районного суду від 31 травня 2016 року в цій частині підлягає скасуванню, а провадження - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_4, обравши за формою проходження митного контролю проїзд через «зелений коридор», в порушення вимог ч. 1 ст. 374 МК України переміщував товари, сумарна фактурна вартість та вага яких перевищувала еквівалент 500 Євро та 50 кг, суд першої інстанції обґрунтовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

У ході апеляційного розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисник заявили клопотання про проведення незалежної товарознавчої експертизи для визначення вартості товару, вилученого під час митного контролю.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 7707 ринкова вартість косметологічного апарату «LPZ CELL1 М6 ENDERMOLAD», серійний номер ENDSA050252, становить 542 145 (п'ятсот сорок дві тисячі сто сорок п'ять) гривень.

Приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_4, вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції ст. 471 МК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 перевозив товар, ввезення якого через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар після належного митного оформлення підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст. 366 МК України, ст. ст. 247, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Таргонія В.О. в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 31 травня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанову в частині притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України змінити.

На підставі ст. 471 МК України накласти на ОСОБА_4 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вилучений у ОСОБА_4 згідно протоколу про порушення митних правил №0866/20500/2016 від 14 квітня 2016 року товар - косметологічне обладнання (апарат) «LPZ CELLI M6 ENDERMOLAD», серійний номер ENDSA050252, виробництва - Франція, загальною вагою 150 кг. та вартістю 542 145 (п'ятсот сорок дві тисячі сто сорок п'ять) гривень, повернути останньому після їх відповідного митного оформлення.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П. Борсук