Ухвала суду № 63752634, 27.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7485/16 Справа № 208/1144/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Макарова М.О., Демченко Е.Л.,

за участі секретаря: Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно налагоджувальне підприємство «Ремавтоматика»

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно налагоджувальне підприємство «Ремавтоматика» про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Улютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно налагоджувальне підприємство «Ремавтоматика» (далі ТОВ МНП «Ремавтоматика») про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що працював у відповідача на посаді головного інженера підприємства, 31.12.2013 року був звільнений за власним бажанням, проте при звільненні йому не було виплачено заробітну плату за грудень 2013 року в розмірі 3686,33 грн. Остаточний розрахунок з ним проведено лише 15.04.2015 року в порядку примусового виконання судового рішення, у звязку з чим просив стягнути на свою користь 59068,36 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 10 000 грн.у відшкодування моральної шкоди /а.с.1-3, 18-20/.

РішеннямЗаводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.06.2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ МНП «Ремавтоматика» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 02.07. 2014 року до 15.04.2015 року в розмірі 51496,41 грн. та 1 000 грн.у відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо судових витрат /а.с.93-94/.

З таким рішенням не погодилось ТОВ МНП «Ремавтоматика» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило його змінити та ухвалити рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку задовольнити частково у сумі 49379,14 грн. /а.с.100-101/.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від23.11.2015 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення районного суду від 30.06.2015 року змінено, а саме: зменшено суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 02.07.2014 року до 19.02.2015 року до 29964,81 грн. та суму судового збору до 473,25 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін /а.с.135-137/.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.09.2016 року рішення суду апеляційної інстанції від23.11.2015 року було скасовано та справу передано на новий апеляційний розгляд /а.с.174-176/.

У справі встановлено, що наказом від 12.04.2013 року №167-к ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до ТОВ МНП «Ремавтоматика» на посаду начальника дільниці /а.с.12/.

Наказом відповідача від 14.06.2013 року за № 298-к позивач був призначений на посаду головного інженера /а.с.38/.

Згідно наказу від 31.12.2013 року № 654-к, ОСОБА_2 було звільнено за власним бажанням,на підставі ст.38 КЗпП України /а.с.13/.

Відповідач після звільнення ОСОБА_2 не виплатив йому в повному обсязі заробітну плату за грудень 2013 року.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 року, стягнуто з ТОВ МНП «Ремавтоматика» на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за грудень 2013 року в розмірі 3 686,33 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 01.01.2014 року по 01.07.2014 рік в розмірі 25 084,31 грн. /а.с.7-10/.

Згідно наданих суду першої інстанції документів, зокрема, постанов державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції від 15.04.2015 року, здійснення повного розрахунку із позивачем відбулося 15 квітня 2015 року /а.с.71/.

Виходячи з доказів по справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, в силу норм ст.ст. 116, 117 КЗпП України, підлягають задоволенню. Виходячи з положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України, районний суд частково задовольнив вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, стягнувши з відповідача на його користь 1000 грн. у її відшкодування /а. с. 93-94/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обвязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

ТОВ МНП «Ремавтоматика» не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні позивача, відповідно до положень ст.117 КЗпП України та в строки передбачені ст.116 КЗпП України з вини відповідача, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по час здійснення повного розрахунку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Оскільки середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 на час звільнення - 31.12.2013 року становить 179,43 грн., а кількість днів прострочення виплати заробітної плати за період з 02.07.2014 року по 15.04.2015 рік складає 287 робочих днів, суд першої інстанції, виходячи з положень ч.2,3 п.2 та п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, правильно визначив, що середній заробіток за час затримки розрахунку за вказаний період становить 51496,41 грн. (179,43 грн. х 287 робочих днів).

Відтак, доводи апеляційної скарги щодо неправильного розрахунку судом першої інстанції розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку є безпідставними.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що проведення розрахунку з ОСОБА_2 здійснено 19.02.2015 року, долучивши на підтвердження цього до апеляційної скарги видатковий касовий ордер /а.с.107/.

Між тим, апеляційний суд не може прийняти, як допустимий доказ вказаний документ, оскільки він не був предметом розгляду в суді першої інстанції. ТОВ МНП «Ремавтоматика» не скористалось своїм правом, щодо подання доказів на підтвердження дати перерахування коштів, не заявило клопотання про долучення видаткового касового ордеру від 19.02.2015 року до матеріалів справи, а тому районний суд, ухвалюючи рішення, керувався тими доказами, які були наявні у справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно налагоджувальне підприємство «Ремавтоматика» відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: