Вирок № 63754668, 09.12.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4481/16-к

1-КП/415/513/16

ВИРОК

Іменем України

09.12.16 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Бервено Ю.В.,

прокурора Сухіна Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне поводження зі зброєю, зокрема, придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, знайшовши, у невстановлений час, за невстановлених обставин, відповідно до висновку балістичної експертизи за №19/113/6-3/190е від 30 червня 2016 року, вогнепальну зброю дульнозарядний (шомпольний) пістолет з гнотковим займанням, виготовлений саморобним способом та придатний до стрільби, переніс останній за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_5, де зберігав без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення та вилучення співробіниками поліції під час огляду місця події 31 травня 2016 року, в період часу з 14 години 35 хвилин до 15 години 10 хвилин.

У судове засідання надана угода про визнання винуватості, укладена 30 серпня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої

прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.263 ч.1 КК України, і підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнає себе винним у вчиненні зазначеного злочину, в незаконному поводженні зі зброєю, тобто, придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України),

сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні підозрюваному ОСОБА_2 покарання: за ст.263 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, зокрема дульнозарядного (шомпольного) пістолета з гнотковим займанням, знайшовши останній, вже не пам'ятаючи за яких саме обставин, який, в подальшому, переніс за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_5, де зберігав до моменту виявлення та вилучення співробіниками поліції, в присутності понятих, під час огляду місця події 31 травня 2016 року, в денний час, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законих підставах поводжуватися зі зброєю, він не має. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, та, заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які, можливо, будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.263 ч.1 КК України, а саме, як незаконне поводження зі зброєю, тобто, придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України), який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.263 ч.1 КК України, застосування покарання у виді позбавлення волі за ст.263 ч.1 КК України строком на 3 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який у судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, який підтримав позицію обвинуваченого щодо затвердження угоди, погоджуючись з думкою прокурора Сухіна Д.В., який вважав, що угода про визнання винуватості від 30 серпня 2016 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, оскільки інкриміноване у провину обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, не встановлено.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилося.

Процесуальні витрати по справі у сумі 439 гривень 80 копійок (а.с.24), пов'язані із залученням експертів, під час проведення балістичної експертизи за №19/113/6-3/190е від 30 червня 2016 року (а.с.25-27), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Процесуальні витрати по справі в сумі 2026 гривень 30 копійок (а.с.30), пов'язані із залученням експертів щодо проведення комплексної судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу та вибухотехнічної експертизи за №6604/8426 від 18 серпня 2016 року (а.с.31-34), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягають, оскільки обвинувачення останньому в данній частині не висувалось.

Речові докази по справі:

дульнозарядний (шомпольний) пістолет з гнотковим займанням, метальна вибухова речовина димний порох, масою 42,88 (під час проведення експертизи витрачено 20 грам речовини), що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.35,36),

підлягають знищенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд

засудив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 30 серпня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2, у кримінальному провадженні №12016130240001377 відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

439 (чотириста тридцять дев'ять) гривень 80 копійок за проведення балістичної експертизи.

Речові докази по справі:

дульнозарядний (шомпольний) пістолет з гнотковим займанням, метальну вибухову речовину димний порох, масою 42,88 (під час проведення експертизи витрачено 20 грам речовини), що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: