Рішення № 63760450, 13.12.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016 Справа № 917/1620/16

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", 37500, м. Лубни Полтавської області, вул. Л. Толстого, 87

До відповідача ОСОБА_1 комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", 37500, м. Лубни Полтавської області, вул. Чкалова, 17

Про стягнення 711 176,48 грн., з яких 656 534,31 грн. - несплачена відповідачем попередня оплата за послуги з розподілу природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води за жовтень 2016 року відповідно до укладеного публічного договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 1-Т-Е від 22.01.2016 р. до умов Типового договору розподілу природного газу, затв. постановою НКПЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, 49 493,82 грн. - пеня за період з 01.10.2016 р. по 09.12.2016 р. та 5 148,35 грн. - 3 % річних (в редакції заяви про зменшення позовних вимог № 1535 від 12.12.2016 року (вх. № 15417 від 13.12.2016 року).

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники

від позивача: ОСОБА_2 (див. протокол судового засідання);

від відповідача: ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання).

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судових засіданнях 08.11.2016 року та 29.11.2016 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

13.12.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про стягнення з ОСОБА_1 комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" 711 176,48 грн., з яких 656 534,31 грн. - несплачена відповідачем попередня оплата за послуги з розподілу природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води за жовтень 2016 року відповідно до укладеного публічного договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 1-Т-Е від 22.01.2016 р. до умов Типового договору розподілу природного газу, затв. постановою НКПЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, 49 493,82 грн. - пеня за період з 01.10.2016 р. по 09.12.2016 р. та 5 148,35 грн. - 3 % річних (в редакції заяви про зменшення позовних вимог № 1535 від 12.12.2016 року (вх. № 15417 від 13.12.2016 року).

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви. Останній надав суду заяву про зменшення позовних вимог № 1535 від 12.12.2016 року (вх. № 15417 від 13.12.2016 року), якою повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 283 710,81 грн. За наведеного, позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшує в частині стягнення пені та 3 % річних і просить суд стягнути 656 534,31 грн. попередньої оплати, 49 493,82 грн. пені за період з 01.10.2016 р. по 09.12.2016 р. та 5 148,35 грн. - 3 % річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду в даному провадженні як таку, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. За викладеного, спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви № 1535 від 12.12.2016 року (вх. № 15417 від 13.12.2016 року) з урахуванням п. 3.10, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та платіжного доручення № 79940578 від 12.12.2016 року.

Крім цього, сторони повідомили суд про сплату відповідачем 12.12.2016 року частини заборгованості у розмірі 16 578,16 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи залучено платіжне доручення № 79940578 від 12.12.2016 року.

Викладена обставина є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16 578,16 грн. в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позовну заяву № 1-17/2446 від 28.11.2016 року (вх. № 14715 від 29.11.2016 року) та доповнення відзиву на позовну заяву № 1-17/2524 від 12.12.2016 року (вх. № 15321 від 12.12.2016 року).

За текстом доповнення до відзиву останній просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50 %. Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання як необґрунтованого, оскільки відповідач не вказав виняткових підстав для зменшення суми пені та не довів, що заявлена позивачем до стягнення пеня є надмірно великою.

Крім цього, відповідач надав суду клопотання № 1-17/2533 від 12.12.2016 року (вх. № 15421 від 13.12.2016 року) про розстрочку виконання рішення.

Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відстрочення чи розстрочення виконання рішення при його прийняті є правом суду, а не обовязком. Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про розстрочку виконання рішення відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигазгаз" (оператор ГРМ) та ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" (споживач) перебувають у договірних відносинах згідно заяви - приєднання останнього № 1-Т-Е від 14.01.2016 року (а. с. 7) до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року.

Умовами типового договору визначено, зокрема, наступне:

- цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку у встановленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3);

- цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1);

- оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1);

- санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором (п. 3.1).

- за наявності підтвердженого обсягу природного газу Споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу (п. 3.2.).

- оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1.);

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ (п. 6.3., п. 6.4.Договору);

- у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 Договору).

Додатками до договору, які додаються до заяви-приєднання є: № 1 "Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання", № 2 "Розрахунок втрат і витрат природного газу в мережі", № 3 "Договірні (планові) обсяги з розподілу природного газу споживача на 2016 рік".

На виконання п. 6.3 - 6.4 договору позивач направляв відповідачу рахунки - зобовязання на послуги з розподілу природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води, зокрема:

- рахунок № 1 від 21.09.2016 року на попередню оплату за жовтень 2016 року в розмірі 854 449,14 грн.(категорія населення), термін сплати до 01.10.2016 року (а. с. 11), оплата станом на 04.10.2016 року не проведена;

- рахунок № 2 від 21.09.2016 року на попередню оплату за жовтень 2016 року в розмірі 81 532,86 грн.(категорія бюджетні установи/організації), термін сплати до 01.10.2016 року (а. с. 12), оплата станом на 04.10.2016 року не проведена;

- рахунок № 3 від 21.09.2016 року на попередню оплату за жовтень 2016 року в розмірі 22 617,31 грн.(категорія інші споживачі), термін сплати до 01.10.2016 року (а. с. 13), оплата станом на 04.10.2016 року не проведена.

Позивач взяті на себе за умовами договору зобовязання виконав у повному обсязі, що підтверджується актами надання послуг розподілу природного газу, які підписані сторонами без застережень:

- № 729 від 31.10.2016 року за послуги по розподілу природного газу розподільними трубопроводами ПАТ "Лубнигаз" у жовтні 2016 року для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води іншим споживачам на загальну суму 23 677,66 грн. (а. с. 55);

- № 730 від 31.10.2016 року за послуги по розподілу природного газу розподільними трубопроводами ПАТ "Лубнигаз" у жовтні 2016 року для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям на загальну суму 117 235,78 грн. (а. с. 56);

- № 731 від 31.10.2016 року за послуги по розподілу природного газу розподільними трубопроводами ПАТ "Лубнигаз" у жовтні 2016 року для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню на загальну суму 940 245,12 грн. (а. с. 57).

В порушення умов договору та заяви-приєднання відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконав частково, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 711 176,48 грн. заборгованості, з яких 656 534,31 грн. - несплачена відповідачем попередня оплата, 49 493,82 грн. - пеня за період з 01.10.2016 р. по 09.12.2016 р. та 5 148,35 грн. - 3 % річних (в редакції заяви про зменшення позовних вимог № 1535 від 12.12.2016 року (вх. № 15417 від 13.12.2016 року).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

(1) Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України вартість отриманих послуг з розподілу природного газу оплатив частково. Дана обставина відповідачем не спростовується, проте у відзиві останній зазначає, що заборгованість виникла не з його вини, а у звязку з несплатою споживачами наданих послуг.

Вказані заперечення судом не приймаються за наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи доведено перебування сторін у договірних відносинах. Взяті на себе за договором зобовязання обома сторонами повинні виконуватись належним чином та своєчасно. Проте відповідачем отримані послуги з розподілу природного газу сплачено не в повному обсязі та з порушенням строків.

Заборгованість останнього на момент розгляду даної справи складає 639 956,15 грн., яка і підлягає до стягнення. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 16 578,16 грн. попередньої оплати підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України з огляду на сплату вказаної суми згідно платіжного доручення № 79940578 від 12.12.2016 року.

(2) Стаття 625 ЦК України визначає обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок 3 % річних у розмірі 5 148,35 грн. за період з 01.10.2016 року по 09.12.2016 року. Відповідач вказаний розмір спростовує власним розрахунком, вважаючи вірним розмір 4 086,69 грн. за період з 01.10.2016 року по 25.11.2016 року.

Здійснивши перевірку наданих сторонами розрахунків, суд прийшов до висновку про задоволення вказаних вимог у розмірі 4 963,80 грн. У стягненні 211,55 грн. слід відмовити (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_4 9.1.3").

У судовому засіданні представники сторін погодилися із наведеним розміром 3 % річних.

(3) Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно статті 4 ОСОБА_4 України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок пені у розмірі 49 493,82 грн. за період з 01.10.2016 року по 09.12.2016 року. Відповідач вказаний розмір спростовує власним розрахунком, вважаючи вірним розмір 39 453,38 грн. за період з 01.10.2016 року по 25.11.2016 року.

Здійснивши перевірку наданих сторонами розрахунків, суд прийшов до висновку про задоволення вказаних вимог у розмірі 47 387,70 грн. У стягненні 2 106,12 грн. слід відмовити (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_4 9.1.3").

У судовому засіданні представники сторін погодилися із наведеним розміром пені.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь - яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 639 956,15 грн. несплаченої відповідачем попередньої оплати, 47 387,70 грн. пені, 4 963,80 грн. 3 % річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. У стягненні 211,55 грн. 3 % річних та 2 106,12 грн. пені у позові слід відмовити. В частині стягнення з відповідача 16 578,16 грн. провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (37500, м. Лубни Полтавської області, вул. Чкалова, 17) код ЄДРПОУ 05541083 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (37500, м. Лубни Полтавської області, вул. Л. Толстого, 87) код ЄДРПОУ 05524713 - 639 956,15 грн. несплаченої відповідачем попередньої оплати за послуги з розподілу природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води за жовтень 2016 року відповідно до укладеного публічного договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 1-Т-Е від 22.01.2016 р. до умов Типового договору розподілу природного газу, затв. постановою НКПЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, 47 387,70 грн. пені, 4 963,80 грн. 3 % річних та 10 384,61 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 211,55 грн. 3 % річних та 2 106,12 грн. пені.

4. Припинити провадження у справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог щодо стягнення 16 578,16 грн. несплаченої попередньої оплати.

Повне рішення складено 21.12.2016 року.

Суддя Г.І.Бунякіна