Ухвала суду № 63767173, 20.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3494/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Сєвєрова Є.С.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2», ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Креді ОСОБА_2 Банку» до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ТОВ « Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 044-Н від 29.06.2005 року задоволені частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» (МФО-300614, ЄДРПОУ 14361575, к/р 32008192901 в НБУ по м. Києву та Київській області) заборгованість за кредитним договором від 29.06.2005 року № 044-Н станом на 10.03.2015 року в загальному розмірі 294412,10 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає: 6408968,67 (шість мільйонів чотириста вісім тисяч девятсот шістдесят вісім) гривень 67 копійок та включає: прострочену заборгованість за кредитом 175706,68 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 3824906,00 (три мільйона вісімсот двадцять чотири тисячі девятсот шість) гривень, прострочені відсотки 59765,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 1301015,93 (один мільйон триста одну тисячу п'ятнадцять) гривень 93 копійки, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди 58939,98 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 1283046,74 (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі сорок шість) гривень 74 копійки.

Стягнуто пропорційно з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» (МФО-300614, ЄДРПОУ 14361575, к/р 32008192901 в НБУ по м. Києву та Київській області) 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні 00 копійок витрати по сплаті судового збору.

У задоволенні позовних вимог ПАТ «Креді ОСОБА_2 Банку» до ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 044-Н від 29.06.2005 року відмовлено.

Визнано недійсним договір поруки від 23 червня 2006 року, укладений між АТ «Індустріально-Експортний Банк» з однієї сторони, ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» «Поручитель», в особі виконавчого директора ОСОБА_4 з другої сторони, ОСОБА_6 «Позичальник» з третьої сторони, як такий, що укладено з перевищенням повноважень з боку представника ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» подала до суду апеляційну скаргу у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» та задоволенні зустрічного позову ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» про визнання недійсним договору поруки від 23.06.2006 року та прийняти нове рішення, яким стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Сервіс Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» заборгованість за кредитним договором від 29.06.2005 року №044-Н в розмірі 294412, 10 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 6408 968, 67 грн. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Креді ОСОБА_2» та задоволення зустрічного позову ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна», суд першої інстанції виходив із того, що договір поруки від 23 червня 2006 року, укладений між АТ «Індустріально-Експортний Банк» з однієї сторони, ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» «Поручитель», в особі виконавчого директора ОСОБА_4 з другої сторони, ОСОБА_6 «Позичальник» з третьої сторони, є такий, що укладено з перевищенням повноважень з боку представника ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна», тому, слід відмовити у задоволенні позову банку до ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» та визнати цей договір недійсним.

Однак, колегія не може погодитись з таким висновком суду через порушення судом норм процесуального права, про що було наголошено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.02.2016 року.

За змістом ст. ст. 15 ч.1,16 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. ст. 1, 12 ч.1 ГПК України підприємства.., громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарським судам підвідомчі справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Згідно з рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України № 04-5\120 від 27.06.2007р. із наступними змінами ( п.2,4) господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право обєднати в одній позовній заяві кілька вимог, повязаних між собою.

Відповідно до розяснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за чч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст. 17) або ГПК України (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 розяснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути обєднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно повязані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке обєднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Така правова позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 01 липня 2015 року при розгляді аналогічної справи під № 6-745цс15 та у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-224 цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для судів.

Верховний Суд України зазначав, що «оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.»

Як вбачається з матеріалів справи 29.06.2005 року між ПАТ «Креді ОСОБА_2», яке є правонаступником ПАТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 044-Н, згідно якого банк надав кредит на оплату нерухомого майна в сумі 280000 доларів США, терміном з 29.06.2005 року до 29.06.2015 року, з процентною ставкою 16% річних з графіком погашення згідно умов кредитного договору та поповнень до нього.

В якості забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором № 044-Н від 29.06.2005 року, укладений іпотечний договір, згідно якого в іпотеку банку передається квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 282,2 кв.м.

29.06.2005 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Індекс-Банк»укладений договір поруки, в якості забезпечення зобовязання за кредитним договором № 044-Н від 29.06.2005 року.

Також, 23.06.2006 року між ТОВ «Агенція трайтон сервіс Україна» та ПАТ «Індекс-Банк» був укладений договір поруки в якості забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 044-Н від 29.06.2005 року.

Публічне акціонерне товариство «Креді ОСОБА_2» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» про стягнення заборгованості.

З зустрічним позовом звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2», ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки.

Аналізуючи характер виниклих між сторонами правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Договір поруки має додатковий до основного зобов'язання характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель відповідно до частини першоі статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статей 1, 12, 41 ГПК України господарські суди розглядають справив порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно до вимог ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як зазначено в пункті 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: 1) участь у спорі субєкта господарювання; 2) наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; 3) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Отже, між Публічним акціонерним товариством «Креді ОСОБА_2» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна», які є юридичними особами, виникли господарські правовідносини, тому позов Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» про визнання недійсним договору поруки, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Однак, районний суд зазначених вимог закону та розяснень касаційних судів не врахував, безпідставно прийняв до провадження спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та розглянув його разом з вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, тому колегія суддів на підставі ст. 307, 205, 310, 313 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції у відповідній частині та закриває провадження у справі з приводу спору, який виник між юридичними особами.

Керуючись ст.ст. 205, 307, 310, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2»- задоволити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2015 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до ТОВ «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція ОСОБА_5 Сервіс Україна» до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» про визнання недійсним договору поруки скасувати та в цій частині закрити провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

ОСОБА_7