Рішення № 63759132, 26.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2016 Справа № 904/9501/16

За позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Оріон", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 1 885 774 грн. 32 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 00.01.0201 від 10.10.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Оріон" заборгованість в розмірі 1 885 774 грн. 32 коп., з яких: 1 722 732 грн. 51 коп. - сума основного боргу, 36 732 грн. 02 коп. - 3% річних, 126 309 грн. 79 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору на технічне обслуговування та поточний ремонт систем теплопостачання в житлових будинках міської ради від 01.02.2013р. № 00.08.0044.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2016р. замінене Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" на Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі", у звязку зі зміною найменування.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду від 24.10.2016р. про порушення провадження у справі отримана відповідачем 28.10.2016р., про що свідчить підпис представника у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 55).

В подальшому на адресу суду повернулась копія ухвали від 15.11.2016р., якою розгляд справи відкладався на 14.12.2016р., що направлялась відповідачу, із відміткою відділення поштового звязку: «За зазначеною адресою організація вибула».

Поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи від 14.12.2016р. або поштовий конверт з вказаною ухвалою на адресу господарського суду не повертались.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На підтвердження направлення на адресу позивача ухвали господарського суду від 14.12.2016р. до матеріалів справи долучена належним чином засвідчена копія реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомлення по Україні від 16.12.2016р. № 134.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013р. між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Оріон" (замовник) та Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (виконавець) укладено договір на технічне обслуговування та поточний ремонт систем теплопостачання в житлових будинках міської ради № 00.08.0044 (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання безпосередньо або шляхом залучення на договірних засадах фізичних та юридичних осіб виконувати роботи з утримання та технічного обслуговування (поточний ремонт) внутрішньобудинкових систем теплопостачання в будинках житлового фонду Дніпродзержинської міської ради згідно переліку будинків (Додаток № 2), який є невід'ємною частиною Договору, наказу Держкомунгоспу України від 10.08.2004р. № 150, постанови КМУ від 20.05.2009р. № 529, наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 04.08.1997 р. № 59 (п.1.1 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2013р.

Якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік (п. 6.2 Договору).

За умовами п. 2.1 Договору вартість робіт за цим договором визначається щомісячно по статтях витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання на підставі акту виконаних робіт (від зовнішньої стіни будинку до місця приєднання опалювальних приладів у квартирі) в межах загальної суми, розрахованої на підставі діючого тарифу (Додаток № 1).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що до 5-го числа наступного місяця виконавець дає замовнику акти виконаних робіт (далі ОСОБА_1) (Додаток № 3) і рахунок на оплату за формою, що є невід'ємною частиною цього Договору. Замовник підписує ОСОБА_1, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін повертає один примірник ОСОБА_1 виконавцю. На підставі підписаних ОСОБА_1 та рахунку виконавця, замовник оплачує вартість виконаних робіт. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів кожного банківського дня, починаючи з 1 числа місяця, наступного за звітним, від фактично отриманих замовником на свій поточний рахунок платежів за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, в процентному відношенні вартості планових робіт та граничного нарахування тарифу (без гарячої води). Після підписання ОСОБА_1 здійснюється остаточний розрахунок замовником не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця.

На виконання умов Договору у період з лютого 2015р. по травень 2016р. позивач надав відповідачу відповідні послуги на загальну суму 1 752 492 грн. 77 коп., про що сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 17-44) та позивачем виставлені до сплати відповідачу відповідні рахунки-фактури.

Як зазначає позивач, послуги надані ним відповідачу у спірному періоді приймалися останнім без претензій та зауважень, рекламаціні акти в порядку п. 2.3 Договору сторонами не складались. Проте, направлені позивачем на адресу відповідача у червні 2016р. акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень-травень 2016р., останнім не підписані, примірники вказаних актів із підписом відповідача на адресу позивача не повернуті (а.с. 13-14, 45-47).

Крім того, в порушення своїх зобовязань за Договором відповідач надані та прийняті послуги позивача оплатив частково на суму 29 760 грн. 26 коп., у звязку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 722 732 грн. 51 коп.

Як зазначає позивач, оскільки 15.09.2016р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про перебування КЖЕП «Оріон» в стані припинення за рішенням засновників, позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача із грошовими вимогами на суму заборгованості за спірним договором в розмірі 1 722 732 грн. 51 коп., які згідно рішення від 20.11.2016р. № 02/ЛК визнані ліквідаційною комісією КЖЕП «Оріон».

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 21.02.2015р. по 31.05.2016р. в сумі 36 732 грн. 02 коп. та інфляційні втрати за період з лютого 2015р. по травень 2016р. в розмірі 126 309 грн. 79 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, рішенням ліквідаційної комісії КЖЕП «Оріон» від 30.11.2016р. № 02/ЛК, обґрунтованим розрахунком позовної суми тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 ЦК України Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи умови п. 2.2 Договору, підписання сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) без заперечень, а також визнання ліквідаційною комісією відповідача грошових вимог позивача на спірну суму заборгованості, строк виконання зобовязань КЖЕП «Оріон» зі сплати наданих позивачем послуг є таким, що настав.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань від 17.12.13р. № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно із п. 1.12 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних судом встановлено, що при здійсненні вказаних нарахувань позивачем не враховані умови п. 2.2 Договору, яким, зокрема, визначені умови остаточного розрахунку не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця, та здійснені нарахування з 21 числа звітного місяця.

Крім того, позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані вищенаведені приписи та виконано розрахунок з урахуванням індексу інфляції, визначеного у місяці, в якому платіж мав бути здійснений, а не у наступному.

У звязку із викладеним, згідно перерахунку господарського суду, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 32 315 грн. 71 коп. та інфляційні втрати в сумі 124 274 грн. 06 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеної із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 1 722 732 грн. 51 коп. основної заборгованості, 124 274 грн. 06 коп. інфляційних витрат та 32 315 грн. 71 коп. 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Оріон" (51900, Дніпропетровська область, м. Камянське, вул. Звенигородська (Бойка), б. 14, код ЄДРПОУ 30708593) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Камянське, вул. Тритузна (Петровського), б. 168, код ЄДРПОУ 03342573) 1 722 732 грн. 51 коп. (один мільйон сімсот двадцять дві тисячі сімсот тридцять дві грн. 51 коп.) заборгованості, 124 274 грн. 06 коп. (сто двадцять чотири тисячі двісті сімдесят чотири грн. 06 коп.) інфляційних витрат, 32 315 грн. 71 коп. (тридцять дві тисячі триста пятнадцять грн. 71 коп.) 3% річних, 28 189 грн. 83 (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят девять грн. 83 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_2

Повне рішення складено 26.12.16р.