Рішення № 63761075, 28.12.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2016 р.Справа № 925/1428/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області, м. Черкаси

до Верхняцької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, смт. Верхнячка, Христинівський район, Черкаська область

про стягнення 112921 грн. 80 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача 112921 грн. 80 коп. на відшкодування збитків, завданих водокористуванням без спеціального дозволу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити з підстав та мотивів зазначених у позовній заяві

Представники відповідача проти позову заперечили повністю, мотивуючи тим що у 2013 році відповідач виготовив усі необхідні документи для продовження наявного дозволу на водокористування та направив їх до відповідної установи, проте з незалежних від відповідача обставин дозвіл не був продовжений і як наслідок відповідачу були нараховані збитки.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2014 Державною екологічною інспекцією у Черкаській області у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464, проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Верхняцької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

За результатами перевірки було складено акт від 27.02.2014 (а.с. 09-14), в якому зазначено, що Верхняцька дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України займається вирощуванням зернових культур, бобових культур і насіння і насіння інших культур, дослідженнями і експериментальними розробками у сфері природничих і технічних наук. Також було встановлено, що термін дії дозволу на спеціальне водокористування у відповідача закінчився 31.12.2013 і на час перевірки Верхняцька дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України веде господарську діяльність без відповідного дозволу на спеціальне водокористування. Таке водокористування вважається самовільним, що є порушенням вимог п. 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 49 Водного Кодексу України.

За допущене порушення вимог природоохоронного законодавства директора Верхняцької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності та складено протокол про адміністративне правопорушення №008117 від 27.02.2014 та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №007683 від 28.02.2014 у вигляді штрафу в розмірі 918 грн. Штраф сплачено добровільно, що підтверджується копією квитанції №56 від 31.03.2014 (а.с. 15-17).

Згідно з листом Верхняцької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України від 16.04.2014 №158 відповідачем у період з 01.01. по 27.02.2014 використано з артсвердловини 3180 м3 води на потреби господарства (а.с. 18).

Внаслідок самовільного використання відповідачем водних ресурсів, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009, зареєстрованої в Мін'юсті України від 14.08.2009 за №767/16783 (зі змінами Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №220 від 30.06.2011, зареєстровані в Мін'юсті України від 15.07.2011 за №881/19619), проведено розрахунок розміру збитків за самовільне використання водних ресурсів, згідно якого загальна сума завданих державі збитків складає 112921 грн. 80 коп.

Державною екологічною інспекцією у Черкаській області 10.07.2014 було направлено на адресу Верхняцької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України претензію №01-178/ЮР (а.с. 20), в якій позивач просив відповідача добровільно відшкодувати завдані збитки державі в сумі 112921 грн. 80 коп., яку відповідач залишив без задоволення.

Верхняцька дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України не спростувала встановлений перевіркою факт споживання води без дозволу на спеціальне водокористування.

Пункт 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачає, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Стаття 49 Водного кодексу України передбачає, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або в порушенні правил спеціального водокористування.

Стаття 111 Водного кодексу України передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої Мін'юстом України 14.08.2009 № 767/16783 (зі змінами, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 №220 та зареєстрованої Мін'юстом України 15.07.2011 № 881/19619), встановлений порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою

Зсам = 100 х W х ОСОБА_3,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;

Тар - розмір, грн./100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води - розмір, грн./100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Вчинений державною екологічною інспекцією в Черкаській області розрахунок збитків, завданих державі самовільним використанням відповідачем водою, на загальну суму 112921 грн. 80 коп. відповідає вказаній вище Методиці.

Отже, з урахуванням вказаних положень законодавства суд приходить до висновку, що відповідач, використавши у період з 01.01.2014 по 27.02.2014 3180 м3 без спеціального дозволу на водокористування, порушив вимоги ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, тому в силу ст. 111 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" повинен відшкодувати заподіяну державі цим порушенням шкоду у сумі 28408 грн., незалежно від добового обсягу спожитої води, яка використовується підприємством у виробництві.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 01.04.2016 у справі №922/2610/14.

Заперечень проти правильності розрахунку розміру шкоди відповідач суду не подав.

Суд не може прийняти до уваги як обставину, що звільняє від відповідальності за споживання води без дозволу, факт безпідставного зволікання продовження дії дозволу на використання води відповідними посадовими особами, зазначеними у запереченні відповідача, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості продовження дії дозволу на час вжиття заходів щодо його поновлення чи іншого споживання води без дозволу. Зазначена обставина не позбавляє відповідача можливості на поновлення свого права за рахунок особи, винної у безпідставному зволіканні у наданні дозволу на спеціальне водокористування, якщо таке мало місце.

Згідно з ст. 49 ГПК України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 1378, 00 грн. витрат на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Верхняцької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (20022, вул. Шкільна, 1, смт. Верхнячка, Христинівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 00495817) заподіяну державі шкоду у розмірі 112921 грн. 80 коп. відповідно до норм розподілу вказаної суми між бюджетами, зокрема із зарахуванням на рахунок Верхняцької сільської ради № 33114331700455 код ЄДРПОУ 37894759, отримувач УК у Христинівському районі, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018 ККД 24062100.

Стягнути з Верхняцької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (20022, вул. Шкільна, 1, смт. Верхнячка, Христинівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 00495817) на користь Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, р/р 35214001081038, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 38030602) 1693,83 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складене 28 грудня 2016 року.

Суддя О.В. Чевгуз