Рішення № 63762922, 21.12.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4542/16-ц

Провадження № 2/487/2340/16

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Андрощука В.В., при секретарі судового засідання Пономарьової Д.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 про повернення надміру виплачених державних коштів,

В С Т А Н О В И В:

12.09.2016 року Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення надміру виплачених державних коштів в сумі 30618,98 грн. щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, мотивуючи тим, що дана грошова допомога була виплачена внаслідок подання відповідачкою недостовірних відомостей, щодо відсутності у неї на праві власності житлового приміщення у м.Миколаєві.

Добровільно грошові кошти ОСОБА_2 повернути відмовляється, що і послужило підставою їх звернення до суду з зазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, викладені у заяві фактичні обставини підтвердив.

В судовому засіданні відповідач та її представник позовні вимоги не визнали та у їх задоволені просили відмовити.

Факт отримання зазначених позивачем коштів, а також наявність у відповідачки на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 не заперечували. Разом з тим посилались на юридичну необізнаність, ОСОБА_2 та відсутність з її сторони умислу на незаконне отримання державної допомоги, стверджуючи, що неповідомлення відповідачкою вказаних відомостей є результатом некомпетентних дій працівників департаменту.

Крім того, зазначили, що законодавець обмежує у праві отримання вказаного виду грошової допомоги осіб, які мають на праві власності ціле житлове приміщення, при цьому відповідач володіє лише частиною квартири, а отже має законне право на отримання допомоги

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та отримувала адресну допомогу особам, які переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

За заявою ОСОБА_2, як внутрішньо переміщеній особі, 20.10.2014 року УСВК Заводського району м.Миколаєва було прийнято рішення про призначення суми допомоги на сім'ю, до складу якої входить позивач та її неповнолітня донька ОСОБА_4, в загальному розмірі 1326 грн., щомісяця, відповідно до «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 року (далі Порядку).

Перерахунок розміру допомоги було проведено на підставі рішень УСВК Заводського району м.Миколаєва від 31.12.2014 року, 02.06.2015 року та 06.11.2015 року при цьому до складу сім'ї було включено ОСОБА_5

Таким чином, відповідачці проводилось нарахування та виплата адресної допомоги за період з 20.10.2014 року по 23.04.2016 року.

Відповідно до п. 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно з абзацом 2 пункту 6 Порядку, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

В результаті перевірки права на допомогу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна було виявлено, що ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності володіє квартирою 33 по вул.Лазурній, 6-а у м.Миколаєві.

Проте, про обумовлену обставину ОСОБА_2, при зверненні з заявою щодо призначення допомоги, не повідомила.

У звязку з чим виникла переплата державних коштів по виплаті вищезазначеної допомоги з 20.10.2014 року по 31.03.2016 року в сумі 30618,98 грн.

Відповідно до п. 11 Порядку суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу.

21.04.2016 року ОСОБА_2 було направлено повідомлення про переплату щомісячної адресної допомоги з вимогою повернення грошових коштів у строк до 20.08.2016 року. Вказане повідомлення було отримано відповідачем 12.05.2016 року. Однак добровільно зазначені грошові кошти не повернула.

Відповідно до ст. 1212 ч.1 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що надміру виплачена сума грошової допомоги була здійснена внаслідок недобросовісності з боку набувача коштів та за відсутності рахункової помилки з боку позивача, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідачки на юридичну необізнаність при повідомленні особистих даних під час звернення з заявою про отримання державної допомоги, та відсутність умислу на незаконне отримання такої, оскільки, як вбачається з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, ОСОБА_2 особисто заповнювала заяву на отримання грошової допомоги, та власним підписом підтвердила внесені в неї відомості, щодо відсутності у неї та членів її сім'ї у власності житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, а отже умисно приховала факт володіння квартирою. Посилання ж відповідачки на наявність в неї права на отримання державної допомоги, внаслідок володіння часткою квартири, а не квартирою в цілому є безпідставним оскільки основується на хибному трактуванні положень законодавчих актів.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1378 грн.

Керуючись ст. ст.6,10, 11, 60, 79, 88, 209-212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 30618,98 грн. - суму щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на розрахунковий рахунок 35219015032971, код 03194499, МФО 820172 Державна казначейська служба України, м.Київ, КПКВК 2501480.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Рішення набуває законної сили протягом 10 днів з дня проголошення.

На рішення може бути бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м.Миколаєва в порядку передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя В.В.Андрощук