Рішення № 63760045, 23.12.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 рокуСправа № 912/3573/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3573/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта", с. Коробчине, Новомиргородський район, Кіровоградська область

про стягнення 109 170,00 грн

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 10/16 від 23.03.16.

В судовому засіданні 28.11.2016 оголошувалась перерва до 23.12.2016.

В судовому засіданні 23.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта" 109 170,00 грн. штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача, з покладенням на відповідача судового збору.

Позов мотивовано тим, що відповідачем як вантажовідправником, у залізничній накладній на перевезення № 42885277 було невірно зазначено адресу вантажоодержувача, що згідно зі статтями 118, 122 Статуту залізниць України є підставою для застосування до відповідача штрафу.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3573/16.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що відповідно до Статуту залізниць України передбачене право вантажовідправника на зміну зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення, а також на той факт, що законодавцем не передбачено штрафу за не зазначення адреси одержувача вантажу, так як на думку відповідача мало місце саме не зазначення адреси одержувача, а не неправильне зазначення такої адреси у накладній (а.с. 55-57). Крім того, 24.10.2016 відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу (а.с. 35-36).

В судовому засіданні 28.11.2016 оголошувалась перерва до 23.12.2016.

Після оголошеної перерви представник позивача в судове засідання 23.12.2016 не з'явився.

Враховуючи, що представник позивача приймав участь у попередніх судових засіданнях, в яких надав пояснення щодо поданого позову, та був належним чином повідомлений про проведення наступного судового засідання, з огляду на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті з винесенням судового рішення за відсутності представника позивача 23.12.2016.

В судовому засіданні 23.12.2016 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представником відповідача в судовому засіданні 23.12.2016 заперечено у задоволенні позовних вимог та підтримано подане раніше клопотання про зменшення розміру штрафу.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні в справі і подані сторонами докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2016 зі станції Новомиргород Одеської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта" (далі - ТОВ ВКФ Велта", відповідач) здійснило відправку вагонів № 66936519, № 60602380 та № 62537287 згідно накладної № 42885277 на станцію Балівка Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр.Спец.Переробка" (далі - ТОВ "Укр.Спец.Переробка").

Відповідно до накладної № 42885277 (а.с. 8) одержувачем вантажу є ТОВ "Укр.Спец.Переробка" (ЄДРПОУ 34681151).

07.04.2016 по прибутті вагонів № 66936519, № 60602380 та № 62537287 на станцію призначення Балівка Придніпровської залізниці було виявлено, що у накладній № 42885277 відсутня адреса одержувача.

Факт не зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми № 28 від 07.04.2016 (а.с. 9).

На підставі телеграми зі станції Новомиргород Одеської залізниці №НР 7 від 04.04.2016 (а.с. 13) та Договору "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" від 23.10.2014 (а.с.10-12) на станції призначення Балівка Придніпровської залізниці у накладній №42885277 зроблено уточнення адреси вантажоодержувача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено правила перевезення вантажу та Статуту залізниць України, зокрема щодо внесення відомостей у накладну, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 109 170,00 грн. за невірно зазначену адресу вантажоодержувача.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (надалі Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені відповідні Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

У відповідності до статті 23 Статуту залізниць України відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084.

В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей.

Згідно частини 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно Правил перевезення вантажів, розділу 4 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "Одержувач", в якій вказується точне та повне найменування одержувача, адреса та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Так, у вказаній накладній, правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника ОСОБА_2, ЕЦП від 03.04.2016 (а.с.8).

Пунктом 1.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

У зв'язку з не зазначенням відправником адреси вантажоодержувача, залізницею було затримано вантаж та на підставі вищевказаної телеграми було проведено виправлення адреси одержувача. Вантаж було видано представнику одержувача. Таким чином, з свого боку залізниця виконала зобов'язання у повному обсязі.

Згідно вимог пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно накладної № 42885277 від 03.04.2016 провізна плата за вагони № 66936519, № 60602380 та № 62537287 становить 21 834,00 грн.

Таким чином, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати становить 109 170,00 із розрахунку: 21 834,00 х 5.

На момент розгляду справи доказів добровільної сплати зазначеного штрафу на рахунок позивача відповідачем не надано.

Доводи відповідача про те, що законодавством не передбачено штрафу за не зазначення адреси одержувача вантажу, господарським судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки статтею 122 Статуту залізниць України визначено, що штраф стягується саме за невірне зазначення відправником відомостей у залізничній накладній, тобто за сам факт порушення, який фіксується актом загальної форми.

Разом з цим, відповідачем подано письмове клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з наступних підстав: зокрема, що сума штрафу в розмірі 109 170,00 грн є надмірно великою порівняно з сумою завданих збитків відповідачу, доказів заподіяння яких господарському суду не подано.

Крім того, відповідач посилається на той факт, що вантажоодержувачем ТОВ "Укр.Спец.Переробка" отримано вантаж вчасно та в повному обсязі, в зв'язку з чим зобов'язання відповідача за накладною було виконано в повному обсязі, а також не було завдано збитків іншим учасникам відносин.

Дослідивши доводи відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд враховує наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України закріплено право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, заявленого до стягнення з відповідача, господарський суд враховує добросовісну поведінку відповідача та відсутність доказів заподіяння збитків позивачу. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо настання негативних наслідків через допущене відповідачем порушення, а отже розмір стягуваного штрафу є значним.

На підставі викладеного господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу на 50%.

При цьому, господарський суд вважає необхідним зазначити, що використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Отже, з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 54 585,00 грн (50% від 109 170,00 грн).

У задоволені позову про стягнення штрафу в іншій частині господарський суд відмовляє.

Враховуючи викладене, позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" штрафу є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню в розмірі 54 585,00 грн штрафу. У задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.

Враховуючи положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, витрати зі сплати судового збору у сумі 1637,55 грн покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта" (26014, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, 3, ідентифікаційний код 30912734) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815), в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108 ідентифікаційний код філії 40081237) 54 585,00 грн штрафу, а також 1 637,55 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.12.2016.

Суддя В.В.Тимошевська