Постанова № 63761465, 20.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Справа№ 910/4327/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016

у справі № 910/4327/16 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Комунального підприємства „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про виселення

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення загальною площею 85,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням від 18.04.2016 господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив повністю. Виселив Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення загальною площею 85,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 ФОП ОСОБА_2 відновлено строк на апеляційне оскарження рішення, апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи на 06.12.2016 у судовому засіданні за участю представників сторін.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 відкладено розгляд апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/4327/16 на 20.12.2016 у судовому засіданні за участю представників сторін.

09.12.2016 від позивача через відділ канцелярії надійшла заява, в якій позивач просить розглядати зазначену справу за відсутності позивача.

Колегія суддів, розглянувши заяву позивача, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення та про розгляд справи № 910/4327/16 за відсутності представника позивача.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 20.12.2016 не з'явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.09.2014 між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, позивачем та відповідачем укладено договір про № 44/605 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1 якого Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, за договором орендодавець, на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.09.2014 № 460 "Про затвердження протоколу № 2 засідання постійно діючої конкурсної комісії Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.09.2014 та затвердження переможця конкурсу" передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює освітню діяльність; орендна плата за перший місяць оренди встановлюється відповідно до запропонованої суми переможцем конкурсу в розмірі 3 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно із п.п. 2.1, 2.3, 2.4 договору № 44/605 об'єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 85,1 кв. м, в підвалі, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору; опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його відповідачу, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору; об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва".

Відповідно до п.п. 9.1, 9.7 договору № 44/605 цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 12.09.2014 до 10.09.2017; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 договору № 44/605 за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, або за результатами конкурсу та на дату підписання договору становить 35,25 грн. за 1 кв.м орендованої площі, що вцілому складає 3 000,00 грн.; крім орендної плати відповідач сплачує компенсацію витрат позивача, за договором підприємства, за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за вересень 2014р. складає 493,82 грн. на місяць; разом 3 493,82 грн. ПДВ 698,76 грн.; загальна сума до сплати становить 4 192,58 грн.; розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Також, розділом 3 договору № 44/605 сторонами погоджено, зокрема, інші платежі, які підлягають сплаті відповідачем.

Пунктами п.п. 4.1, 4.2, 4.9 договору № 44/605 сторонами погоджено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а відповідач прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди; акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, відповідачем та позивачем; у разі відмови відповідача від підписання акта приймання-передачі протягом 20 днів з дати отримання акта від орендодавця договір припиняє свою дію; відповідач зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі; відповідач зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними відповідачем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т. п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж; у місячний термін після укладання цього договору відповідач повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим підпунктом.

Як вбачається із акту прийому-передачі нежитлового приміщення в будинку № АДРЕСА_1 від 12.09.2014, орендодавець передав, а відповідач прийняв підвальне приміщення площею 85,1 кв.м, розташоване в будинку № 32-А на бульв. Дружби Народів; приміщення має задовільний санітарно-технічний стан.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору № 44/605 не виконав свої зобов'язання за вказаним договором щодо сплати орендної плати, в результаті чого, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 18.04.2016 становила 53 679,02 грн.

Доказів відсутності заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати згідно із договором № 44/605, відповідачем не надано.

Відповідно до п. 5.2 договору № 44/605 при несплаті відповідачем орендних платежів протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення відповідача.

Згідно із ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку; наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів; у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково; при цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд. (п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Як вбачається із довідки про нарахування та розрахунки орендної плати згідно із договором № 44/605 від 12.09.2014 між позивачем та відповідачем, АДРЕСА_1 за період з 01.01.2016 до 18.04.2016 (а.с. 35), доданої позивачем до позовної заяви, борг відповідача станом на 01.01.2016 складав 57 487,04 грн., крім того, позивачем нарахована орендна плата за січень 2016р. у розмірі 6 390,21 грн., лютий 2016р. у розмірі 6 441,56 грн., березень 2016р. у розмірі 5 734,10 грн. та квітень 2016р. у розмірі 5 626,11 грн.

Відповідачем наявність заборгованості не спростовано.

Також, у вказаній довідці позивача зазначено, що відповідачем сплачено 15.03.2016 грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн.

Відповідачем не надано доказів того, що сплата грошових коштів у розмірі 28 000,00 грн. мала призначення платежу, як орендна плата за січень, лютий, березень або квітень 2016р., таким чином, враховуючи підтверджену наявність заборгованості за більш ранній період, грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн., за відсутності призначення платежу, зараховуються у рахунок погашення заборгованості за договором № 44/605, яка виникла раніше.

Отже, принаймні чотири місяці, такі як січень, лютий, березень та квітень 2016р., є такими, за які відповідачем не сплачено орендну плату за договором № 44/605.

Таким чином, враховуючи викладене, позовна вимога про виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення загальною площею 85,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованою, доведеною, такими що відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами; встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 № 3-26гс12|5021/966/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 17/5005/8502/2011.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Слід зазначити, що провадження господарської діяльності пов'язане з ризиками, тому посилання відповідача на те, що після подій у країні замовлень стало дуже мало, у зв'язку із чим кошти на оплату оренди надходили із затриманням та те, що при підписанні договору оренди нежитлового приміщення відповідача не повідомляли про труднощі в майбутньому, які потребували вкладання значних коштів, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Отже, посилання відповідача на те, що останній подавав заявку на конкурс з сумою лише 3 000,00 грн. в місяць орендної плати та не знав про додаткові платежі, такі як оплата за землю, страхування приміщення та інші платежі не відповідають матеріалам справи, оскільки зазначені платежі передбачені договором № 44/605 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.09.2014, який підписаний Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, позивачем та відповідачем.

Крім того, п.п. 3.7, 3.11 договору № 44/605 сторони погодили, що за клопотанням відповідача відповідним рішенням орендодавця на період виконання капітального ремонту чи переобладнання об'єкта оренди відповідачу може бути надана пільгова орендна плата, яка не повинна бути менше витрат позивача на утримання об'єкта оренди; у такому випадку вносяться відповідні зміни до договору оренди; відповідач має право звернутися до орендодавця з клопотанням щодо відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови, передбачені цим договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди не з вини відповідача.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до орендодавця про зменшення орендної плати у зв'язку із істотним погіршенням стану об'єкта оренди, про внесення змін до договору № 44/605, також зазначених доказів не надано відповідачем.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржника не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/4327/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/4327/16 залишити без змін.

3. Справу № 910/4327/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім