Ухвала суду № 63756762, 22.12.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3150/16-ц

Номер провадження 2/643/3104/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016 року Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Стальмакової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа Управління служб у справах дітей Харківської міської ради, про поновлення порушеного права на користування житлом, вселення, визнання заповіту недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, треті особи - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права користування, розпорядження майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням наступних уточнень просить: усунути їй та її малолітньому сину перешкоди в користування квартирою № 162, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, буд. 145 (далі - Квартира), шляхом вселення в Квартиру; зобовязати відповідача в подальшому не перешкоджати позивачу та малолітньому ОСОБА_2 перебувати в Квартирі; визнати недійсним заповіт ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 07.08.2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 1658.

Представником ОСОБА_3 ОСОБА_4 подано зустрічну позовну заяву, в якій вона просить: усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю ОСОБА_3, яка проживає за адресою Квартири; визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право користування Квартирою.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та її представник позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримали в повному обсязі, заперечували проти зустрічного позову.

Представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги та доводи, викладені зустрічному позові, підтримала в повному обсязі, заперечувала проти первісного позову.

Свідок ОСОБА_7, допитаний за клопотанням позивача за первісним позовом, в судовому засіданні зазначив, що позивач є його дочкою. Свідок проживав з покійною ОСОБА_5 6 років, після чого остання подала на розлучення. ОСОБА_5 почала зловживати спиртними напоями ще з 1984 року. З приводу хвороби ОСОБА_5, а також щодо осіб, які проживали в спірній квартирі, йому нічого не відомо. Дочка скаржилась, що мати, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, ображала її та постійно змінювала співмешканців. ОСОБА_1 виїхала з Квартири, так як ОСОБА_5 не пускала її до Квартири та часто перебувала в стані алкогольного спяніння. Зі слів дочки свідок знає, що гроші від продажу будинку мати потратила на купівлю алкогольних напоїв.

Свідок ОСОБА_8, допитаний за клопотанням позивача за первісним позовом, в судовому засіданні зазначив, що є батьком дитини позивача та хрещеним батьком дитини відповідача. З ОСОБА_1 вони почали разом проживати в 2002 2003 роках на квартирі у тещі ОСОБА_5 АДРЕСА_1. З ОСОБА_5 у нього були складні відносини, вчинялись сварки та скандали. ОСОБА_5 зловживала спиртними напоями, влаштовувала своє особисте життя.

Свідок ОСОБА_9, допитана за клопотанням позивача за первісним позовом, в судовому засіданні пояснила, що є подругою позивача, знає позивача приблизно 5 років. Вони з позивачем неодноразово приїжджали на Квартиру до матері позивача. Декілька разів вони заходили до Квартири, та ОСОБА_5 декілька разів їх не пускала. Одного разу свідок приїжджала в лікарню до ОСОБА_5 разом з позивачем. Мати позивача, коли вони приїжджали до неї на Квартиру, часто була нетверезою, виглядала неохайно. В передостанній раз, коли вони у неї були, ОСОБА_5 говорила незрозуміло, відповідала нерозбірливо. Позивач приїжджала до матері та возила їй продукти харчування, при цьому гроші не залишала, бо та їх пропивала. Коли вони останній раз приходили до квартири, ОСОБА_5 не пускала їх до квартири, казала, щоб вони йшли звідти та що вона нікого з них бачити не бажає, оскільки не знає, хто вони такі. При цьому ОСОБА_1 казала, що вона є її дочкою.

Свідок ОСОБА_10, допитана за клопотанням представника відповідача за первісним позовом, в судовому засіданні пояснила, що її пасинок був одружений на матері позивача та відповідача. ОСОБА_5 була акуратною та добросовісною господаркою, в квартирі завжди було придбано. На запитання, чи зловживала ОСОБА_5 спиртними напоями, свідок відповісти не може, оскільки їй це невідомо.

Свідок ОСОБА_11, допитана за клопотанням відповідача за первісним позовом, в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою сторін по справі. ОСОБА_5 була добросовісною господаркою. Свідок одного разу була в неї в гостях, коли вони робили ремонт, та зазначила, що в неї квартирі було дуже чисто. Свідку невідомо, чи зловживала ОСОБА_5 спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_12, допитана за клопотанням відповідача за первісним позовом, в судовому засіданні зазначила, що вона є сусідкою відповідача. ОСОБА_5 позивача з дому не виганяла та не зловживала алкогольними напоями.

На адресу суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення та проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, та зазначено питання, які вона просить поставити на вирішення експертів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в якості обґрунтування своїх вимог про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, посвідченого ПН ХМНО ОСОБА_6 07.08.2015 року за реєстром № 1658, позивач посилається на те, що її мати ОСОБА_13, укладаючи спірний заповіт, не усвідомлювала та не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Заповідач померла 21.09.2015 року. Причиною смерті стало онкологічне захворювання. В довідці про причину смерті № 1715 зазначено: причина смерті злоякісне новоутворення яєчників. Відповідно належним чином посвідченої копії амбулаторної картки № 30673 хворої ОСОБА_5, вона звернулась за лікуванням 31.03.2015 року. Режим лікування порушувала. Від дня вчинення заповіту та дня смерті заповідача минув дуже короткий термін. Маючи важке захворювання, яке призвело до смерті, крім того зловживаючи алкогольними напоями, заповідач не могла належним чином усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Її воля була пригнічена психотропними та знеболювальними препаратами, що призначаються при онкологічних захворюваннях. Тому волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало її внутрішній волі. Заповідач перебувала в нервовому стані, бо, маючи онкологічний діагноз, переживала нервове потрясіння. Крім того, на протязі десятиліть зловживала спиртними напоями, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 Враховуючи наведене, необхідно зясувати психічний стан заповідача в момент складання заповіту. В судовому засіданні позивач за первісним позовом та її представник заявлене клопотання про призначення експертизи підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні не заперечувала проти призначення експертизи по справі, проте не погодилась з питаннями, які позивач та її представник просять поставити на вирішення експертів, виклавши свої доводи в тому числі в письмових запереченнях.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, виходячи з положень ст. 10, 60, ч. 1 ст. 143, ст. 145 ЦПК України, приходить до висновку, що для з'ясування питань, які зазначені позивачем за первісним позовом, необхідні спеціальні знання та вирішення вказаних питань має істотне значення для всебічного і повного з'ясування обставин справи і правильного її вирішення.

Визначаючи питання, які необхідно поставити на вирішення експертів, суд керується наступним.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 1257, ст. 225 ЦК України, умовою визнання правочину недійсним є встановлення, що особа, яка його вчинила, не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Враховуючи наведене, суд викладає питання, зазначене в п. 2.1 клопотання ОСОБА_14, в редакції, яка узгоджується із вказаними вище нормами закону, виключивши з формулювання питання словосполучення «надавати їм належну оцінку» та доповнивши вказане питання посиланням на конкретну дату та час складення заповіту.

Також, виходячи з предмету доказування в даній цивільній справі, суд вважає за доцільне поставити на вирішення експертів і питання ОСОБА_4 щодо наявності у ОСОБА_5 на момент вчинення правочину стійкого розладу здоровя, який міг вплинути на усвідомлення нею значення своїх дій та (або) керування ними.

Оцінюючи заперечення представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 щодо інших питань, зазначених в клопотанні ОСОБА_14, суд керується наступним.

Представником позивача ОСОБА_14 зазначено низку запитань експерту, які, за її доводами, мають значення для повного і всебічного зясування обставин справи.

Суд, виконуючи вимоги законодавства України, визначені ч. 3 ст. 213, ч. 4 ст. 10 ЦПК України, згідно яких до обовязків суду відноситься сприяння всебічному і повному зясуванню обставин справи, а також сприяння реалізації прав сторін, в тому числі права надавати докази, вважає за необхідне поставити на вирішення експерта всі запитання, які зазначені в клопотанні про призначення експертизи.

При цьому суд не може прийняти до уваги заперечення ОСОБА_4, яка зазначала на неможливості надання експертом відповіді на запитання, поставлені в клопотанні ОСОБА_14, з наступних підстав.

Суд не володіє спеціальними знаннями в галузі психіатрії, в звязку з чим на стадії призначення експертизи позбавлений можливості достовірно встановити наявність або відсутність у експерта необхідних знань та рівня компетенції з питань, які зазначені в клопотанні.

Разом з тим, згідно п. 18 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України № 397 від 08.10.2001 року, в разі якщо запитання, що ставляться перед експертом, виходять за межі його компетенції, він зобовязаний повідомити у письмовій формі орган, що призначив експертизу, про неможливість проведення експертизи.

Таким чином, в разі, якщо зазначені в клопотанні ОСОБА_14 запитання виходять за межі компетенції експерта, останній буде зобовязаний не проводити експертизу з відповідних запитань та повідомити суд про неможливість надання на них відповіді.

Оцінюючи доводи ОСОБА_4 відносно того, що запитання відносно наявності у ОСОБА_5 пасивної підпорядкованості впливу оточуючих виходить за межі предмету доказування, суд враховує наступне.

В уточненому первісному позову (а.с. 52-57) в тому числі зазначено, що відповідач, використавши стан здоровя ОСОБА_5, змусила останню надати заповіт на користь відповідача.

Враховуючи вказані вище доводи первісного позову, суд приходить до висновку, що зазначене вище запитання не виходить за межі предмету доказування в даній цивільній справі.

Доводи ОСОБА_4 відносно того, що відповіді на поставлені ОСОБА_14 запитання не матимуть однозначності та категоричності і будуть оціночними, а рішення суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, судом не приймаються з наступних підстав.

Згідно ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертна діяльність здійснюється в тому числі на принципах об'єктивності і повноти дослідження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 вказаного вище Закону, експерт зобов'язаний

провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

Згідно п. 35 вказаного вище Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, висновок експертизи повинен мати конкретний характер.

Враховуючи наведене, висновок експерта згідно чинного законодавства повинен бути обєктивним та мати конкретний характер.

Оцінку вказаному висновку, а також оцінку доводам ОСОБА_4, висловленим в запереченнях проти клопотання про призначення експертизи, які фактично стосуються оцінки доказів та доведеності обставин, на які посилаються сторони, судом може бути надано в нарадчій кімнаті під час ухваленні рішення по суті позовних вимог.

Відповідно, суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_4О відносно того, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, на які вона посилалась в обґрунтування заперечень проти запитань ОСОБА_14, оскільки на стадії вирішення клопотання про призначення експертизи суд не надає остаточну оцінку доказам по суті та не встановлює фактичні обставини, які відносяться до предмету доказування по справі.

Оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись ст. 143, 144, 208-210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.

Призначити посмертну судово-психіатричну експертизу у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа Управління служб у справах дітей Харківської міської ради, про поновлення порушеного права на користування житлом, вселення, визнання заповіту недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, треті особи - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування, розпорядження майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, проведення якої доручити експертам-психіатрам Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1.Чи мала ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 21.09.2015 року, на момент вчинення заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 07.08.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1658, стійкий розлад здоровя, який міг вплинути на усвідомлення ОСОБА_5 значення своїх дій та (або) керування ними.

2.Чи могла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 21.09.2015 року, усвідомлювала значення своїх дій та (або) керувати ними 07 серпня 2015 року о 15 годині 50 хвилин на момент вчинення заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 07.08.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1658 (том 1, а.с. 135) ?

3.Яким чином наявність злоякісних новоутворень та інтоксикація, повязана з впливом продуктів розпаду пухлин, могла вплинути на загальний стан хворої ОСОБА_5 та психічні функції ?

4.Як на психічний стан хворої ОСОБА_5 могли вплинути види проведеного лікування, в тому числі застосування наркотичних препаратів ?

5.Яка була глибина та виразність захворювання ОСОБА_5 на момент здійснення заповіту ?

6.Чи могла бути ОСОБА_5 у звязку з захворюванням, відповідним лікуванням та паралельним зловживанням алкогольними напоями мати пасивну підчиняємість впливу оточуючих ?

7.Які особливості психіки ОСОБА_5 можуть бути обумовлені встановленим діагнозом та відповідним лікуванням ?

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи.

Роз'яснити сторонам, що згідно ст. 146 ЦПК України в разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд в залежності від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза мас значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_1.

Зупинити провадження по справі на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Крівцов Д.А.