Постанова № 63761496, 20.12.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р.Справа № 909/789/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Галичанка ІФ, м. Івано-Франківськ, вх.№01-05/5790/16 від 09.12.2016 року

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2016 року

по справі № 909/789/16

за позовом: Приватного підприємства Галичанка ІФ, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк ПриватБанк в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ ПриватБанк, м. Івано-Франківськ

про: зняття заборони відчуження нерухомого майна

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2016 року (суддя Фрич М.М.) матеріали справи №909/789/16 надіслано за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2016 року у справі №909/789/16, позивач Приватне підприємство Галичанка ІФ, подав апеляційну скаргу.

У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що предметом позову є вимога зняти обтяження нерухомого майна, яке розташоване в Івано-Франківській області, а також тим, що обов'язок зняти обтяження нерухомого майна належить Івано-Франківській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі якої банк уклав іпотечний догорів, на підставі якого діє незаконне обтяження спірного майна. Згідно ч. 4 ст. 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Фрнківської області від 25.10.2016 р. у справі № 909/789/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2016 року справу № 909/789/16 визначено судді-доповідачу ОСОБА_3 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 р., поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, розгляд справи № 909/789/16 призначено на 20.12.2016 р..

В судове засідання 20.12.2016 року представники сторін не зявились, причин неявки суду не довели, хоч були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду спору що підтверджується наявними в матеріалах справа повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обовязковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, приватне підприємство "Галичанка-ІФ" подало позов до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" про зняття заборони відчуження нерухомого майна. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2016 року.

Предметом позову є вимога зняти обтяження нерухомого майна, яке розташоване в Івано-Франківській області, а також тим, що обов'язок зняти обтяження нерухомого майна належить Івано-Франківській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі якої банк уклав іпотечний договір, на підставі якого діє незаконне обтяження спірного майна. Згідно ч. 4 ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Однак, оскаржуваною ухвалою, до розгляду справи по суті суд першої інстанції зробив завчасний висновок про недоведеність відповідних процесуальних прав у відособленого підрозділу відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування судового рішення були доведені суду належними доказами.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в ній, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а відтак, ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.16 р. у справі № 909/789/16 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства Галичанка ІФ, м. Івано-Франківськ, вх.№01-05/5790/16 від 09.12.2016 року-задоволити.

2.Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2016 року по справі № 909/789/16 скасувати.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області для розгляду справи по суті.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 26.12.2016 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.