Постанова № 63746737, 21.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/3249/16-п 21.12.2016 21.12.2016 21.12.2016

Номер провадження: 33/784/269/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33-784/269/16 Головуючий суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційного суду: Значок І.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року

Апеляційний суд Миколаївської області у складі: судді Значок І.С., при секретарі Спанатій О.С., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

- Стягнуто судовий збір в розмірі 275,60 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно постанови суду, 07.08.2016 р. близько 10.25 год., ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101 1» державний номер НОМЕР_1 по проспекту Богоявленському в м. Миколаєві, з явними ознаками наркотичного спяніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного спяніння відмовився.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності складу правопорушення, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначає, що суддя у вказаній постанові не врахував його пояснення та доводи, які надавав суду як письмово, так і в усній формі.

Стверджуючи про істотні порушення його прав, посилається на порушення патрульними поліцейськими вимог ст.256 КУпАП в частині не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення конкретного місця вчинення адміністративного правопорушення, оскільки в протоколі зазначено, що він керував транспортним засобом по пр. Богоявленському, який пролягає через три райони м. Миколаєва, він проживає в Інгульському районі по вул. Космонавтів, 148-Г. З цих підстав вказує на порушення судом вимог ст. 276 КУпАП.

Зазначає, що його не відсторонили від керування транспортним засобом, що свідчить про те, що патрульні поліцейські не бачили підстав вважати, що в нього наявні ознаки наркотичного спяніння, що вказує на відсутність підстав для направлення його на медичний огляд, тому його відмова від проходження медичного огляду за відсутності підстав для такого огляду, не може утворювати складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Зазначає, що у судовому засіданні йому було безпідставно відмовлено у допиті свідків, зазначених у протоколі, які могли б підтвердити, що не бачили у нього ознак наркотичного спяніння, та не давали своїх показів, а патрульні поліцейські самі записали начебто їх покази та змусили під ними розписатись. Крім того, суддя проігнорував його клопотання про виклик для допиту патрульних поліцейських, які були присутні при складанні протоколу та витребувати відео з їх нагрудних камер, чим порушив його право на захист.

На думку апелянта, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та обєктивності судового розгляду, та порушив вимоги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Вислухавши ОСОБА_2 на підтримку апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляції, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З постанови вбачається, що суд визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належно врахував дані протоколу про адміністративне правопорушення АА2 №468784 від 07.08.2016 року, а також письмові пояснення двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову ОСОБА_2 в їх присутності на вимогу працівників ДАІ пройти огляд на стан спяніння, відповідно до встановленого порядку.

Під час розгляду справи в Корабельному суді ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного спяніння. Причиною такої відмови було те, що він поспішав додому через хворобу дружини, яка перебувала вдома одна з дитиною.

Отже, факт відмови ОСОБА_2 пройти в установленому законом порядку медичне обстеження на стан спяніння судом першої інстанції встановлений вірно, тому рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому порядку огляду на стан спяніння є правильним.

Не можуть вважатися поважними причини відмови від проходження огляду на стан спяніння, на які вказує апелянт хворобу дружини, оскільки, будь яких даних на підтвердження таких тверджень матеріали справи не містять і суду апеляційної інстанції їх теж не надано.

Доводи апелянта про незаконну відмову у допиті свідків, зазначених у протоколі, які могли б підтвердити, що не бачили у нього ознак наркотичного спяніння та допиту патрульних поліцейських, не є підставою для скасування постанови суду, оскільки ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за відмову у проходженні огляду на стан спяніння, що повністю підтверджується матеріалами справи і не оспорюється самим ОСОБА_2

До того ж у апеляційному суді інспектори патрульної поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та добавили, що заборонили ОСОБА_2 у подальшому керувати транспортним засобом, що відповідає вимогам ст..266 КУпАП щодо відсторонення від керування осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння. Вказане ОСОБА_2 не заперечувалось. Тому автомобіль залишився на паркувальному майданчику торгівельного центру, тобто фактично на місці зупинки автомобіля патрульною поліцією.

Не відповідають змісту протоколу про адміністративне правопорушення твердження апелянта про не зазначення місця правопорушення, оскільки, як вказано у протоколі, місцем вчинення правопорушення є пр.Богоявленський, 234/б у м.Миколаєві.

Доводи апелянта про порушення судом вимог ст. 276 КУпАП щодо місця розгляду справи, є безпідставними, оскільки відповідно копії паспорту ОСОБА_2 та протоколу про адміністративне правопорушення, він проживає у Корабельному районі м. Миколаєва по вул. Райдужній 30 кв.53.Тому, у відповідності до вимог ч.2 ст.276 КУпАП справу розглянуто суддею Корабельного районного суду м.Миколаєва, тобто за місцем проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Що стосується адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_2 судом першої інстанції, то з огляду на сімейний стан ОСОБА_2, наявність на утриманні малолітньої дитини та дружини, а також положень ст.24 КУпАП щодо системи адміністративних стягнень, положення ст.25 КУпАП щодо правил накладення стягнень, суд вважає можливим змінити накладене стягнення шляхом виключення накладення стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду в частині призначеного стягнення зміні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині призначення стягнення змінити, виключивши застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: