Постанова № 63761040, 21.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р. Справа№ 910/8507/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Д'якової Ю.Ю.,

представників:

від позивача: Стороженко Ю.В. (представник за довіреністю), Барбутанова Н.Г. (представник за довіреністю)

від відповідача: Рязанцев Я.В. (представник за довіреністю)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго»

на рішення господарського суду міста Києва

від 29.08.2016

у справі №910/8507/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго»

до Соціалістичної партії України

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Хмельницьктеплокомуненерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Соціалістичної партії України про стягнення 70 484,96 грн. за послуги теплопостачання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про надання послуг з теплопостачання № 3734/902 від 01.10.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2016 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсягів надання відповідачу послуг з теплопостачання за договором про надання послуг з теплопостачання № 3734/902 від 01.10.2013 за спірний період (з 01.11.2014 по 01.04.2016).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Міське комунальне підприємство «Хмельницьктеплокомуненерго» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №910/8507/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції не надав жодної оцінки доказам, наданих позивачем, які підтверджують обсяги наданих послуг відповідачу з теплопостачання, та взагалі не вказав про них в рішенні тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 24.10.2016 апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.11.2016.

28.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

29.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (доповнення).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 29.11.2016 розгляд справи відкладено на 21.12.2016. Зобов'язано позивача надати Київському апеляційному господарському суду через відділ забезпечення документообігу розгорнутий (детальний) розрахунок заборгованості з теплопостачання за договором про надання послуг №3734/902 від 01.10.2013 р. за період з 01.11.2014 р. по 01.04.2016 р. з посиланням на нормативно-правове обґрунтування та методику розрахунку, з наданням відповідних доказів. Зобов'язано відповідача надати Київському апеляційному господарському суду через відділ забезпечення документообігу розгорнутий (детальний) контррозрахунок заборгованості за договором про надання послуг №3734/902 від 01.10.2013 р. за період з 01.11.2014 р. по 01.04.2016 р. з посиланням на відповідні докази. Зобов'язано відповідача забезпечити явку його представника до Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» для складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків за договором про надання послуг №3734/902 від 01.10.2013 р. за період з 01.11.2014 р. по 01.04.2016 р. Надати вказаний акт Київському апеляційному господарському суду до 19.12.2016 р.

16.12.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) представник позивача подав розгорнутий (детальний) розрахунок заборгованості з теплопостачання за договором про надання послуг № 3734/902 від 01.10.2013.

21.12.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) представник відповідача подав клопотання про надання письмових пояснень суду.

В судове засідання 21.12.2016 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення просив змінити та задовольнити позов Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» частково, в сумі 26 774, 42 грн.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2013 Міським комунальним підприємством «Хмельницьктеплокомуненерго» (виконавець) та Соціалістичною партією України (споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання №3734/902 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п.п. 2.1., 3.1., 3.2. Договору споживач є власником (орендарем) нежитлового приміщення; приміщення у яке постачається теплова енергія знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 81; опалювальна площа, займаного (займаних) споживачем приміщення (приміщень) складає - 229,80 кв.м.

В п. 5.2.1. Договору сторони погодили, у випадку коли замовник користується тарифом в опалювальний період з централізованого опалення 846,91 грн. за одну використану Гкал.

В п. 6 Договору сторони передбачили, що плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (далі - Правила).

Відповідно до п. 6.6 Договору при відсутності приладів обліку або виході його з ладу, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається виконавцем розрахунковим способом, згідно з нормами споживання теплової енергії.

Пунктами 6.7, 6.8, 6.9 Договору встановлено, що тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків які вказані в Договорі вказані на день укладенні Договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів; виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку на послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує; у разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію.

Так, судом апеляційної інстанції в судовому засіданні встановлено, а сторонами не заперечується, що в приміщенні споживача був відсутній прилад обліку теплової енергії. Даний факт свідчить про те, що сторонами було погоджено про відпуск теплової енергії відповідачу визначається виконавцем розрахунковим способом, згідно з нормами споживання теплової енергії.

Крім того, сторони в п. 7.2. Договору досягли згоди, що оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Як вбачається з акту прийняття теплового вузла обліку, за адресою: м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 81 встановлений загальнобудинковий засіб обліку теплової енергії (а.с. 79).

Позивачем в якості доказів надання послуг з теплопостачання надано рахунки на оплату №№ 902 від 27.11.2014 року на суму 7 140,75 грн., від 25.12.2014 року на суму 11 605,84 грн., від 22.01.2015 року на суму 13 516,25 грн., від 20.02.2015 року на суму 11 131,87 грн., від 26.03.2015 року на суму 15 217,32 грн., від 16.04.2015 року на суму 7 016,39 грн., від 29.10.2015 року на суму 4 774,59 грн., від 11.11.2015 року на суму 2 444,56 грн.; розрахунок заборгованості відповідача за період з 01.11.2014 року по 01.04.2016 року на суму 70 482,96 грн.; акти звірки показників приладу обліку теплової енергії за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 81 від 24.12.2014 року та від 16.04.2015 року, підписані зі сторони позивача, згідно яких показники приладу на день перевірки становили 4 485,61056 Гкал та 4 638,70820 Гкал відповідно.

В п. 28 Договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з 01.10.2013 р. та діє до 01.10.2013 р.

Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов передбачених п. 29 договору.

Відповідно до умов п. 29.1 Договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.

За твердженнями позивача, на виконання умов відповідач Договору перерахував йому грошові кошти у розмірі 18 760, 41 грн., в той час як відповідачем було надано послуги з теплопостачання на загальну суму 89 243,37 грн., відтак, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2014 по 08.11.2015 становить 70 482, 96 грн.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Зі змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст .6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - своєчасне та якісне надання послуг, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Крім того, положеннями ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог вказав на не доведеність позивачем належними та допустимими доказами обсягів надання відповідачу послуг з теплопостачання за Договором за період з 01.11.2014 по 01.04.2016.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з огляду наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів житлово-комунальні послуги розподіляються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

За приписами ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до постанови КМУ від 1 червня 2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено «Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку зміни відповідних тарифів та/або їх скасування, сплачені споживачем кошти підлягають поверненню споживачу у встановленому порядку з відповідним перерахунком.

Відтак, обсяги спожитої відповідачем теплової енергії підтверджуються наявними в матеріалах справи актами звірками показників приладу обліку теплової енергії від 24.12.2014 та від 16.04.2015; звітом споживання теплової енергії згідно встановленого приладу обліку за опалювальні періоди 2014-2015 р.р.; розподілом теплової енергії споживачів, що знаходяться за адресою: м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 81; розподілом теплової енергії на місця загального користування по Соціалістичній партії України за період 11.2014-11.2015 р.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання представника відповідача про помилкове та завищене, на його думку, нарахування спожитої теплової енергії, оскільки, по-перше, зміна тарифів не звільняє відповідача від виконання свого обов'язку з оплати наданих послуг, а по-друге, як зазначалось вище в п.п. 6.7, 6.8, 6.9 договору сторони обумовили, що тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків які вказані в Договорі вказані на день укладенні Договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів; виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку на послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує; у разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію.

Так, відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 532 від 16.05.2014 (тариф - 934,44 грн.), № 619 від 28.11.2014 (тариф - 1122,72 грн.), № 272 від 27.02.2015 (тариф - 1605,28 грн.), № 1155 від 31.03.2015 (тариф - 1380,73 грн.), № 1393 від 30.04.2015 (тариф - 1318,89 грн.), № 2690 выд 29.10.2015 (тариф - 1270,03 грн.) - визначено вартість 1 Гкал для потреб інших споживачів (крім населення).

Таким чином, вищенаведені тарифи застосовані позивачем по відношенню до займаної площі відповідачем за умовами договору, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 23.05.2016, який доданий позивачем до матеріалів справи та з яким суд апеляційної інстанції погоджується.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, зокрема, відповідача було зобов'язано забезпечити явку його представника до Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» для складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків за договором про надання послуг №3734/902 від 01.10.2013 р. за період з 01.11.2014 р. по 01.04.2016 р. та зобов'язано надати вказаний акт Київському апеляційному господарському суду до 19.12.2016 р.

Однак, відповідач не забезпечив явку свого представника до Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» для складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків за договором про надання послуг №3734/902 від 01.10.2013 р. за період з 01.11.2014 р. по 01.04.2016 р., водночас, надав суду клопотання про надання письмових пояснень, в яких зазначив, що звертався з пропозицією організувати відповідну зустріч з представниками позивача, але відповідь від останнього станом на 21.12.2016 не надійшла, на підтвердження чого надав копію листа № 14 від 09.12.2016 щодо укладення мирової угоди та копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що вказані дії відповідача не можуть свідчити про належне виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, що призвело до не проведення звірки взаєморозрахунків за договором про надання послуг №3734/902 від 01.10.2013 р. за період з 01.11.2014 р. по 01.04.2016 р. з вини відповідача.

Виходячи зі змісту ст. 610, 614 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (ч. 2 ст. 218 ГК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язку з повної та своєчасної оплати наданих послуг з теплопостачання за Договором, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами, а тому позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2014 по 08.11.2015 становить 70 482, 96 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги вищевикладені обставини, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» та скасування рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у даній справі, з прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» на рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2016 року у справі № 910/8507/16 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2016 року у справі № 910/8507/16 - скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до Соціалістичної партії України - задовольнити повністю.

Стягнути з Соціалістичної партії України (02100, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Бажова, будинок 12, ЄДРПОУ 00011305) на користь Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» (29009, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Пересипкіна, будинок 5, ЄДРПОУ 03356571) борг у розмірі 70 484 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 96 коп., судовий збір за подання позову у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень) грн. 80 коп.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 910/8507/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко