Рішення № 63760468, 20.12.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016Справа № 917/1874/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дніпро", 49000, АДРЕСА_1

до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 141

про стягнення 71 692,24 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 09.12.2016

ОСОБА_3 довіреність б/н від 12.12.2016

від відповідача: не з"явився

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару № 0035-СП від 14.01.2013 року у розмірі 71 692,24 грн., з яких: 35 098,80 грн. основний борг, 33 610,05 грн. інфляційні та 2 983,39 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України та повідомив дату складання повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дніпро" (постачальник за договором; Позивач по справі) та Приватним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупець за Договором; Відповідач по справі) 14 червня 2013 р. був укладений Договір поставки товару № 0035-СП (далі - Договір) (арк. с. 8-11), за умовами якого, Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах Договору, передати у власність Покупця товар згідно Специфікацій до Договору, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та своєчасно здійснити його оплату (п.п. 1.1. Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками. Строк Договору закінчується 31 грудня 2013р., а в частині розрахунків до повного їх виконання (п.п.13.1., 13.2. Договору).

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за даним Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією-(ями), що є додатками до Договору.

Додатковою угодою №8 від 06.11.2013р. до Договору поставки товару № 0035-СП від 14.01.2013р. (арк.. с. 12) сторонами було підписано специфікацію №9.

Згідно п.2.1. Договору та Додаткової угоди № 8 поставка товару (Комутаційний модуль для BE типу КРУ-2-10 (10-20/630) в комплекті з ОПН KP/TEL- 6/6,9 УХЛ2 та системою керування у кількості 2 штуки) здійснюється наступним чином: 20 календарних днів після надходження 50 % попередньої оплати за товар на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 6.2. Договору та Додаткової угоди, остаточний розрахунок здійснюється Покупцем на протязі 20 банківських днів з моменту поставки Товару на склад Покупця.

Датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами видаткових накладних.

На підставі виставленого позивачем рахунку №190 від 25 листопада 2013 року відповідачем було здійснено попередню оплату у розмірі 50 % вартості товару - 35 098, 80 грн.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 70 197,60грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №136 від 17.12.2013р. (арк. с.13) та довіреністю №3665 від 17.12.2013 року на отримання (арк. с. 14).

Відповідно до Додаткової угоди №8 від 06.11.2013р. остаточний розрахунок за поставлений товар відповідно до Специфікації №9 здійснюється на протязі 20 календарних днів після поставки товару на склад Покупця, в сумі що складає 35 098,80грн, в тому числі ПДВ.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дніпро" виконані умови договору в повному обсязі.

Однак відповідач порушуючи свої зобов"язання за договором, остаточний розрахунок за поставлений товар не здійснив, чим порушив взяті на себе грошові зобов'язання за Договором поставки товару № 0035-СП від 14.01.2013 р.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 35098,80 грн. основного боргу за Договором поставки товару № 0035-СП від 14.01.2013 р., 33 610,05 грн. інфляційних (за період з 01.01.2013р. по 31.10.2016р.) та 2983,39 грн. 3% річних (за період з 15.01.2013 по 15.11.2016р.).

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Між сторонами по справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 ГК України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, за змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже, відповідач своїми діями порушує як умови договору, так і застереження визначенні цивільним кодексом, щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання за договором, що є результатом виникнення заборгованості у розмірі 35 098,80 грн.

Таким чином, суд, на підставі матеріалів справи та поданих позивачем доказів приходить до висновку, що вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 35 098,80 грн. є правомірною, обґрунтованою, та такою, що підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншого розміру процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем на підставі 2 ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення 33 610,05 грн. інфляційних (за період з 01.01.2013р. по 31.10.2016р.) та 2983,39 грн. 3% річних (за період з 15.01.2013 по 15.11.2016р.).

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір відповідає вимогам чинного законодавства (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог.

Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних доказів, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 35098,80 грн. основного боргу, 33 610,05 грн. інфляційних та 2983,39 грн. 3% річних, є обґрунтованими, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи), а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 141; код ЄДРПОУ 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дніпро" (49000, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32131293) 35 098,80 грн. основного боргу, 33 610,05 грн. інфляційних, 2 983,39 грн. 3% річних та 1378,00грн. судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2016 року

СуддяПогрібна С.В.