Рішення № 63768213, 22.12.2016, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/3901/16-ц

Провадження № 2/648/1094/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року с.м.т. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Бугрименка В.В.

секретаря - Когут Є.А.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», третя особа відділ державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції у Херсонській області, про визнання права власності, звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що постановою державного виконавця від 18 вересня 2015 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахункахОСОБА_2: ПАТ «А-Банк», МФО 307770, р/р 26008010010655, код 980; ПАТ «А-Банк», МФО 307770, р/р 26055010008450, код 980; АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р 26007390394600, код 980; АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, р/р 26008013040209, код 980; АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, р/р 26009001040209, код 980; АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, р/р 26053013040209, код 980. Вважає, що кошти, на які накладено арешт, є спільною власністю її та ОСОБА_2, оскільки вони проживають спільно однією сімєю, мають спільну дитину. Остання знаходиться на її повному утриманні, ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини не сплачує. Посилаючись на ст.ст.11, 52, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.70 Сімейного кодексу України, з врахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати за нею право власності на 2/3 коштів, що перебувають на вказаних рахунках, звільнити з-під арешту кошти ОСОБА_2 на які постановою державного виконавця від 18 вересня 2015 року накладено арешт.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, просив зняти арешт з рахунків.

Представник публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заперечувала щодо задоволення позову, вважала, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував доводи, що кошти, на які накладено арешт, є спільною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Просила в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції у Херсонській області від 3 вересня 2015 року, на підставі виконавчого листа №2-368/2010, виданого 3 лютого 2011 року Суворовським районним судом міста Херсона, відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості в сумі 236115, 34 грн.. 18 вересня 2015 року, в межах вказаного виконавчого провадження, накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: ПАТ «А-Банк», МФО 307770, р/р 26008010010655, код 980; ПАТ «А-Банк», МФО 307770, р/р 26055010008450, код 980; АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р 26007390394600, код 980; АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, р/р 26008013040209, код 980; АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, р/р 26009001040209, код 980; АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, р/р 26053013040209, код 980.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4, як підставу позову, зазначила, що проживає з ОСОБА_2 спільно однією сімєю.

Відповідно до ч.1 ст.74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Таким чином, в судовому засіданні підлягає встановленню зокрема факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, кошти, які знаходяться на зазначених рахунках ОСОБА_2, набуті під час їх спільного проживання.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження фактуспільного проживання з відповідачем однією сім'єю, позивачем надано рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 15 січня 2010 року, яке набрало законної сили 26 січня 2010 року. Вказаним рішенням встановлено факт сумісного проживання однією сімєю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з лютого 1992 року по день ухвалення рішення, тобто по 15 січня 2010 року.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що зазначені рахунки в ПАТ «А-Банк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Сбербанк Росії» відкрито в 2012 та 2015 роках відповідно.

Обставини встановлені зазначеним рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 15 січня 2010 року не підтверджують факт проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_2 після 15 січня 2010 року, інших доказів на підтвердження вказаного факту позивачем не надано, як і доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

Досліджені в судовому засіданні довідка навчального закладу за №343 від 28 жовтня 2016 року, щодо місця навчання ОСОБА_5, проїзні документи, виписка по рахунку ОСОБА_4, не є належними доказами у справі, оскільки не містять інформації щодо предмету доказування, у звязку з чим, не можуть бути прийняті до уваги.

За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі ст.ст. 60, 74 Сімейного кодексу України, ст.392 ЦК України, ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст.10, 11, 59, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Захід забезпечення позову, у виді встановлення заборони відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції у Херсонській області здійснювати виконавчі дії щодо стягнення коштів з рахунків ОСОБА_2, застосовувати до набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд Херсонської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Бугрименко