Ухвала суду № 63756015, 28.12.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3411/16-к

Номер провадження 1-кс/623/630/2016

УХВАЛА

іменем України

28 грудня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Молодовського І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_4, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 27.12.2016 року за № 120162203200002192 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого: 1)10.12.2012 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 2) 13.9.2013 Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 01.11.2016, звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 28 днів, згідно ст. 81 КК України та ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.10.2016., який фактично проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

в с т а н о в и в :

28 грудня 2016 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на те, що в провадженні слідчого відділу Ізюмського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №120162203200002192 від 27.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 26.12.2016, приблизно о 19 годині, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, через паркан проник на територію домоволодіння № 76 по вул. Джерельній в с. Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл., де застосувавши до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 насильство, яке є небезпечним для життя і здоровя, заподіяв один удар заготовкою ножа в ділянку тулубу та один удар в ділянку щелепи, заподіяв при цьому, згідно з висновком судової-медичної експертизи № 614-ІЗ\16 від 27.12.2016, тілесні ушкодження у вигляді різаної рани на передній поверхні грудної клітині зліва та травматичний відлам коронки 1-го зубу на верхній щелепі справа, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, після чого, наніс один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, заподіявши при цьому, згідно з висновком судової-медичної експертизи № 613-ІЗ\16 від 27.12.2016, тілесні ушкодження у вигляді саден і синців на обличчі, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, але, зустрівши опір від потерпілих, не довів свій злочинний намір до кінця.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу, поєднаному з проникненням у житло.

У вчиненні вищезазначеного злочину підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: 1)10.12.2012 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 2)13.9.2013 Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 01.11.2016, звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 28 днів, згідно ст.81 КК України та ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.10.2016.

ОСОБА_1 27.12.2016, фактично затримано о 00 годині 15 хвилин, о 12 годині 50 хвилин, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_1 27.12.2016 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, речовими доказами.

Слідчий вважає, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, неодноразово судимий, в тому числі за тяжкий злочин, ніде не працює та не має постійного джерела доходів, є підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від суду та органів досудового розслідування, вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, незаконно вплинути на потерпілого або свідка, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам відповідно до ст. 177 КПК України шляхом застосування до нього більш мяких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати до нього більш мякий запобіжний захід, не повязаний з позбавленням волі.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 27 грудня 2016 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 27.12.2016 року за № 120162203200002192 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

27.12.2016 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під варто є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: показами потерпілого ОСОБА_5, показами потерпілої ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом огляду місця події від 26.12.2016 року, в ході якого було вилучено заготовку ножа, за допомогою якого ОСОБА_1 завдав тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.12.2016 року, під час якого було виявлено та вилучено чоловічий шарф чорно кольору та рукавички білого кольору та іншими матеріалами кримінального провадження.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються, принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді від 7 до 12 років позбавлення волі, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, неодноразово судимий, в тому числі за тяжкий злочин, ніде не працює та не має постійного джерела доходів, дає підстави вважати, що підозрюваний може незаконно вчиняти вплив на потерпілих, свідків, переховуватися від суду та органів досудового розслідування, вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1

Разом з тим, обставини, які зазначені підозрюваним не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони є голослівними і не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України незаконно вчиняти вплив на потерпілих, свідків, переховуватися від суду та органів досудового розслідування, вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України - в розмірі 80 (вісімдесяти) мінімальних заробітних плат в сумі 128 000,00 грн. (1600 х 80 = 128 000 грн.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Мацнеттер проти Австрії», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі, проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3Є - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27 на 60 днів, з моменту його фактичного затримання, а саме: з 00 години 15 хвилини 27 грудня 2016 року до 00 години 15 хвилин 24 лютого 2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 128 000,00 (ста двадцяти восьми тисяч) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/3411/16-к; провадження № 1-кс/623/630/2016 від ОСОБА_1 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1, наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова