Рішення № 63760339, 19.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2016 р.

Справа № 916/2918/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрісол";

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога";

про стягнення 138 354,37 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрісол" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога", в якій просить суд стягнути з останнього 138 354,37 грн., з яких 112 292,34 грн. основного боргу; та 26 062,03 грн. пені; а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 708 від 05.05.2016р. зобов’язань в частині повної та своєчасної оплати товару, у зв’язку із чим у останнього виникла заборгованість у сумі 112 292,34 грн., на яку позивачем було нараховано пеню, у розмірі, що заявлений до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2016р. було порушено провадження у справі №916/2918/16 із призначенням до розгляду в засіданні суду 28.11.2016р. Явка представників сторін не визнавалася обов’язковою.

Ухвалою суду від 28.11.2016р., з огляду на нез’явлення в судове засідання представників сторін, від яких не надходило клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а також неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 19.12.2016р.

У судове засідання 19.12.2016р. представник позивача не з’явився, про причини відсутності не повідомив, натомість 22.11.2016р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрісол" надійшли письмові пояснення та оригінали доданих до позовної заяви документів та пояснення (а.с.32). Згідно вказаних пояснень позивач зазначає, що оскільки товар було одержано відповідачем 05.05.2016р, то граничний термін його оплати з урахуванням вихідних днів є 10.05.2015р. Відтак, вказує, що початком нарахування пеня у відповідності до умов п. 8.1 договору є саме дата – 11.05.2016р.

Відповідач – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на адресу, зазначену у витязі з ЄДР (а.с.16-22), у судові засідання не з’являвся, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що вищевказані судові ухвали були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.31,38), а також з огляду на невизнання судом явки сторін обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Крім того, у відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити з нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрісол" (Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога" (Покупець) було укладено договір поставки № 708 (а.с.24-25), згідно п.1.1 якого Продавець передає у власність Покупця агрохімікати або/та біологічні засоби захисту рослин та/або запилювачі в асортименті і кількості згідно видаткових накладних, які є невід’ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, сукупна вартість товару, що постачається згідно даного договору складає суму вартостей товару, які вказані в графі „усього з ПДВ” видаткових накладних, виписаних в рамках даного договору.

Приписами п. 4.1 договору сторони погодили, що Покупець здійснює 100 % оплату вартості товару на банківський рахунок Продавця протягом 3 банківських днів з дати одержання Покупцем товару, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними.

Згідно з п. 8.1 договору за несвоєчасне виконання обов’язків з оплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2016р. (п. 10.3 договору).

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі та поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 250 790,34 грн. що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною видатковою накладною (а.с.26).

Однак відповідач, отримавши товар згідно вищезазначеної накладної, свої зобов’язання за договором в частині повної та своєчасної оплати товару не виконав, проте повернув частково отриманий товар на суму 138 498 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною на повернення (а.с.27), в результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 112 292,34 грн.

Враховуючи, що наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача про її стягнення у розмірі 112 292,34 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у сумі 26 062,03 грн. суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Пунктом 8.1 договору сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несплаченого товару.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказано на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з ст. ст. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд, з урахуванням вищевказаних приписів чинного законодавства та умов договору, перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві (а.с.4), дійшов висновку про його помилковість, у зв’язку із чим за допомогою системи "Ліга-Закон" здійснив власний розрахунок, згідно якого сума пеня, яка підлягає стягненню, становить 16 843.85 грн.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

112292.34

11.05.2016 - 26.05.2016

16

19.0000 %

1865.40

112292.34

27.05.2016 - 23.06.2016

28

18.0000 %

3092.64

112292.34

24.06.2016 - 28.07.2016

35

16.5000 %

3543.65

112292.34

29.07.2016 - 15.09.2016

49

15.5000 %

4660.44

112292.34

16.09.2016 - 25.10.2016

40

15.0000 %

3681.72

16843.85

Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрісол", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75,82– 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (66021, Одеська область, Кодимський район, с. Пиріжна, код ЄДРПОУ 30715202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрісол" (01103, м. Київ, Печерський район, вул. професора Підвисоцького, буд.6 В, код ЄДРПОУ 32110823) основну заборгованість у розмірі 112 292/сто дванадцять тисяч двісті дев’яносто дві/ грн. 34 коп., пеню у сумі 16 843/шістнадцять тисяч вісімсот сорок три/ грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 937 /одна тисяча дев’ятсот тридцять сім/ грн. 04 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 грудня 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська