Ухвала суду № 63745135, 07.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

при секретарі: Куркіній І.В.

за участю осіб:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», поданою представником Шевченко ВеронікоюВячеславівною

на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року частково задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № CL131802 у сумі 23567,77 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду ПАТ «Універсал Банк» через свого представника подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неправильну оцінку доказів, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором № CL131802 від 28.01.2013 року у розмірі 34838, 10 грн. та понесені Банком судові витрати.

Справа №755/8873/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/13890/2016Головуючий у суді першої інстанції: В.А.МарцинкевичДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.ПоливачВ обґрунтування доводів скарги Банк зазначив, що суд першої інстанції неправомірно зменшив розмір пені з 11770,33 грн. до 500,00 грн., оскільки пеня була нарахована банком за неналежне виконання зобов'язань відповідачем, який був повідомлений, що за користування кредитом нараховуються проценти, а також у разі прострочення терміну сплати щомісячного платежу - пеня. Тому проценти за користування кредитними коштами та пеня є оплатою за кредит і обчислюються за правилами основного боргу та не є неустойкою (штрафними санкціями) і не підлягають зменшенню у разі якщо розмір кредиту менший, ніж сума нарахованих відсотків. Посилався на аналогічну правову позицію зазначену у рішенні Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2015 року у справі № 22-ц/796/2280/2015 та у рішенні Апеляційного суду м. Києва від 29.01.2015 року у справі № 22-ц/796/1365/2015.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити з викладених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, будь - яких заяв, клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України. Неявка зазначеної особи в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ПАТ «Універсал Банк» у прохальній частині просить скасувати повністю заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року, однак фактично наводить доводи щодо оскарження заочного рішення лише в частині зменшення судом розміру нарахованої банком пені, яка підлягає стягненню з відповідача, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості у розмірі 11350, 01 грн. та відсотків у розмірі 11717,76 грн. ПАТ «Універсал Банк» заочне рішення не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції, в цій частині, не перевіряється його законність і обґрунтованість.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що виконання зобов'язання є обов'язковим для його сторін, проте існують підставі для зменшення розміру пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 28.01.2013 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ«Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CL131802 відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 14000,00 грн. строком до 28.01.2013 року з встановленою процентною ставкою 37% річних.

ПАТ«Універсал Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі.

ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, відсотками та пеня, що станом на 25.04.2016 року становила 34838,10 грн., з яких 11350,01 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 11717, 76 грн. - відсотки; 11770,33 грн. - пеня.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що вона може нараховуватись на все зобов'язання, тобто як на повернення кредитних коштів, так і на проценти за користування ними.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом було встановлено, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором та відсотків за користування кредитом у розмірі та строки, визначені кредитним договором. Факт порушення зобов`язань щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом позичальник не оспорює, відтак пеня підлягає стягненню.

Але, відповідно до частини 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

При цьому, визначення граничного розміру пені залишається на розсуд суду з урахуванням дотримання критеріїв, що визначені у ч.3 ст.551 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром пені, що складає 500,00 грн., який є справедливим та співвідноситься із невиконаним зобов'язанням. При цьому колегія суддів бере до уваги ту обставину, що судом стягнуто з відповідача заборгованість по тілу кредиту у розмірі 11350, 01 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 11717, 76 грн., тобто видавши кредит у розмірі 14 000 грн., банк отримує від відповідача 23567,77 грн., при цьому відповідачем (ще до звернення банку до суду з даним позовом) частково було виконано зобов'язання за кредитним договором.

Отже, з урахуванням наведеного, твердження апеляційної скарги в тій частині, що розмір пені не може бути зменшено, оскільки вона була нарахована за неналежне виконання зобов'язань відповідачем про правові наслідки чого він був повідомлений, відхиляються колегією суддів, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.

Посилання щодо застосування правових позицій викладених у рішенні Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2015 року у справі № 22-ц/796/2280/2015 та у рішенні Апеляційного суду м. Києва від 29.01.2015 року у справі № 22-ц/796/1365/2015 колегією суддів не беруться до уваги, оскільки в Україні відсутнє приюдиційне право, а висновки суду апеляційної інстанції зазначені у судових рішеннях не є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права, у розумінні ст. 360-7 ЦПК України.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Справу було розглянуто судом першої інстанції на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних доказів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині його оскарження відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування в цій частині з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, заочне рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», подану представником Шевченко ВеронікоюВячеславівною, відхилити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: