Постанова № 63761185, 14.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2016 року справа №908/1765/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:ОСОБА_1 суддів За участі представників сторін: від апелянта-1 (відповідача-1): від апелянта-2 (прокуратури): від апелянта-3 (відповідача-2): від позивача:ОСОБА_2, ОСОБА_3 не зявились; Прокурор Хряк О.О. за посвідченням №028256 від 15.08.2014 року; ОСОБА_4 за довіреністю №4645/10/08-29-10 від 19.07.2016 року; не зявились;розглянувши апеляційні скарги 1.Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя 2.Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя 3.Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі№908/1765/16 (суддя Носівець В.В.)за позовом: до відповідача-1: до відповідача-2: за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім", м. Запоріжжя Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя Прокуратури Запорізької області, м. Запоріжжяпростягнення 280713,55 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" (далі за текстом ТОВ "Техенергохім"), м. Запоріжжя з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя (далі за текстом УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про стягнення 280713,55 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправними діями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області (далі за текстом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Техенергохім" вказало, що внаслідок протиправних дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби України у Запоріфзькій області (далі за текстом - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), які встановлені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду, з позивача стягнуто 37278,00 грн. на погашення авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 року та 195179,00 грн. на погашення податку на прибуток за 2014 рік. Також нараховані за несвоєчасне виконання зобовязань з погашення податкового боргу за вказаними внесками 61765,70 грн. пені, яку станом на 01.06.2016 року стягнуто за вирахуванням залишку у сумі 13509,15 грн. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 280713,55 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправними діями ДПІ у Ленінському район м. Запоріжжя.

Ухвалою господарського суду Запорізької області суду від 11.08.2016 року до участі у справі залучено відповідача-2 - Запорізьку обєднану державну податкову інспекцію Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (далі за текстом Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя).

29.07.2016 року від заступника прокурора Запорізької області надійшло повідомлення про вступ у дану справу відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі №908/1765/16 позов ТОВ "Техенергохім" задоволено:

- стягнуто з Державного бюджету України 280713,55 грн. шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя на користь ТОВ "Техенергохім";

- стягнуто з Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя в доход Державного бюджету України 4210,70 грн. судового збору;

Відповідач-1 - Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих.№04-12/56-1766 від 17.10.2016р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі №908/1765/16 та як наслідок прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Техенергохім" до УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя в повному обсязі.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Зазначає, що позивач не обґрунтував та не визначив самостійні підстави для відповідальності держави за заподіяну йому шкоду, оскільки не зазначив конкретні правові підстави звернення з даним позовом до саме до УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Так, апелянт-1 вказує, що суд першої інстанції дослідив причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками тільки відповідача-2 - Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя, а причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача-1 - УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя і збитками завданими позивачу в рішенні не доведено та не зясовано, саме яка протиправна поведінка, дія чи бездіяльність відповідача-1 - УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя призвела до збитків ТОВ "Техенергохім".

На переконання апелянта-1 в УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя взагалі відсутня вина щодо заподіяння позивачу матеріальної шкоди у розмірі 280713,55 грн., що судом першої інстанції не зясовано.

Разом з тим, заступник прокурора Запорізької області не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих.№05/2-2662-16 від 10.10.2016р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі №908/1765/16 та як наслідок прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Техенергохім" у повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції заступник прокурора Запорізької області вказав, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 12, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 5, 43, 87 Податкового кодексу України.

Апелянт-2 зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність дій відповідача-2 оскільки була відсутня протиправна поведінка Запорізької ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області та неправомірно розглянув справу з порушенням правил підвідомчості оскільки перевірка правомірності дій ДПІ не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2016 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_5

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2016 року прийнято апеляційні скарги УДКСУ України у Ленінському районі м. Запоріжжя та Заступника прокурора Запорізької області до провадження обєднавши їх в одне провадження. Розгляд зазначених апеляційних скарг призначено на 30.11.2016 року о 12 год. 00 хв.

В подальшому до Донецького апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (вих.№8965/10/10-017 від 01.11.2016р.) на рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі 908/1765/16, в якій скаржник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року та як наслідок прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Техенергохім" у повному обсязі.

Мотивуючи свої доводи в апеляційній скарзі, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя вказує на той факт, що на момент звернення позивача до суду та винесення рішення по даній справі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя не була ліквідована та існувала як окрема юридична особа. Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя ніяким чином не мала відношення до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та не була її правонаступником. До того ж, на переконання апелянта-3, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність дій відповідача-2 оскільки була відсутня протиправна поведінка Запорізької ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області. Поряд з цим, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу з порушенням правил підвідомчості оскільки перевірка правомірності дій ДПІ не відноситься до юрисдикції господарських судів

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2016 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_5

14.11.2016 року через канцелярію суду від УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя надійшов лист про надання інформації (вих.№04-12/148 від 09.11.2016р.) в якому апелянт-1 (відповідач-1) просив суд розглянути справу без участі представника.

У відзиві на апеляційні скарги, який надійшов через канцелярію суду 29.11.2016 року від ТОВ "Техенергохім", позивач просив залишити апеляційні скарги відповідачів без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі №908/1765/16 просив залишити без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року відкладено розгляд апеляційних скарг на 14.12.2016 року о 14 год. 15 хв.

Крім того, у вказаній ухвалі зобовязано:

- Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області надати письмові пояснення з обгрунтуванням доказами щодо правонаступництва ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, передачу повноважень, облікових справ платників податків, в тому числі і ТОВ "Техенергохім", казначейського обаслуговування (розрахунково-касового) ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, докази об'єднання ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області у склад Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області; який податковий орган здійснює контроль за стягненням податків до державного бюджету відносно ТОВ "Техенергохім".

- ТОВ "Техенергохім" надати письмові пояснення з обгрунтуванням доказами ознак складу заявленої до стягнення шкоди, а саме в чому саме полягає притиправна винна поведінка, в яких саме діях відповідачів; які саме дії податкового органу спричинили шкоду позивачу; в чому саме полягає наявність шкоди; які саме фактичні витрати, втрати поніс позивач у зв'язку із неправомірними діями відповідачів; в чому полягає причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою: в чому полягає безпосередній причинний зв'язок між фактичними витратами позивача із діями відповідачів; надати пояснення, якими документами, фактами встановленими рішенням суду підтверджуються всі три ознаки складу матеріальної шкоди (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між ними).

12.12.2016 року через канцелярію суду електронною поштою від ТОВ "Техенергохім" надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №1711 від 13.12.2016 року, у звязку з припиненням повноважень судді-члена колегії ОСОБА_5 на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 року про його звільнення у звязку з поданням заяви про відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/1765/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2016 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

14.12.2016 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній прокурор, який наполягав на доводах викладених в апеляційних скаргах, просив суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі №908/1765/16 та як наслідок прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Техенергохім" у повному обсязі.

14.12.2016 року в судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня представник Запорізької ОДПІ ГУ ДФС м. Запоріжжя, яка підтримала доводи викладені в апеляціних скаргах, просила суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року та як наслідок прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Техенергохім" у повному обсязі.

Представник позивача та апелянта-1 в судове засідання не з'явились. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судове засідання апеляційної інстанції не була визнана обовязковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкову вимогу №345-23, в якій встановлено, що у ТОВ "Техенергохім" наявний податковий борг на загальну суму 232457,00 грн., та прийнято рішення № 41 від 16.03.2015 року про опис майна у податкову заставу.

Зазначена податкова вимога була винесена за узгодженим податковим зобов'язанням з авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 37278,00 грн. та податку на прибуток за 2014 рік в сумі 195179,00 грн.

Встановлено, що ТОВ "Техенергохім" здійснювало оплату авансових внесків з податку на прибуток:

- за травень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №105 від 29.05.2015 року;

- за липень 2015 року в сумі 27000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №4 від 22.07.2015 року;

- за серпень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №333 від 21.08.2015 року;

- за вересень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №504 від 29.09.2015 року);

- за жовтень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №626 від 30.10.2015 року;

- за травень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №105 від 29.05.2015 року;

- за листопад 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №983 від 30.12.2015 року;

- за 2015 року в сумі 194850,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 325 від 10.03.2016 року;

- за 1 квартал 2016 року в сумі 173470,00 грн. згідно з платіжним дорученням №793 від 19.05.2016 року.

Листом (вих.№10002/10/08-28-07-11 від 01.06.2016р.) ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя повідомила ТОВ "Техенергохім", що відповідно до п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України станом на 01.06.2015 року зобовязання по авансовим внескам з податку на прибуток за лютий 2015 року (у сумі 37278,00 грн.), за березень 2015 року (у сумі 52477,00 грн.) та з податку на прибуток за 2014 рік (у сумі 220179,00 грн.) погашено в повному обсязі. За несвоєчасне погашення зобовязань по авансовим внескам з податку на прибуток за лютий 2015 року, за березень 2015 року та з податку на прибуток за 2014 рік нарахована пеня у сумі 61765,70 грн. (залишок несплаченої пені станом на 01.06.2016 року 13509,15 грн.).

Так, листом (вих.№10991/10/08-28-07-11 від 22.06.2016р.) ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя повідомило ТОВ "Техенергохім", що згідно інтегрованих карток платника та відповідно до п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України податкове зобовязання погашено по наступним платежам: авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2015 року (37278,00 грн.) погашено платіжним дорученням № 105 від 29.05.2015 року; податок на прибуток за 2014 року (195179,00 грн.) погашено платіжними дорученнями №107 від 02.06.2015 року, №626 від 30.10.2015 року, №796 від 30.11.2015 року, №983 від 30.12.2015 року та №325 від 10.03.2016 року.

Серед іншого, присутня в судовому засідання апеляційної інстанції представник Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області пояснила, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя під час погашення податкового боргу наступними платежами неухильно дотримувалась обов'язків викладених в п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тобто, преставник податкової інспекції пояснила, що вказаною нормою Податкового кодексу визначено обов'язок податкового органу зараховувати всі платежі на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті на той час була наявність податкового боргу. При цьому, підставою для надсилання податкової вимоги є наявність непогашеного узгодженого грошового зобовязання (боргу). А враховуючи, той факт, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду набрало законної сили лише після апеляційного перегляду - 28.10.2015 року, до цього часу податкова вимога та борг існували та не були визнані незаконними. Тобто, на переконання апелянта - Запорізької ОДПІ, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, діяла в межах обовязків та неухильно дотримувалась приписів встановлених в п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року у справі №808/2973/15 задоволено адміністративний позов ТОВ "Техенергохім", визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №345-23 від 16.03.2015 року на загальну суму 232457,00 грн., в тому числі авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 37278,00 грн., та податок на прибуток за 2014 рік в сумі 195179,00 грн., прийняту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про опис майна у податкову заставу від 16.03.2015 року № 41, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Техенергохім" 464,91 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, постановою суду адміністративної юрисдикції встановлено наступні обставини: між ТОВ "Техенергохім" та ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір банківського рахунку від 10.08.2007 року за №27046, відповідно до якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №26009002704601, поточні рахунки в іноземній валюті: №26009002704604, №26009002704603, №26009002704604 та зобовязується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобовязується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

04.02.2015 року ТОВ "Техенергохім" було надано до ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" платіжне доручення №323 для сплати авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 року з поточного рахунку №26009002704601 грошових коштів у розмірі 37278,00 грн. На зазначеному платіжному дорученні наявна відмітка від 04.02.2015 року про одержання банком на виконання доручення. Також, ТОВ "Техенергохім" було надано до ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" платіжне доручення від 11.03.2015 року №417 для сплати податку на прибуток за 2014 рік з поточного рахунку №26009002704601 грошових коштів у розмірі 195179,00 грн. На платіжному дорученні наявна відмітка від 11.03.2015 року про одержання банком на виконання доручення. Разом з тим, всупереч умовам договору банківських рахунків суб'єкта господарювання від 10.08.2007 року №27046 ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не здійснив перерахування коштів до державного бюджету згідно платіжних доручень від 04.02.2015 року №323 та від 11.03.2015 року №417.

При цьому, адміністративний суд зазначив, що ТОВ "Техенергохім" сплатив зазначене у оспорюваній вимозі податкове зобовязання, але на рахунок ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зазначена сума не надійшла.

З огляду на такі обставини адміністративний суд прийшов до висновку, що у ТОВ "Техенергохім" був відсутній податковий борг, а тому, підстави для надсилання податкової вимоги та, як наслідок, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, в ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя були відсутні.

У позовній заяві в даній господарській справі ТОВ "Техенергохім" зазначає, що Запорізьким окружним адміністративним судом визнано протиправними та скасовано податкову вимогу №345-23 від 16.03.2015 року та рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про опис майна у податкову заставу від 16.03.2015 року № 41.

Керуючись положеннями ст. 1174 Цивільного кодексу України, звернувся з позовом до господарського суду Запорізької області із позовною вимогою про стягнення з Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 280713,55 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним зарахуванням сум, сплачених як авансові внески з податку на прибуток.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі №908/1765/16 позов ТОВ "Техенергохім" задоволено, стягнуто з Державного бюджету України 280713,55 грн. шкоди, заподіяної внаслідок незаконно прийнятого рішення Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя, яким заподіяно шкоду, на користь ТОВ "Техенергохім". Крім того, стягнуто з Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя в доход Державного бюджету України 4210,70 грн. судового збору;

Господарський суд першої інстанції встановив неправомірність дій ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, наявність шкоди та причино-наслідкового зв'язку між ними. У звязку з припиненням юридичної особи - ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя врахувавши, що Запорізька ОДПІ забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, особою, на яку покладено відповідальність за спричинення шкоди позивачу, місцевий господарський суд вказав відповідача-2.

У звязку з тим, що УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя виступає відповідачем у справах, повязаних з виплатою з державного бюджету певних коштів як особа, на яку законодавством покладено відповідальність за виконання державою відповідних бюджетних зобовязань, а не як особа, відповідальна від імені держави за неправомірні дії стягнув з Державного бюджету України 280713,55 грн. шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій відповідача-2 на користь позивача.

Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та задовольнив його у повністю.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 ГПК України не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про неповне зясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що, в свою, чергу призвело до невірного застосування норм матеріального права до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України допускається можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб'єкта владних повноважень, тобто за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Статтею 1174 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Стаття 1174 Цивільного кодексу України допускає настання відповідальності за завдану шкоду незалежно від наявності такого елементу складу цивільного правопорушення як вина. Для покладення на особу відповідальності, передбаченої зазначеними положеннями законодавства, необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної податкової інспекції та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З матеріалів справи та письмових пояснень, наданих позивачем на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року, встановлено, що в обгрунтування складових частин завдання шкоди позивач посилається на наступні обставини:

Щодо вини: не посилається на наявність вини, скільки ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію вини особи, яка вчинила правопорушення. Це означає, що вона вважається винною у завданні шкоди, оскільки не буде доведено інше. Відповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода відшкодовується незалежно від вини цієї особи.

Щодо протиправної поведінки: протиправна поведінка полягає у винесенні податкової вимоги і рішенні про опис майна у податкову заставу. Протиправність вказаних рішень, як стверджує позивач, встановлена судовим рішенням у адміністративній справі №808/2973/15 і не підлягає доказуванню. Прийняттю протиправних рішень передували наступні дії:

1.ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя не прийняла до уваги (проігнорувала) подані позивачем платіжні документи про сплату податкових зобовязань (позивач надсилав до ДПІ копії платіжних доручень з відміткою банківської установи про сплату податків);

2.Не внесла до облікової карти відомості про сплату вказаних податкових зобовязань;

3.За відсутності в обліковій картці відомостей про сплату податкових зобовязань вирішила, що у позивача наявний податковий борг;

4.На суму податкового боргу виписала податкову вимогу.

Щодо наявності та розміру шкоди: шкода полягає у безпідставному зарахуванню ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 280713,55 грн. в рахунок відсутнього податкового боргу.

Щодо причинного зв'язку: причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою полягає у невиконанні ДПІ судового рішення №808/2973/15 і запереченні встановленій адміністративним судом обставині, що податковий борг відсутній. Вона здійснює кроки з погашення неіснуючого податкового боргу за рахунок інших платежів позивача.

В силу ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

В силу ч. 3 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

У преамбулі та ст. 6 § 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява №48553/99), рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" (заява №28342/95), а також рішенні Європейського суду з прав людини "Ukraine-Tyumen проти України", (заява №22603/02) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року №808/2973/15 апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року у справі №808/2973/15 залишено без змін. Таким чином колегія суддів вважає, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року у справі №808/2973/15, яка набрала законної сили після апеляційного перегляду - 28.10.2015 року, у відповідності до ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення у даній №908/1765/16.

Так, господарським судом першої інстанції зазначено, що Запорізьким окружним адміністративним судом в постанові від 06.07.2015 року у справі №808/2973/15 встановлено, що у ТОВ "Техенергохім" був відсутній податковий борг, а тому підстави для надсилання податкової вимоги та, як наслідок, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, у ДПІ в Ленінському районі були відсутні. Тобто, як зазначено місцевим господарським судом, неправомірні дії ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя полягали в тому, що за відсутності у ТОВ "Техенергохім" податкового боргу зі сплати авансових платежів з податку на прибуток за лютий 2015 року та за 2014 рік ДПІ не мала права зараховувати платежі з іншим призначенням в рахунок погашення податкового боргу за вказаний період. Разом з тим, шкода заподіяна ДПІ полягає в безпідставному зарахуванні коштів в сумі 280713,55 грн. Причино-наслідковий зв'язок характеризується тим, що з огляду на наявність обставин, що виключали нарахування податкового боргу, Інспекцією було стягнуто та зараховано кошти позивача, які останнім сплачувалися за іншими зобовязаннями.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення та вказав, що вони підтверджені постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року у справі №808/2973/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року та у відповідності до ст. 35 ГПК України ці обставини мають преюдиціальне значення при вирішенні даного спору. Тобто, наявні всі елементи складу правопорушення ДПІ для покладення відповідальності, ці обставини є встановленими іншим рішенням суду (яке набрало законної сили), є істинними, такими, що не потребують нового доведення.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не вважає за можливе погодитись з висновком місцевого господарського суду про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення з наступних підстав.

Висновок господарського суду першої інстанції в даній господарській справі щодо встановленої в адміністративній справі обставини відсутності у ДПІ права зараховувати платежі з іншим призначенням в рахунок погашення податкового боргу за вказаний період є передчасним і не підтвердженим висновками суду адміністративної юрисдикції, оскільки предметом спору в адміністративній справі №808/2973/15 було скасування податкової вимоги №345-23 від 16.03.2015 року на загальну суму 232457,00 грн., авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 37278,00 грн., та податок на прибуток за 2014 рік в сумі 195179,00 грн.

Вирішення питань щодо правомірності здійснення корегувань, зарахування органами ДПІ платежів з уплати податків та обов'язкових платежів до Державного бюджету України не входить до компетенції господарських судів.

У зв'язку з цим посилання суду першої інстанції на застосування приюдиції щодо встановлення саме цієї обставини є недоречним, оскільки адміністративним судом не надавалась оцінка та не встановлювались обставини правомірності зарахування ДПІ платежів з іншими призначеннями в рахунок існуючої заборгованості.

Водночас, питання про наявність або відсутність у ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя права зараховувати платежі з іншими призначеннями в рахунок погашення податкового боргу за період існування податкової заборгованості, що ТОВ "Техенергохім" вважає завданням матеріальної шкоди, адміністративним судом у справі №808/2973/15 взагалі не розглядалось, оскільки заявлені позовні вимоги таких дій не стосувались. Тобто, ТОВ "Техенергохім" в адміністративній справі не порушувало питання про визнання протиправними дій ДПІ щодо зарахування платежів з іншими призначеннями в рахунок погашення податкового боргу за період існування податкової заборгованості, а у суду господарської юрисдикції відсутні повноваження для встановлення таких обставин.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, в тому числі і на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Господарський суд не має права встановлювати правомірність віднесення ДПІ платежів з іншим призначенням в рахунок погашення податкового боргу та надавати оцінку діям ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя вирішуючи питання в даній справі про стягнення матеріальної шкоди.

Судом апеляційної інстанції не встановлено доказів з матеріалів справи щодо неправомірності дій ДПІ з погашення інших платежів за рахунок отриманих саме у зв'язку з відсутністю податкового боргу. Тобто, на теперішній час немає підстав вважати такі дії неправомірними.

Як вже зазначалось, в адміністративній справі встановлено, що ТОВ "Техенергохім" сплатив зазначене у оспорюваній вимозі податкове зобовязання, але на рахунок ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зазначена сума не надійшла. З огляду на що адміністративний суд прийшов до висновку, що у позивача був відсутній податковий борг, а тому, підстави для надсилання податкової вимоги та, як наслідок, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, у ДПІ були відсутні. Інших висновків адміністративний суд не зробив, в тому числі й висновків про неправомірність дій ДПІ з корегування призначення податкових платежів не встановлював.

Таким чином, дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо віднесення платежів з іншими призначеннями в рахунок погашення існуючої заборгованості на відповідність вимогам Податкового кодексу України адміністративним судом не розглядались взагалі.

До того ж, як вбачається із наявних в матеріалах справи листів ДПІ від 01.06.2016 року та від 22.06.2016 року, дії з віднесення, зарахування платежів в рахунок оплати податкового боргу (корегування інтегральних карток платників податку) здійснювались органами ДПІ до набрання законної сили постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року про визнання недійсною податкової вимоги.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для стягнення завданої ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжжя шкоди (реальних збитків) ТОВ "Техенергохім", що є наслідком відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Що стосується посилання Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя в апеляційній скарзі на той факт, що на момент звернення позивача до суду та винесення рішення по даній справі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя не була ліквідована та існувала як окрема юридична особа. Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя ніяким чином не мала відношення до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та не була її правонаступником суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Колегією суддів встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних особі та фізичних осіб підприємців та громадських формувань ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя з 10.03.2016 року знаходиться в стані припинення за рішенням засновників.

До того ж, Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року за №892 та наказом ДФС України від 20.01.2016 року №52 реорганізовані територіальні органи ДФС України шляхом їх обєднання у ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, зокрема ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

Таким чином, контроль за стягненням грошових коштів до державного бюджету здійснює ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

На час вирішення спору Запорізька ОДПІ забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

З встановленого можна прийти до висновку, що правонаступником ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя є - Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області

Водночас, присутня в судовому засідані апеляційної інстанції представник Запорізької ОДПІ проти вказаного не заперечувала, в свою чергу надала суду документи підтверджуючі такий перехід прав та обовязків.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі №908/1765/16 підлягає скасуванню як таке, що прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Що стосується розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що в силу п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви (апеляційної скарги) про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених у цій нормі органів та осіб. Питання стосовно незаконності відповідних рішень, дій чи бездіяльності можуть вирішуватися господарським судом лише за результатами розгляду справи по суті, тому пов'язані з цим обставини не підлягають з'ясуванню під час прийняття судом позовної заяви (апеляційної скарги), і останню не може бути повернуто судом у зв'язку з несплатою судового збору. Розподіл останнього (та інших сум судових витрат) між сторонами здійснюється в подальшому згідно з судовим рішенням, прийнятим по суті справи, з урахуванням приписів статті 49 ГПК України (п.2.3 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.06.2013 (із змінами) "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України").

У відповідності до ст. 49 ГПК України, за подання позову та за подання апеляційних скарг УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, заступника прокурора Запорізької області на користь Державного бюджету України слід стягнути з позивача - 4210,70 грн. та 9263,54 грн. Також, враховуючи сплату судового збору за подання скарги апелянтом-3, відповідно до платіжного доручення №793 від 01.11.2016 року, з ТОВ "Техенергохім" слід стягнути на користь Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області судовий збір в сумі - 4631,77 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя задовольнити.

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя задовольнити.

Апеляційну скаргу Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі №908/1765/16 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім", м. Запоріжжя відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім", (69034, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, буд. 54) на користь Державного бюджету України на рахунок №31215206783007, отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО: 813015, код класифікації доходів (ККД): 22030001, код ЄДРПО 38025409, судовий збір за подання позову в сумі 4210 (чотири тисячі двісті десять) грн. 70 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім", (69034, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, буд. 54) на користь Державного бюджету України на рахунок №31217206782002, отримувач: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО: 851011, код класифікації доходів (ККД): 22030101, назва "Судовий збір" Державна судова адміністрація України - 101, код суду: 26020508, судовий збір за подання апеляційних скарг в сумі 9263 (дев'ять тисяч двісті шістдесят три) грн. 54 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім", (69034, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, буд. 54) на користь Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39488184) в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 1-а, ідентифікаційний код 39491003) 4631 (чотири тисячі шістсот тридцять одну) грн. 77 коп.

Господарському суду Запорізької області видати наказ Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя - 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1а).

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3