Постанова № 63760936, 22.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016 Справа № 904/10670/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін учасників судового процесу:

від прокурора Дніпропетровської області Слюсар Я.В., посвідчення № 001420 від 27.08.2012;

від Дніпропетровської міської ради: Борсук Ю.В. представник, довіреність № 4/10-349 від 30.05.2016;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені завчасно та належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулс» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 по справі № 904/10670/16 (суддя Рудовська І.А.)

за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулс», м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Солярис», м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство з питань нотаріату та банкрутства», м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні власністю, -

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулс», м. Київ

до Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Солярис», м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство з питань нотаріату та банкрутства», м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2016 року в даній справі зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована порушенням позивачем за зустрічним позовом приписів п. 4 ст. 63 ГПК України щодо подання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, доказів на підтвердження важкого фінансового стану позивача за зустрічним позовом для звільнення його від сплати судового збору, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про надання відстрочки сплати судового збору.

Не погодившись з ухвалою ТОВ «Тулс» (позивач за зустрічним позовом, далі - позивач, або апелянт) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на необґрунтованість ухвали місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви, оскільки судом залишені поза увагою доводи позивача викладені в клопотанні про відстрочення сплати судового збору щодо його складного фінансового стану.

Прокурор Дніпропетровської області у відзиві на апеляційну скаргу і у судовому засіданні зазначив, що висновки місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвалі є законними і обґрунтованими. В силу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» місцевому господарському суду надано право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору і єдиною підставою для цього є врахування майнового стану сторін. Отже, це є не обов'язком, а правом суду, яке останній застосовує виключно зі змісту наданого клопотання і документів. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження свого тяжкого фінансового стану, тому суд правомірно повернув подану зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 від позивача витребовувався оригінал зустрічної позовної заяви з відміткою (вхідним штампом) про отримання її господарським судом Дніпропетровської області з усіма додатками до неї.

Належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи позивач, явку свого повноважного представника для участі у розгляді справи не забезпечив, витребуваного апеляційним господарським судом оригіналу зустрічного позову не надав.

В матеріалах справи наявна копія зустрічної позовної заяви, яка надіслана судом першої інстанції. Копія зустрічної позовної заяви відповідає копії, яка надана для огляду Дніпропетровською міською радою (позивачем за первісним позовом), про що зазначено в протоколі судового засідання.

Згідно копії зустрічної позовної заяви в додатках вказані документи (докази направлення сторонам копії зустрічної позовної заяви, витяг з ЄДРПОУ, копія довіреності), які не впливають на вирішення питання щодо законності ухвали про повернення зустрічної позовної заяви.

За вказаних обставин колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Апеляційний господарський суд розглядає апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу суду у даній справі за відсутності представників позивача за зустрічним позовом та третіх осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

22.12.2016 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника від Дніпропетровської міської ради, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву прокурора проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, до початку розгляду справи ТОВ «Тулс» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до заступника прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням № 46, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Мануйлівський буд. 3, що належить на праві власності ТОВ «Тулс» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 14, код ЄДРПОУ 35447191).

Як вже зазначалося вище, за наслідками розгляду вказаної зустрічної позовної заяви господарським судом винесено ухвалу про її повернення разом з додатками.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції покладеними в основу оскаржуваної ухвали в силу наведених нижче обставин.

Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаним з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Право відповідача подати зустрічний позов до початку розгляду господарським судом справи по суті передбачене також ч. 5 ст. 22 ГПК України.

За загальними правилами подання позову, визначеними розділом VIII ГПК України, до позовної заяви, зокрема, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв судовий збір справляється на загальних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.

Пунктом 2.2. ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Тулс», звертаючись з зустрічним позовом до господарського суду, не долучив до нього доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

В прохальній частині зустрічної позовної заяви наведено клопотання про відстрочення ТОВ «Тулс» сплати судового збору за подання зустрічного позову на підставі ст. 8 Закону «Про судовий збір» до ухвалення судового рішення по даній справі.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач у своїй зустрічній позовній заяві посилається на важкий фінансовий стан, що обумовлено світовою фінансовою кризою та складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.

Згідно зі ст. 8 Закону «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі (ч. 1). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті (ч. 2).

Отже, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, наведеною у п. 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України».

Відтак, зі змісту ст. 8 Закону «Про судовий збір» вбачається, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Позивачем не надало жодного належного та допустимого доказу в підтвердження його майнового стану, які би засвідчував неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору. Обставини щодо світової фінансової кризи та складної економічної ситуації, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні, на які посилався позивач, мають загальний характер та у повній мірі стосуються усіх суб'єктів господарювання, а тому не можуть бути віднесені до обставин, які є підставою для відстрочення оплати судового збору.

Окрім того, позивач за зустрічним позовом просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі, не навівши при цьому жодного доводу, яким чином його фінансовий стан за такий короткий термін зміниться до вказаної дати.

Враховуючи доводи, наведені позивачем в обґрунтування заявленого клопотання, відсутність доказів на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав, визначених ст. 8 Закону «Про судовий збір», для відстрочення сплати судового збору та, відповідно, правомірно відхилив клопотання позивача за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Оскільки відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за приписами п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви, у тому числі і зустрічної, господарський суд першої інстанції обґрунтовано та з дотриманням норм процесуального закону повернув без розгляду зустрічну позовну заяву та додані до неї документи її заявникові.

За наведеного, апеляційна скарга ТОВ «Тулс» не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала від 29.11.2016 по даній справі підлягає залишенню без змін.

Апеляційний господарський суд не вбачає порушень прав позивача за зустрічним позовом на звернення до суду, враховуючи, що позивач при подачі зустрічного позову не дотримався вимог процесуального законодавства, окрім того, позивач за зустрічним позовом не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулс» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 по справі № 904/10670/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 27.12.2016

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді : Л.М. Білецька

Н.В. Пархоменко