Рішення № 63759622, 22.12.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" грудня 2016 р. Справа № 906/1196/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №2056 від 28.12.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. №3948/04 від 21.12.2016;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир)

до Управління праці та соціального захисту населення Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області (смт. Черняхів, Житомирська область)

про стягнення 16383,88 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 16383,88 грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав. Зазначив, що ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги, в тому числі пільговим категоріям населення, в свою чергу Управління праці та соціального захисту населення як головний розпорядник коштів з виконання державних програм соціального захисту населення повинно відшкодувати заборгованість за надані послуги. Розмір витрат позивача за надані послуги пільговим категоріям споживачів підтверджується щомісячними актами звірок розрахунків. Так компенсація за послуги зв'язку за січень - грудень 2015 року становить 16383,88 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, так як Управління праці та соціального захисту населення є бюджетною організацію, при цьому, видатки на відшкодування вартості наданих послуг здійснюються з місцевих бюджетів, які надходять з Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" не передбачено субвенцій на погашення послуг зв'язку, які надавалися пільговим категоріям населення, тому кредиторська заборгованість станом на 01.01.2016 складає 8593,84 грн, що підтверджується актом звірки. Разом з тим, розбіжність у сумі 7790,04 грн виникла, через те що ПАТ "Укртелеком" подає розрахунок видатків на відшкодування витрат за місяць із запізненням. Так рахунок за грудень 2015 року був наданий у січні 2016 року, у зв'язку з чим не включений у звітність за грудень 2015 року. А тому відповідач позбавлений можливість оплатити послуги за грудень у розмірі 7790,04 грн за грудень 2015 року, так як вони не обліковуються в органах Держказначейства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до приписів чинного законодавства України ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги споживачам.

Згідно з ч.3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

Отже, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно приписів ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У період з січня 2015 року по грудень 2015 року позивачем понесено витрати на надання пільг на послуги зв'язку означеній категорії пільговиків на загальну суму 97624,94 грн., в підтвердження чого позивачем подано зведений розрахунок заборгованості за вказані місяці. При цьому, заборгованість станом на 01.01.2015 перед ПАТ "Укотелеком" складала 21137,94 грн. За вказаний період зараховано як погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку у сумі 102379,00 грн. Тому на момент звернення до суду розмір компенсації витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям споживачів за січень - грудень 2015 становить 16383,88 грн (97624,94 +21137,94 - 102379,00).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Разом з тим, всупереч вимог законодавства відповідачем зобов'язання виконувались неналежним чином та не було погашено заборгованість перед позивачем.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні представник відповідача стверджувала, що заборгованість дійсно існує, були асигнування з державного бюджету в місцевий для погашення заборгованості по видаткам з надання пільг окремим категоріям громадян з послуг зв'язку, проте не в достатньому обсязі для погашення вказаної заборгованості.

Згідно ч.6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (державні програми соціального захисту), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", згідно п.2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено існування боргу по компенсації витрат за надання послуг зв`язку на пільговій основі в розмірі 16383,88 грн.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача на зазначені цілі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Гречка, 35, код 03192661)

на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114)

- 16383,88 грн. - заборгованості за надані послуги;

- 1378,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 27.12.16

Суддя Давидюк В.К.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам.