Ухвала суду № 63749498, 23.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,

розглянувши заяву фермерського господарства «Беркана» про перегляд рішення Апеляційного суду Харківської області від 5 квітня 2016 року, ухвали цього ж суду від 12 квітня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року в справі за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області до головного управління Держгеокадастру в Харківській області, ОСОБА_4, фермерського господарства «Беркана», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «ВЕЛЕС-АГРО», треті особи: державна інспекція сільського господарства в Харківській області, Харківське районне управління юстиції в Харківській області в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, управління Держгеокадастру в Харківському районі Харківської області, про скасування наказів, визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішень про їх державну реєстрацію, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и л а :

Харківський районний суд Харківської області рішенням від 27 січня 2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області; вирішив питання розподілу судових витрат та скасував заходи забезпечення позову в справі.

Апеляційний суд Харківської області рішенням від 5 квітня 2016 року, описку в якому виправлено ухвалою цього ж суду від 12 квітня 2016 року, рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 січня 2016 року скасував і ухвалив нове, яким позовні вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області задовольнив частково: визнав незаконними та скасував накази головного управління Держземагентства у Харківській області (далі − ГУ Держземагентства у Харківській області) від 12 листопада 2014 року за № № 3058-СГ, 3066-СГ, 3061-СГ, 3069-СГ, 3064-СГ, 3067-СГ «Про передачу в оренду земельних ділянок»; визнав недійсними договори оренди землі від 24 й 29 листопада, 1 грудня 2014 року та додаткові угоди від 26 травня 2015 року до цих договорів, укладені між ГУ Держземагенства у Харківській області та фермерським господарством «Беркана» (далі − ФГ «Беркана»), а саме земельних ділянок: НОМЕР_1, площею 8,5021 га, НОМЕР_2, площею 25,3699 га, НОМЕР_3, площею 25,2471 га, НОМЕР_4, площею 8,9044 га, НОМЕР_5, площею 39,2584 га, НОМЕР_6, площею 28,6444 га, НОМЕР_7, площею 119,3682 га, НОМЕР_8, площею 64,2019 га, НОМЕР_9, площею 32,2438 га, НОМЕР_10, площею 58,3202 га, НОМЕР_11, площею 4,8904 га, НОМЕР_12, площею 13,4663 га, НОМЕР_13, площею 63,5395 га, НОМЕР_14, площею 17,4365 га, НОМЕР_15, площею 7,0786 га, НОМЕР_16, площею 22,9704 га; визнав недійсними договори суборенди зазначених земельних ділянок укладені

27 лютого 2015 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «ВЕЛЕС-АГРО» (далі − ТОВ «СП «ВЕЛЕС-АГРО»); витребував на користь держави із незаконного володіння ТОВ «СП «ВЕЛЕС-АГРО» вказані земельні ділянки; відмовив у задоволенні решти позовних вимог; вирішив питання розподілу судових витрат.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 12 вересня 2016 року касаційну скаргу ФГ «Беркана» та ТОВ «СП «ВЕЛЕС-АГРО» відхилила, рішення Апеляційного суду Київської області від 5 квітня 2015 року залишила без змін.

8 грудня 2016 року до Верховного Суду України звернулось ФГ «Беркана» із заявою про перегляд ухвалених у справі рішень з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України щодо невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На підтвердження своїх вимог заявник надав постанови Верховного Суду України від 3 лютого, 21 вересня 2016 року.

У заяві міститься клопотання, в якому ФГ «Беркана» просить зупинити виконання рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі − ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області апеляційний суд, з яким погодився й суд касаційної інстанції, послався на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 3 лютого 2016 року (№6 - 2902цс15) та виходив з незаконності передачі ОСОБА_4 в оренду на тривалий строк значної кількості земельних ділянок та укладення договорів оренди з встановленням орендної плати без визначення нормативної грошової оцінки цих ділянок. При цьому апеляційний суд урахував, що ОСОБА_4 фермерської діяльності на наданих землях фактично не проводив і відношення до фермерського господарства на час розгляду не має; фермерське господарство відчужив за договором купівлі-продажу; орендовані земельні ділянки передав в суборенду, збільшивши плату; а також надав оцінку заявам ОСОБА_4 до ГУ Держземагенства у Харківській області та доданим до них документам з точки зору відповідності вимогам Закону України «Про фермерське господарство».

У наданій для порівняння постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року (№6 - 1512 цс16) міститься висновок про те, що відсутність у договорі оренди земельних ділянок однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Висновок суду касаційної інстанції в ухвалі, яку просить переглянути заявник, не суперечить правовому висновку викладеному у зазначеній постанові Верховного Суду України, оскільки в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року та у справі, за результатами перегляду якої Верховним Судом України прийнята надана для порівняння постанова, наявні різні фактичні обставини.

У постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року (№ 6-2902цс15) міститься висновок про те, що при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, згідно із статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство» як спеціального по відношенню до статті 123 Земельного кодексу України (далі − ЗК України). Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 цього Закону заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Висновок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 12 вересня 2016 року, про перегляд якої подано заяву, відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року (№ 6- 2902 цс15).

За таких обставин вважати заяву ФГ «Беркана» обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Ураховуючи викладене, а також вимоги пункту 2 частини першої статті 360 1 ЦПК України, клопотання ФГ «Беркана» про зупинення виконання рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 353, 355, 360, 360 1 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області до головного управління Держгеокадастру в Харківській області, ОСОБА_4, фермерського господарства «Беркана», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «ВЕЛЕС-АГРО», треті особи: державна інспекція сільського господарства в Харківській області, Харківське районне управління юстиції в Харківській області в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, управління Держгеокадастру в Харківському районі Харківської області, про скасування наказів, визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішень про їх державну реєстрацію, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, за заявою фермерського господарства «Беркана» про перегляд рішення Апеляційного суду Харківської області від 5 квітня 2016 року, ухвали цього ж суду від 12 квітня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року відмовити.

Клопотання фермерського господарства «Беркана» про зупинення виконання рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк