Ухвала суду № 63760698, 23.12.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"23" грудня 2016 р.Справа № 922/3621/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор-Банк", м. Запоріжжя до ПНВП "Інтеравіасервіс", м. Харків про стягнення 19461464,55 грн. за участю :

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2505/16 від 22.12.2016 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 26.03.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Мотор-Банк" (м. Запоріжжя) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ПНВП "Інтеравіасервіс" (м. Харків) 19461464,55 грн., яка складається з: 3572763,66 грн. - заборгованості за простроченою часткою кредиту; 601122,80 дол. США - заборгованості за простроченою часткою кредиту; 355155,74 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

07.11.16р. представник позивача надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти Приватного науково-виробничого підприємства "ІНТЕРАВІАСЕРВІС" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29-А, офіс, СДРПОУ: 22687552), в межах позовних вимог та сплаченого судового збору, а саме, в розмірі 19 668 164 грн. 55 коп., що знаходяться на наступних рахунках у банківських установах:

№ 26002000077760 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023;

№ 26007010440092 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023;

№ 26008010583408 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023;

№ 26009114150001 у АТ "Таскомбанк", МФО 339500.

Представником позивача до суду було надано доповнення до заяви про забезпечення позову від 03.11.2016 року (вх.№ 44100 від 23.12.2016 року)

Суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, зазначає наступне.

Вирішуючи це клопотання суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд також враховує Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, в частині 1 якої вказано, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною третьою вище вказаної постанови визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що позивачем не надано доказів в підтвердження цієї зави, а саме, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за необхідне в задоволені заяви відмовити.

23.12.16р. представник позивача надав супровідний лист (вх. №44101) з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

23.12.16р. представник позивача надав уточну позовну заяву в якій просить суд стягнути з відповідача 19379587,81 грн., яка складається з: 3572763,66 грн. - заборгованість за простроченою часткою кредиту; 601122,80 дол. США - заборгованість за простроченою часткою кредиту та судові витрати.

Cуд, дослідивши уточнення до позовної заяви, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаної заяви дане уточнення стосується зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак, вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Зменшення позовних вимог, в даному випадку, стосується часткової відмови позивача від позовних вимог, а саме в частині пені за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 355155,74 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

23.12.16р. представник відповідача надав заяву про долучення документів до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

23.12.16р. представник відповідача надав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, за межі встановлені ч.1 ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо продовження строку вирішення спору вважає його таким, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, тому задовольняє його.

23.12.16р. представник відповідача надав клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи на вирішення якої поставити наступне питання:

- Чи підтверджується розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 04/К/49/13 від 18.11.13р в сумі 19379587,81 грн., яка складається з: 3572763,66 грн. - заборгованість за простроченою часткою кредиту; 601122,80 дол. США - заборгованість за простроченою часткою кредиту?

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.16р. заперечував проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.12.16р. підтримав клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи.

Вирішуючи клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ч.2 ст. 41 ГПК України, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Відповідно до п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз (затв. Наказом Мін'юсту України від 08.10.1998р. №53/5 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень) призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до п. 1.2.10. підпункту 6 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз (затв. Наказом Мін'юсту України від 08.10.1998р. №53/5 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень) комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Згідно до ч.3 ст.41 ГПК України, проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.12р., за загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону). Водночас за приписами частини другої статті 9 і частини четвертої статті 7 Закону для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, суд може доручити проведення судової експертизи іншим, крім атестованих судових експертів, фахівцям з відповідних галузей знань, але з обов'язковим дотриманням вимог законодавства щодо призначення судової експертизи.

Слід зазначити, що акт звіряння взаєморозрахунків на даний час сторонами не надано, крім того, відповідач має сумніви, що всі оплати, які були ним здійснені на погашення кредиту, враховані позивачем. Таким чином, з метою унеможливлення стягнення суми боргу, розмір якої є неправильним, за також, з метою перевірки нарахованих та заявлених до стягнення позивачем сум, суд вважає за доцільне призначити судову експертизу.

Суд приходить до висновку про можливість з метою забезпечення всебічного, повного та обєктивного розгляду справи призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського Науково Дослідного Інституту Судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3 (адреса: вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177).

У відповідності до ст.79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

З метою недопущення попуску строку розгляду справи по даній справі, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі, оскільки в даній справі строк розгляду справи, визначений ст. 69 ГПК України, - добігає кінця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 38, 41, 69, 79, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви позивача щодо забезпечення позову - відмовити.

2. Заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог - задовольнити. Подальший розгляд справи ведеться з її урахуванням.

3. Клопотання представника позивача про продовження строку вирішення спору на 15 днів, за межі встановлені ч. 3 ст. 69 ГПК України - задовольнити.

Строк вирішення спору продовжити по 09.01.17р.

4. Клопотання відповідача про призначення по справі судової економічної експертизи - задовольнити.

5. Призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського Науково Дослідного Інституту Судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3 (адреса: вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6. На вирішення експерта поставити наступні питання:

- Чи підтверджується розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 04/К/49/13 від 18.11.13р в сумі 19379587,81 грн., яка складається з: 3572763,66 грн. - заборгованість за простроченою часткою кредиту; 601122,80 дол. США - заборгованість за простроченою часткою кредиту?

7. Зобовязати відповідача - ПНВП "Інтеравіасервіс" (м. Харків) здійснити оплату вартості експертиз. Остаточно питання про розподіл судових витрат буде вирішено при винесенні рішення з даного спору.

8. Матеріали справи № 922/3621/16 направити до Харківського Науково Дослідного Інституту Судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3 (адреса: вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177), для проведення судової експертизи.

10. Запропонувати судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

11. Провадження у справі 922/3621/16 зупинити .

Суддя ОСОБА_4