Рішення № 6376514, 04.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2009 р.Справа № 18/61-1486 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія», вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль

до відповідача 1: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

відповідача 2: фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про стягнення заборгованості в загальній сумі 7652, 71 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3 адвоката, довіреність № 8 від 10.03.2009 р.

відповідача 1 не з'явився.

відповідача 2 не з'явився.

В судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: товариство з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія»звернулося до господарського суду з позовом про солідарне стягнення із відповідачів фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 7652,71 грн.

20.08.2009 р. позивачем подано до суду заяву № 19/08/1 про відмову від позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів та просить стягнути усю суму заборгованості з відповідача 1. Заява мотивована тим, що термін дії укладеного 10.01.2009 р., з метою забезпечення зобовязань між позивачем та відповідачем 2 договору поруки, згідно якого останній зобовязувався солідарно відповідати за виконання зобовязань відповідачем 1 за дистрибуторським договором № ЧРК-01 від 01.01.2009 р., закінчився 15.08.2009 р. Беручи до уваги приписи ч. 1. ст. 598, ч. 4 ст. 559 ЦК України судом припинено провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 2 в порядку ч. 4 ст. 80 ГПК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 1 взяті на себе договірні зобовязання виконав не належним чином, зокрема не провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Відповідач 1 відзиву на позов не подав у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваних документів не представив, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштових відправлень № 2505143 в матеріалах справи). 27.08.2009 р. від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує. Представник відповідач 2 у судове засідання не прибув.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

01.01.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія», в особі директора ОСОБА_4, в подальшому товариство, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, надалі дистрибутор був укладений дистрибуторський договір № ЧРК01.

За умовами договору товариство бере на себе зобовязання поставляти товар дистрибутору згідно замовлення, а дистрибутор бере на себе зобовязання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених у даному договорі. Асортимент, кількість та термін поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо. Документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару, є погоджена товариством заявка дистрибутора, що надсилається товариству будь-яким зручним для сторін способом(факсимільним повідомленням, надсилання рекомендованим листом або іншим способом) повноважному представнику товариства. (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно п. 2.1., 2.5. товариство відпускає дистрибутору товар згідно попередньо узгодженого замовлення дистрибутора. Поставка товару здійснюється на умовах: СРТ склад дистрибутора. Дата прийняття товару дистрибутором на своєму складі буде вважатися датою поставки при умові документального підтвердження. Згідно п.2.7 договору мінімальна сума основної поставки дистрибутору складає 20000 грн.

Дистрибутор зобовязується проводити оплату за товар незалежно від кількості перепроданого товару згідно умов, вказаних в п.5.1.( п.3.1.15.)

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються дистрибутором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства або шляхом внесення готівки в касу товариства. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 21 календарних днів від дати отримання товару (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.2. зобовязання дистрибутора по оплаті вартості отриманого товару вважаються виконаними: при безготівкових розрахунках з моменту зарахування коштів, перерахованих дистрибутором, на поточному рахунку товариства в банківській установі; при розрахунках готівкою з моменту внесення готівки в касу товариства.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач-1 прийняв згідно видаткової накладної № НТ-0000057 від 31.01.2009 р. товар на загальну суму 14945,27 грн.

Як стверджує позивач, та підтверджується банківськими виписками, оплата за отриманий згідно умов вищезазначеного договору товар проведена частково, в сумі 9 000 грн. (виписки з особового рахунку в матеріалах справи), відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 5945,27 грн.

Таким чином, відповідач взяті на себе договірні зобовязання щодо оплати за отриманий товар виконав не належним чином, чим допустив заборгованість в вищезазначеній сумі, яка підлягає до стягнення.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Так, п. 7.1. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, а також пеню за користування чужими коштами в розмірі 19 % річних від суми простроченої заборгованості.

Згідно поданих розрахунків відповідачу нараховані пеня в сумі 712,78 грн., проценти за користування чужими коштами в сумі 576,40 грн., 3% річних в сумі 91,01 грн. та інфляційні нарахування в сумі 327,25 грн.

Розглянувши представлені розрахунки, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1 000 грн. судових витрат понесених витрат на правову допомогу адвоката. При цьому, долучає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 511 від 20.06.2008 р., договір про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування № 10/01/09 від 10.01.2009 р., акт виконаних робіт по договору № 10/01/09 від 10.01.2009 р., та платіжне доручення № 441 від 30.07.2009 р. про сплату 1 000 грн.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 ГПК України, державне мито та судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія»(м. Тернопіль, вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34950836, р/р № 260001717 у ВАТ «ЕРСТЕ Банк», МФО 380009):

-5945 (пять тисяч девятсот сорок пять) грн. 27 коп. основного боргу;

-712 (сімсот дванадцять) грн. 78 коп. пені;

-576 (пятсот сімдесят шість) 40 коп. 19% за користування чужими коштами;

-91 (девяносто одну) грн. 01 коп. 3% річних;

-327 (триста двадцять сім) грн. 25 коп. інфляційних нарахувань;

-1 000 (одну тисячу) грн. витрат на оплату послуг адвоката;

-102 (сто дві) грн. державного мита;

-315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 07 вересня 2009 року, через місцевий господарський суд.

Суддя