Постанова № 63761284, 23.12.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2016 р. Справа № 922/6534/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Пушай В.І.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

стягувач - ОСОБА_1

боржник - не зявився

ВДВС ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вх.№3345 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у справі № 922/6534/15, винесену за результатом розгляду скарги Акціонерної компанії "Харківобленерго" на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до ОСОБА_3 виробничо-комерційної фірми "АНС", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у справі № 922/6534/15 (суддя Ємельянова О.О.) частково задоволено скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" № 06-46Е/16юр-26466 від 04.10.2016р. (вх. № 296 від 04.10.2016р.) у справі № 922/6534/15. Визнано незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/6534/15 та порушення ним статей 6, 11, 30, 32, глав 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження".

Жовтневий відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області з вказаною ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у справі № 922/6534/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити скаржнику у задоволенні скарги у повному обсязі.

В апеляційній сказі зазначив, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального права, а саме судом не взято до уваги те, що державним виконавцем вжито усі заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та спрямованих на виконання рішення суду. В результаті вжитих заходів встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" можливо звернути стягнення, у зв'язку із чим фактично виконати рішення про стягнення коштів на користь АК "Обленерго" за даним виконавчим провадженням на даний час не є можливим, тому підстави для визнання бездіяльності державного виконавця при виконанні рішення відсутні.

ВДВС зазначає, що заявником (стягувачем за виконавчим провадженням) не надано доказів щодо належності боржнику ОСОБА_3 підприємству виробничо-комерційній фірмі "АНС" майна на яке відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" можливо та необхідно звернути стягнення. При виконанні вказано рішення стягувач не приходив на прийом до державного виконавця у встановлений час з метою ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.

ВДВС вважає, що права та законні інтереси заявника (стягувача) Акціонерної компанії "Обленерго" як сторони виконавчого провадження не порушено, оскільки державним виконавцем перевірено майновий стан боржника та встановлено що майна на яке можливо звернути стягнення за боржником не зареєстровано та на праві власності не належить.

Стягувач вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що Жовтневий відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області в апеляційній скарзі, вказуючи на здійснені ним заходи примусового виконання судового рішення не зазначив жодної дати проведення таких виконавчих дій, не вказав на номер виконавчого провадження, у межах якого вони були проведені, що не доводить те, що такі дії були проведені саме у ВП № 50637530 за рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/6534/15.

Стягувач зазначає, що не може бути підставою для скасування судового рішення посилання заявника апеляційної скарги на те, що АК "Харківобленерго" не приходило на прийом до державного виконавця, та не повідомляло його про майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, оскільки саме на Жовтневий відділ ДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківський області, а, не на АК "Харківобленерго" покладений обов'язок щодо розшуку майна, належного боржнику, право стягувана на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження жодним чином не може заважати державному виконавцю виконувати обов'язок з повного, своєчасного виконання судового рішення, жодного разу Жовтневий відділ ДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківський області не звертався до АК "Харківобленерго" про авансування проведення виконавчих дій щодо розшуку майна боржника та з інших питань, що також доводить відсутність проведення заходів з примусового виконання судового рішення.

Представник боржника в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду встановила, що 22.02.2016р. рішенням господарського суду Харківської області позовні вимоги Акціонерної компанії "Харківобленерго" задоволено частково. Стягнуто з приватної виробничо - комерційної фірми "АНС" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" суму у розмірі 2364, 97 грн. (з яких: 249,09 грн. - три проценти річних за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року; 1 842, 80 грн. - пені за серпень, вересень 2015 року; інфляційні втрати - 273,08 грн. за період з 1.10.2015 року по 31.12.2015 року) та судові витрати у розмірі 1 218, 00 грн. В решті стягнення трьох процентів річних у розмірі 0, 30 грн. та інфляційних втрат у розмірі 578,60 грн. грн. - відмовлено.

11.03.2016 року на примусове виконання рішення від 22.02.2016 року господарським судом виданий відповідний наказ.

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до суду зі скаргою, у якій скаржник просив суд: визнати незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/6534/15 та порушення ним статей 6, 11, 30, 32, глав 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження". Зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснити усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішення у справі № 922/6534/15.

24.03.2016 року стягувачем відповідний наказ пред'явлено до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області для виконання відповідно до заяви від 24.03.2016 року № 46е-02/16юр-9188 (т. 1, а.с. 181-182).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" (станом на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що постановою старшого державного виконавця Ізотов П.П. про відкриття виконавчого провадження ВП № 50637530 від 29.03.2016 року, на підставі заяви від 24.03.2016 року стягувача, відкрито виконавче провадження із виконання наказу у справі №992/6534/15 від 11.03.2016 року (т. 1. а.с. 185).

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд першої інстанції встановив, що з моменту відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15 минуло майже 7-м місяців, а державним виконавцем винесено лише постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснено один запит Державної податкової служби України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (станом на час виникнення спірних правовідносин). Ця норма є відтворенням норми статі 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки.

За зазначеним Законом України Про виконавче провадження регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік повноважень державного виконавця під час здійснення примусового виконання рішень, як-то: проводити перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безоплатно одержувати, з метою захисту інтересів стягувача, від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно вимог частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частинами 5, 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Аналогічний припис міститься в частині 1 статті 66 Закону України "Про виконавче провадження", у якій зазначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що з наданої Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів № 70704986 станом на 18.10.2016 року містяться відомості про хід здійснення виконавчих дій станом на 11.11.2015 року та станом на 25.05.2015 року за іншим виконавчим документом (т. 1, а.с. 186-187).

Як свідчать матеріали справи, за спірним ВП №50637530, наявна тільки відповідь № НОМЕР_1 від 30.03.2016 року на запит №17887132 від 29.03.2016 року до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями. У наданому запиті містяться відомості щодо наявності у боржника відкритого рахунку в ПАТ "Мегабанк", м. Харків (т. 1, а.с. 189).

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що жодних інших дій за спірним ВП № 50637530 державним виконавцем не здійснено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив посилання Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на доказ здійснення виконавчих дій щодо примусового виконання наказу суду у справі № 922/6534/15 від 11.03.2016 року на відповідь банку ПАТ "Мегабанк" яку було надано в 2015 року, оскільки ВП № 50637530 на час надання відповіді ще не існувало, відповідь також була надана за іншим виконавчим провадженням. (т. 1, а.с. 190).Крім того, у наданих Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області копіях матеріалів виконавчого провадження ВП 50637530, щодо виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15, відсутні будь-які дані щодо постанови про арешт коштів боржника - приватної виробничо- комерційної фірми "АНС".

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що державним виконавцем вжито усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15, оскільки це не відповідає дійсності, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання державним виконавцем усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів.

Колегією суддів встановлено, що з наданої Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області копії спірного виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем не вжито жодного заходу щодо здійснення розшуку іншого (крім грошових коштів) майна боржника. Державний виконавець не звертався з цього приводу ані до боржника, ані до відповідних державних органів, що свідчить про порушення вищевикладених норм Закону.

Матеріали справи свідчать, що жодних доказів у підтвердження виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15 Жовтневим відділом державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області до суду не надано.

Суд першої інстанції правомірно встановив наявність порушення державним виконавцем норм Закону під час виконання спірного рішення.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про часткове задоволення скарги Акціонерної компанії "Харківобленерго" у справі № 922/6534/15, а саме в частині визнання незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/6534/15 та порушення ним статей 6, 11, 30, 32, глав 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження", та правомірно відмовив в частині задоволення щодо зобов'язання останнього здійснити усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішення у справі № 922/6534/15

Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви скарги Жовтневого відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у справі №922/6534/15 не можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст.ст. 101-105, 121-2 ГПК України колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у справі №922/6534/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 27.12.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пушай В.І.