Постанова № 63745596, 22.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/702/16

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3за участю: секретаряОСОБА_4

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іллічівської обєднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКАРІС» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОКАРІС» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області щодо безпідставної відмови у реєстрації підприємства платником податку на додану вартість, зобовязати відповідача зареєструвати Товариство платником податку на додану вартість шляхом внесення запису до відповідного реєстру.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ТОВ «ПРОКАРІС» тричі зверталося до ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області із заявою про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість, проте кожного разу отримувало відповідь з пропозицією повторно звернутися із відповідною заявою. На думку позивача, податковий орган безпідставно відмовив позивачу у задоволенні його заяви, у звязку з чим звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Судом визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області щодо відмови у реєстрації ТОВ «Прокаріс» платником податку на додану вартість та зобов'язано повторно розглянути реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Іллічівська ОДПІ головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої доводи, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано встановленої податковим органом інформації щодо відсутності підприємства за адресою місцезнаходження, а також те, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в редакції з 01.01.2016 року не містить положень про включення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Крім того, площа орендованого офісного приміщення не відповідає мінімально санітарно гігієнічним нормам, вставленим законодавством, що не відповідає визначенню місцезнаходження юридичної особи.

Сторони в судове засідання не з'явились, тому справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 28.01.2016 року, 04.02.2016 року та 09.02.2016 року ТОВ «Прокаріс» зверталось до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області із реєстраційними заявами на реєстрацію в якості платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що подані позивачем заяви були повернуті підприємству з посиланням на приписи абз. 4) п.п. 1) п. 3.5, абз. 5) п.п. 1) п. 3.5, абз. 2) п. 3.8, абз. 3) п. 3.8, п. 3.9 розділу III наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (недостовірність інформації щодо місцезнаходження підприємства).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у податкового органу не було належних доказів у підтвердження відсутності підприємства за місцезнаходженням, останній не мав законних підстав для відмови у його реєстрації в якості платника податку на додану вартість.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 182.1 ст. 182 ПК України у разі, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Згідно абз. 3 ст. 183.7 ПК України, реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Пунктом 3.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130 передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (додаток 1). Заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Згідно п. 3.8 цього Положення при реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості про заявника мають бути включені до Єдиного державного реєстру. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.

З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості.

Пунктом 3.9 Положення передбачено, що якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (за наявності), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для неприйняття податковим органом поданих ТОВ «Прокаріс» реєстраційних заяв стало отримання контролюючим органом інформації щодо відсутності підприємства за місцезнаходженням (акт ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 03.02.2016 року №6/15-21-15-01/40240063 про відсутність платника за податковою адресою, та довідку ОУ та довідка ОУ Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 04.02.2016 року №75 про не встановлення місцезнаходження платника податків).

Зазначена інформація, на думку судової колегії, є достатньою підставою для відмови у реєстрації юридичної особи платником податку на додану вартість.

За наведених вище підстав колегія суддів вважає, що податковий орган правомірно відмовив позивачу у прийнятті його заяв про реєстрацію платника податку на додану вартість, у звязку з чим позовні вимоги про визнання протиправними дії податкового органу щодо відмови у реєстрації підприємства платником податку на додану вартість є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, тому ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Іллічівської обєднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКАРІС» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКАРІС» - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.В.Стас

ОСОБА_3