Постанова № 63765929, 27.12.2016, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4551/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Чорноморського обєднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

7 грудня 2016 року, ОСОБА_1, звернулася до суду з названим адміністративним позовом, в якому просила суд, визнати протиправною та скасувати відмову відповідача в у видачі їй довідки про складові частини заробітної плати на відповідній посаді для перерахунку пенсії, зобовязати відповідача здійснити їй з 01.12.2015 р. та з 01.05.2016 р. перерахунок та виплату пенсію державного службовця з наступною виплатою, призначеної у розмірі 90% від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу (посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки на ранг та інші виплати) відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VI та від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та постанови КМУ від 06.04.2016 р. «Деякі питання оплати працівників державної служби у 2016 р.», допустивши негайне виконання судового рішення.

Представник Чорноморського обєднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області у встановлений ухвалою суду від 08.12.2016 р. десятиденний строк з дня отримання копії ухвали з матеріалами позову не надіслав до суду свої письмові заперечення, що є правом, а не обовязком сторони.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, справа розглядається в порядку скороченого провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали позову, вважаю, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями Конституції України найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обовязком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими неспритними наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 37 Закону України № 3723-XII "Про державну службу" - пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

У ч. 1 ст. 1 Закону України № 108/95-ВР "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону України №3723-XII "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Вважаю, що аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону - до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 402/97-ВР «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються : суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 вказаного Закону перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права : перевагу надається положенням Законів № 3723-XII "Про державну службу" та №108/95-ВР "Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 41 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України № 1788- XII «Про пенсійне забезпечення».

Також, суд вважає, що оскільки позивачці пенсія не призначалась на підставі вказаного Закону, а також з заявами від 03.11.2016 р. та від 23.11.2016 р. позивачка звернулася не за призначенням пенсії, а за наданням довідки про заробітну плату посадової особи для її перерахунку. При чому, Положення вказаного Закону не поширюються на правовідносини щодо перерахунку пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII (а.с. 17,18).

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14,28 травня та 6 листопада 2013 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13 відповідно), які були прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах,

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України - рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді провідного спеціаліста УПФУ в Одеській області, з якої була звільнена 11.11.2003 р. у звязку з достроковим виходом на пенсію по інвалідності за ч. 2 ст. 40 КЗпП України та з 11.11.2003 р. перебуває на пенсійному обліку відповідача та одержує пенсію по інвалідності, яка була призначені їй як інваліду ІІ групи згідно п. 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ у розмірі 90% від заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування при стажі роботи державного службовця 30 років (а.с. 7-15).

На письмове звернення позивачки про надання довідок про заробітну плату для її подальшого перерахунку від 03.11.2016 р. та від 23.11.2016 р. - відповідач своїми листами № 7383/09 від 11.11.2016 р. та № 103/П-01 від 28.11.2016 р. відмовив їй у наданні довідок про складові заробітної плати позивачки для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", в якій згідно із Законом, у склад її заробітної плати крім іншого повинні бути включені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна індексацію грошових доходів, на які нараховано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, чим суттєво звузив та порушив законні права та свободи позивачки, що з огляду на вищевказані норми Законів є неприпустимим (а.с. 16-20).

Однак, в силу ст. 41 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії враховуються такі суми, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески.

З врахуванням вищенаведеного вважаю, що даний позов заснований та ґрунтується на Законі та підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною відмову відповідача у видачі позивачці довідки про складові частини її заробітної плати на відповідній посаді для перерахунку пенсії та зобовязання відповідача здійснити їй з 01.11.2016 р. (враховуючи дату першого звернення позивачки 03.11.2016 р. та вимоги ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування») перерахунок та виплату пенсію державного службовця з наступною виплатою, призначеної у розмірі 90% від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу (посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки на ранг та інші виплати) відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VI та від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та постанови КМУ від 06.04.2016 р. «Деякі питання оплати працівників державної служби у 2016 р.», допустивши негайне виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць в порядку ст. 256 ч. 1 п. 1 КАСУ.

В задоволенні позову в частині скасування відмови відповідача у видачі позивачці довідки про складові частини її заробітної плати на відповідній посаді для перерахунку пенсії слід відмовити, адже оспорювана відмова відповідача в розумінні Закону не є рішенням чи актом нормативної дії субєкта владних повноважень, яка може бути скасована.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 6-8,70,72,86,183-2,256 Кодексу Адміністративного судочинства України, на підставі ст.66 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 33, 37 Закону України №3723-XII "Про державну службу", ст.ст. 1,2 Закону України № 108/95-ВР "Про оплату праці", суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чорноморського обєднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково ;

2.Визнати протиправною відмову Чорноморського обєднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області у видачі ОСОБА_1 довідки про складові частини її заробітної плати на відповідній посаді для перерахунку пенсії ;

3.Зобовязати Чорноморське обєднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області здійснити ОСОБА_1 з 01.11.2016 р. перерахунок та виплату пенсію державного службовця з наступною виплатою, призначеної у розмірі 80% від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу (посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки на ранг та інші виплати) відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VI та від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та постанови КМУ від 06.04.2016 р. «Деякі питання оплати працівників державної служби у 2016 р.» ;

4.Допустити негайне виконання постанови суду в порядку ч. 1 п. 1 ст. 256 КАСУ в межах суми стягнення за один місяць ;

5.В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Овідіопольський районний суд, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гандзій Д.М.