Постанова № 63756386, 28.12.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13927/16-а

Провадження № 2-а/638/516/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року

Дзержинський районного суду м.Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.,

при секретарі Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в серпні 2016 року звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДФІ № 080/19від 19.08.2016 року за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП. Позов обґрунтовував тим, що відповідачем із грубим порушенням Закону, на думку позивача, була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ДФІ № 080/19 від 19.08.2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні законодавства з фінансових питань та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач не погоджується із зазначеною постановою, враховуючи відсутність у посадових осіб ДФІ в Харківській області повноважень щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за 164-2 КУпАП; закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, відсутність події і складу адміністративного правопорушення, невідповідність складеного протоколу вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, постанови вимогам ст.ст. 280, 283 КУпАП.

У звязку з наведеним, позивач просить суд позов задовольнити, скасувати постанову про адміністративне правопорушення та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо позивача, ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, наведених в його обгрунтуваня.

Представник відповідача в судове засідання зявився, заперечував проти задоволення позовних вимог позивача . Свої заперечення мотивує тим, що згідно внутрішнього Порядку оформлення ДФІ України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом ОСОБА_3 фінансів України № 1045 від 09.12.2013 року, який суперечить нормам КУпАП, має право складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, вчинене правопорушення було триваючим, а отже строк притягнення до адміністративної відповідальності не минув, порушень під час накладення адміністративного стягнення відповідач не допускав, а ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, проте жодних доказів на підтвердження зазначеного відповідач до заперечень не надав.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст.. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно д остатті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З 30.03.2016 року по 27.06.2016 року Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» за період з 01.01.2012 року по 01.05.2016 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт ревізії № 08-20/13 від 05.07.2016 року «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» за період з 01.01.2012 року по 01.05.2016 року».

18.08.2016 року головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у сфері влади, оборони та місцевого самоврядування Держфінінспекції в Харківській області ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1, був складений протокол про адміністративне правопорушення № 20-2016/179, в якому йому, як директору ДП «Харківський бронетанковий завод», інкримінувалися дії, що містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-2 КУпАП.

Після чого відповідачем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ДФІ № 080/19 від 19.08.2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні законодавства з фінансових питань та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

В той же час матеріали справи не містять доказів правопорушення з боку позивача, який, у свою чергу, будь-які порушення зі свого боку заперечує.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:

- чи було вчинено адміністративне правопорушення;

- чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

- чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду;

- чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу;

- а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.02.2016 року відповідачем зазначених вимог дотримано не було, оскільки останній обмежився лише вказівкою загального порушення, яке допущено підприємством, працівником якого є Позивач, а саме «неправдиві дані фінансової звітності, а саме заниження у рядку 09 «Розрахунку частини чистого прибутку (доходу)» форми № 2 «Звіт про фінансові результати» ДП «ХБТЗ» за 2015 рік на суму 53021,88 гривень».

Проте дії позивача жодним чином не були кваліфіковано відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, вони не були описані в протоколі та постанові про накладення адміністративного стягнення, їм не була надана відповідна оцінка.

Протокол та постанова не містять посилань на вчинення правопорушення саме позивачем, ОСОБА_1, як працівником підприємства, тобто не визначено його активні дії (дія чи бездіяльність, у чому полягає, які положення посадових інструкцій та закону порушено саме позивачем при виконанні посадових обовязків, в який час і які функції покладено на позивача як на працівника цього підприємства), які призвели до адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, обовязковими умовами наявності складу адміністративного правопорушення є:

1) субєкт вчинення такого правопорушення;

2) вина;

3) протиправність діяння (дії чи бездіяльності);

4) настання негативних наслідків;

5) причино-наслідковий зв'язок між діями субєкта та наслідками.

Саме ці елементи є складовою визначення допущених порушень та визначальною умовою наявності складу адміністративного правопорушення, без зазначення яких в протоколі розгляд справи по суті є неможливим.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ст. 255 КУпАП визначений точний перелік осіб, що уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також посадові особі, що мають відповідні повноваження.

Виходячи з вищезазначених норм, в тому числі у відповідності до ст. 255 КУпП, посадові особи ДФІ в Харківській області не є особами, які мають право складати протоколи про правопорушення у справах про адміністративні правопорушення по ст. 164-2 КпАП України.

Згідно ст. 255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. ст. 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи органів внутрішніх справ за ст. ст. 164-164-11 КпАП України.

Крім цього, в зазначеній вище статті вказано, що посадові особи органів державного фінансового контролю мають право складати виключно протоколи про адміністративне правопорушення за ст. ст. 163-12, 164-12, 164-14 КпАП України.

Натомість представник відповідача у письмових запереченнях зазначив, що саме на підставі положень ст.234-1 КУпАП та п.1 розділом ІІ Порядку оформлення Державною фінансовою інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженого наказом ОСОБА_3 фінансів України №1045 від 09.12.2013р., зареєстрований в ОСОБА_3 юстиції України від 27.12.2013р. №2226/24758 (далі за текстом Порядок №1045), Відповідач наділений повноваженнями на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.164-2 КУпАП.

Суд не погоджується із доводами представника Відповідача щодо повноважень Держфінінспекції в Харківській області на складання протоколу при вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164-2 КУпАП, адже положеннями ст.234-1 КУпАП передбачено повноваження Відповідача на розгляд справи про адміністративні правопорушення, повязані з порушенням законодавства з фінансових питань, що є відмінними від повноважень на складання протоколу, які передбачені ст.254, 255 КУпАП.

Крім того, посилання представника позивача на положення Порядку №1045, як на підставу для складання протоколу, також є необґрунтованими, адже Порядок №1045 є підзаконними нормативно-правовим актом, який не може суперечити нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, головний державний фінансовий інспектор відділу інспектування у сфері влади, оборони та місцевого самоврядування Держфінінспекції в Харківській області ОСОБА_4 не уповноважений був складати протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, як директора ДП «Харківський бронетанковий завод», згідно з ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, так як не відноситься до уповноваженої на те посадової особи відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Граничним терміном подання декларації з податку на прибуток за 2015 рік, разом з якою мав бути поданий Звіт про фінансові результати за ф. 2, було 09.02.2016 року, в який звітність своєчасно, в межах строку була подана ДП «ХБТЗ» до територіального органу Державної фіскальної служби.

В постанові про накладення адміністративного стягнення було встановлено саме порушення щодо даних цієї фінансової звітності, яке відповідач вважав триваючим правопорушенням.

Як зазначено в ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Визначення триваючого правопорушення «проступку» можна знайти в ОСОБА_3 юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465, в якому зазначається, що триваючими адміністративними проступками є проступки, повязані з тривалим, неперервним невиконанням обовязків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обовязків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Аналогічна позиція викладена і в ОСОБА_3 юстиції України № 6802-0-4-13/11 від 02.08.2013 року, в якому наголошено, що «КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення.

Таким чином, правопорушення, про яке зазначене в постанові про адміністративне правопорушення, а саме «внесення неправдивих дані фінансової звітності, а саме заниження у рядку 09 «Розрахунку частини чистого прибутку (доходу)» форми № 2 «Звіт про фінансові результати» ДП «ХБТЗ» за 2015 рік на суму 53021,88 гривень» - не є триваючим та до нього мають застосовуватися 2-х місячний строк притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до положень ст. 38 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Відповідно до частини 2статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч зазначеним нормам відповідач не довів, що при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та законами України.

Таким чином, провадження у справі у звязку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, закінченням строку підлягає закриттю, а постанова про накладення адміністративного стягнення скасуванню.

Керуючись ст.ст. 33,122, 164-2 245, 251, 252, 254, 283, 287, 288 КУпАП, ст..ст. 6, 7, 18, 19, 99-103, 128,159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДФІ № 080/19 від 19.08.2016 року за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДФІ № 080/19 від 19.08.2016 року за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП України закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання її копії .

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Грищенко І.О.