Ухвала суду № 63759872, 26.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.12.2016

Справа № 910/22540/16

Суддя Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АЗІНКО"

до Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення 36 574,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АЗІНКО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 36574,18 грн. частки страхового відшкодування.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви № СКА-1283-16 від 01.12.16 р. позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між позивачем - ПАТ "СК "АЗІНКО" та відповідачем - ПАТ "СТ "Іллічівське" договорі облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засадах ексцеденту сум № 49700/30 від 26.06.15 р., згідно умов якого перестрахувальник (позивач) зобов'язується передавати, а перестраховик (відповідач) - приймати у перестрахування частину відповідальності перестрахувальника по всіх наземних транспортних засобах, страхова сума за якими перевищує розмір власного утримання перестрахувальника, прийнятих ним на страхування починаючи з 01.07.15 р.

При цьому, як на підставу позовних вимог позивач посилається на той факт, що внаслідок порушення відповідачем зобов’язання щодо перерахування перестрахувальнику частки страхового відшкодування в межах прийнятого на себе утримання у останнього виникла заборгованість у розмірі 36 574,18 грн., яка в свою чергу виникла на підставі Договорів добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 49901/А від 12.08.15 р. в сумі 2814,84 грн., № 49903/А від 13.08.15 р. в сумі 3855,28 грн., № 49901/А від 12.08.15 р. в сумі 2484,21 грн., № 50162/А від 07.10.15 р. в сумі 16946,91 грн., № 52569/А від 29.02.16 р. в сумі 1115,20 грн., № 51884/А від 18.11.15 р. в сумі 9357,74 грн., з позовом про стягнення якої позивач звернувся в судовому порядку.

Суд зазначає, що передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен із вищевказаних договорів добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним правочином та не пов'язаний з іншим; на підтвердження позовних вимог до позовної заяви мають бути додані різні докази підстав виникнення та виконання зобов'язань, тобто розмір заявленої до стягнення заборгованості фактично є сумою визначеного позивачем боргу з виплати частки страхового відшкодування по кожному окремому з вказаних у позовній заяві договорів добровільного страхування та кожному окремому збитку, невиконання зобов'язань з відшкодування частини яких відповідачем стало підставою звернення позивача до суду.

Отже, кожен з вищезазначених договорів підлягає окремому дослідженню щодо з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін, встановлення обставин щодо виконання кожного договору, встановлення факту настання страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті, з'ясування обґрунтованості заявлених позовних вимог по кожному з договорів добровільного страхування окремо.

Суд зазначає, що сам факт укладення спірного договору облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засадах ексцеденту сум № 49700/30 від 26.06.15 р., за яким здійснюється перестрахування за вказаними договорами добровільного страхування, до того ж укладеними різними страхувальниками, жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо стягнення заборгованості відповідача по кожному страховому випадку окремо при заявлених підставах, а навпаки, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню шість окремих спорів.

Схожість договорів добровільного страхування наземного транспорту, відносин (їх однорідність), так само як і подібність документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин щодо невиконання зобов'язань з виплати частки страхового відшкодування по кожному страховому випадку окремо, не дає підстав суду вважати за можливе об'єднати в одній позовній заяві вимоги про стягнення заборгованості за різними договорами.

При цьому, вирішення питання про стягнення заборгованості з виплати частки страхового відшкодування за кожним страховим випадком та договором добровільного страхування окремо жодним чином не залежить від вирішення питання про стягнення такого боргу, який виник на підставі іншого вказаного договору.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Окрім того, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремими позовами про стягнення заборгованості з виплати частки страхового відшкодування за кожним із вищезазначених договорів добровільного страхування та за окремими страховими випадками.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Крім того суд не приймає до уваги в якості підстави для об'єднання позовних вимог пов'язаність договорів між собою поданими доказами, зокрема, договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засадах ексцеденту сум № 49700/30 від 26.06.15 р. як таке, що суперечить принципу об'єктивної (судової) істини, який полягає в обов'язку суду з'ясувати усі дійсні обставини справ, пов'язані із спірними правовідносинами, і на їх основі вирішити питання про права та обов'язки сторін спору. Зокрема, за приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно п. 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві порушено правила об'єднання вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Суддя А.М. Селівон