Постанова № 63761188, 19.12.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р. Справа № 926/44/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго, м. Чернівці, вх. №01-05/5358/16 від 16.11.2016 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 року

у справі № 926/44/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго, м. Чернівці

до відповідача: ОСОБА_2 міської ради, м. Чернівці

про: визнання договору оренди землі № 899ю, укладеним в редакції типового договору, затвердженого Постановою КМУ Про затвердження типового договору оренди землі №220 від 03.03.2004 р.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_3 на підставі довіреності №01/02-18/3229 від 08.12.2015 року;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 року у справі №926/44/16 (суддя Скрипничук А.В.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго, до відповідача ОСОБА_2 міської ради, про визнання договору оренди землі № 899ю, укладеним в редакції типового договору, затвердженого Постановою КМУ Про затвердження типового договору оренди землі №220 від 03.03.2004 р. задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 року у справі №926/44/16, позивач Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго подав апеляційну скаргу.

Апеляційну скарга апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, фактично їх збільшив та вніс до положень спірного договору умови, які не відповідають чинному законодавству, що регулює відносини повязані з орендою землі, з власної ініціативи внісши до спірного договору несправедливі умови. Суд першої інстанції, відступив від висновків, що зроблені Верховним Судом України по застосуванню відповідних правових норм. Законодавцем імперативно встановлено, що будь-які відносини пов'язані з орендою землі регулюються виключно законом, а не підзаконними актами, в тому числі і актами органів місцевого самоврядування. Підставою для укладення спірного договору є рішення ОСОБА_2 міської ради від 03.02.2015р. за №1501, яким, окрім рішення про надання земельних ділянок було передбачено включення до умов договорів в тому числі спірного умов щодо сплати одноразового внеску та зобов'язання Апелянта такої сплати (п.2, ПП.2.1, 2.2.). Не погоджуючись з вказаними умовами, Апелянтом вказані пункти були оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Так, Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24.06.2015р. у справі №727/1981/15 позовні вимоги ПАТ ЕК Чернівціобленерго були задоволені в повному обсязі, а саме пункт 2 в частині сплати одноразового внеску, підпункти 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. Рішення ОСОБА_2 міської ради від 03.02.2015р. за №1501 визнано нечинними та скасовано.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 р. у справі № 926/44/16 та задоволити позов в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2016 року, справу №926/44/16 розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Марку Р.І. та Галушко Н.А.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 р., подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 06.12.2016 року.

Ухвалами суду від 06.12.2016 року та від 13.12.2016 року розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у них.

Представнику сторони розяснено його права та обовязки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 19.12.2016 року зявився представник відповідача, проти поданої апеляційної скарги заперечив, з підстав викладених у поданому письмовому відзиві на неї (вих. №0102-18-6913/26 від 16.12.2016 року).

Представник апелянта в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, через канцелярію суду подав письмові пояснення по даній справі. (вх. № 9/4361 від 15.12.2016 року).

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обовязковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивач (ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго) є власником нежитлової будівлі (трансформаторної підстанції) по вул. Героїв Майдану, 41 А в м. Чернівці. 03.02.2015 ОСОБА_2 міською радою прийнято рішення №639, яким затверджено ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго проект відведення земельної ділянки по вул. Героїв Майдану, 41 А, площею 0,0050 га терміном на 5 років для обслуговування трансформаторної станції. Пунктом 2 цього рішення міської ради зобовязано ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з ОСОБА_2 міською радою договори оренди землі та сплатити плату за фактичне користування земельними ділянками за минулий період в еквіваленті орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду, яку власник землі (територіальна громада міста Чернівців) міг отримати при своєчасному та належному оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки відповідно до чинного законодавства України. У пункті 2.1. даного рішення зазначено, що умовами договорів оренди землі передбачити нарахування плати за фактичне користування земельними ділянками за минулий період з дати прийняття рішень ОСОБА_2 міської ради про надання Публічному акціонерному Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок в оренду до дати реєстрації договорів оренди землі в ОСОБА_2 міській раді, з врахуванням сплаченого земельного податку. Пунктом 2.2. рішення міської ради встановлено термін сплати плати за фактичне користування земельними ділянками за минулий період до 31.01.2016. Пунктом 2.4. цього рішення передбачено, що у разі неукладення договорів оренди землі між ОСОБА_2 міською радою та ПАТ Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго в зазначений термін (впродовж 90 календарних днів з дня оренди землі та сплати податку за фактичне користування земельними ділянками за минулий період) рішення вважається неукладеним.

Суд першої інстанції підставно керувався тим, що відповідно до частини пятої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Законом України Про оренду землі встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (частина перша статті 6, стаття 3 Закону). Частиною другою статті 16 Закону України Про оренду землі встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Договір оренди землі укладається у письмовій формі (стаття 14 Закону України Про оренду землі). Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Істотні умови договору оренди землі визначені частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі, якими є: обєкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Частиною другою цієї статті передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частиною третьою 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Особливі умови щодо сплати одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою внеску за передбачені Положенням про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці. Сплата одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою передбачена пунктами 4.9-4.11 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання № 715 від 23.10.2008.

Так, згідно з пунктом 4.9 Положення орендар сплачує одноразовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста за фактичне користування земельною ділянкою з дати прийняття рішення сесії про надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель запасу міста до дати укладення договору оренди землі.

Пунктом 4.10. Положення визначено, що при переході права власності на будівлю або споруду одноразовий внесок справляється з дня виникнення права власності на будівлю або споруду до дати укладання Договору оренди землі.

Згідно п.4.11. передбачено, що нарахування суми одноразового внеску здійснюється відповідно до порядку розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки. Розрахунок одноразового внеску на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста оформляється додатком № 2 до договору оренди землі, затвердженого рішенням міської ради від 23.10.2008 № 715. Частиною першою статті 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторони договору, має відповідати цьому акту.

Враховуючи чинність на момент вирішення даного переддоговірного спору вищезазначеного Положення, якими встановлена обов'язковість сплати одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою до укладення договору оренди землі, суд вважає, що включення до договору оренди умови про сплату одноразового внеску та відповідальності за його несплату є правомірним. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування). Доказів скасування чи визнання пунктів 4.9.-4.11. Положення до матеріалів справи не надано, відтак наведені положення є обовязковими до виконання в межах м. Чернівці.

Наявність у Типовому договорі оренди землі, який затверджений рішенням 33 сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 23.10.2007 №715, умови про сплату одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою не суперечить вимогам статті 179 Господарського кодексу України, статтям 14, 16 Закону України Про оренду землі та Постанові Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 Про затвердження типового договору оренди землі №220, адже дана норма не змінює визначені законом істотні умови договору оренди, а лише врегульовує питання сплати за фактичне користування землею за період до укладення договору, що не заборонено законодавством та доповнює типові умови договору оренди, не змінюючи їх. Статтею 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обовязкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 08.07.2015 у справі 926/940/14, від 01.10.2014 у справі 926/1160/13, від 23.10.2014 у справі 926/1305/13, від 01.06.2016 у справі 926/1338/13.

Враховуючи чинність на момент вирішення даного переддоговірного спору вищезазначеного Положення, яким встановлена обовязковість сплати одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою до укладення договору оренди землі, суд дійшов висновку про те, що включення до договору умови про сплату одноразового внеску за фактичне використання позивачем земельної ділянки є правомірним. При цьому, сума одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою має нараховуватися за 3 попередні роки, що передували дню набрання законної сили судовим рішенням, яким вирішено даний переддоговірний спір, що узгоджується з п. 4.10 Положення та з урахуванням здійсненої позивачем сплати орендної плати та земельного податку по земельній ділянці за вказаний період (п. 4.11 Положення).

Щодо інших положень договору у сторін відсутні розбіжності, а мотиви апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності застосування вимог положення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 р. у справі № 926/44/16 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго, м. Чернівці, вх. №01-05/5358/16 від 16.11.2016 року- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 02.11.2016 р. у справі № 926/44/16 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернівецької області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 26.12.2016 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Галушко Н.А.