Ухвала суду № 63742988, 20.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 457/364/16 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.

Провадження № 22-ц/783/4929/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю апелянта - ОСОБА_2, представника боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Трускавецького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2016 року у справі за поданням заступника начальника відділу ДВС Трускавецького міського управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_3, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2016 року заступник начальника відділу ДВС Трускавецького міського управління юстиції Львівської області звернувся з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_3.

Своє подання мотивував тим, що постановою Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 16.12.2015 року із відділу ДВС Стрийського МРУЮ до відділу ДВС Трускавецького МУЮ передано матеріали 2-х зведених виконавчих проваджень відносно боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зокрема виконавче провадження № 48854117 про стягнення з ОСОБА_3 918883,74 грн. в яке обєднано: ВП № 48800984 по примусовому виконанні виконавчого листа № 2-265-211 від 03.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» 308264,29 грн.; ВП № 48802279 по примусовому виконанні виконавчого листа № 456/38/13-ц від 08.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» 406295,74 грн.; ВП № 49054438 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2601-2011 від 22.03.2012 року про стягнення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 150323,71 грн. На неодноразові виклики державного виконавця боржник не з'явиляється, ніяким чином не повідомляє про свої доходи, майно, тобто ухиляється від виконання рішення суду. Державним виконавцем здійснено запити в реєструючі органи з метою перевірки майнового стану боржника. Станом на 17.03.2016 р. заборгованість по зведеному виконавчому провадженню становить 918883,74 грн.

УхвалоюТрускавецького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2016 року в задоволенні подання заступника начальника відділу ДВС Трускавецького міського управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, стягувач ОСОБА_2 оскаржив таку в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята без повного з'ясування обставин справи, у зв»язку з чим є необґрунтованою та незаконною.

Вважає, що ОСОБА_3 відомо про факт відкриття щодо нього виконавчого провадження, так само як і відомо про наявність рішення, яке вступило в законну силу та є обов»язковим до виконання, крім того, останньому відомо про борг, який він не повернув апелянту, при цьому, жодної дії на погашення заборгованості по рішенню суду у справі № 2-2601-11 від 03 лютого 2011 року ним не вчинено.

Апелянт просить врахувати суд не тільки права та інтереси боржника, а й і права апелянта, як сторони, яка потерпіла майнові втрати, внаслідок непорядності боржника. При цьому просить врахувати, що основну суму коштів з приводу яких виник спір боржник отримав ще 23 березня 2007 року та протягом дев»яти років не вчинив жодних дій щодо погашення заборгованості.

Просить ухвалу Трускавецького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою подання задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоровя чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути обєктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоровя чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням.

За змістом ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань. Громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобовязань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 ч. 1 цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобовязань за рішенням суду. Сам по собі факт наявності заборгованості не може бути підставою для обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і вїзду в Україну громадян України», ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний довести невиконання боржником ОСОБА_3 рішення суду та зобовязаний вжити заходів примусового виконання рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні подання про тимчасове обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що заступником начальника ДВС Трускавецького МУЮ Львівської області та і з представлених ним матеріалів, не надано суду доказів, які б давали підстави вважати, що боржник ОСОБА_3 має намір ухилитись або ухиляється від виконання рішення суду, зокрема, шляхом залишення території України. Державним виконавцем не надано доказів навіть того, що в боржника є закордонний паспорт. Таких доказів державним виконавцем не надано і суду апеляційної інстанції.

Крім того, в матеріалах представленого державним виконавцем подання, міститься лист представника ОСОБА_3 по довіреності - ОСОБА_4 про перебування у власності боржника 1/4 частини квартири № 5 в м. Стрию по вул. Коссака Гр., будинок № 6а та і те, що в даній квартирі зареєстровано двоє неповнолітніх дітей боржника ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєктів нерухомого майна, то боржнику ОСОБА_3 дійсно на праві приватної спільної часткової власності належить частина квартири № 5 в м. Стрию по вул. Коссака , будинок № 6а. Згідно акту опису та арешту майна від 13.10.2015 року державним виконавцем відділу ДВС Стрийського МРУЮ було накладено арешт на частини квартири № 5 в м. Стрию по вул. Коссака , будинок № 6а і встановлено обмеження права користуватись ним, тобто не відчужувати, не зменшувати ринкову вартість частки.

Окрім того, державним виконавцем надіслано запит до відділу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради про надання попереднього дозволу на реалізації нерухомого майна, яке перебуває у власності боржника ОСОБА_3, оскільки в даній квартирі зареєстровано двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідь на який відсутня. Також в матеріалах подання відсутні всі відповіді з реєструючих установ про наявність у боржника ОСОБА_3 нерухомого чи рухомого майна.

З матеріалів подання не вбачається, що боржником були отримані виклики державного виконавця та чи застосовувались штрафні санкції та примусовий привід через органи поліції до боржника ОСОБА_3 через неявку до державного виконавця. А відтак, відмовив у задоволенні подання заступника начальника відділу ДВС Трускавецького міського управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_3.

В свою чергу, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надано суду копії квитанцій про перерахунок ОСОБА_2 коштів, а також копії відповідних розписок, які підтверджують факт отримання останнім коштів, чого не заперечив і сам апелянт. Повернення боргу за рішенням суду боржником ОСОБА_3 проводились добровільно протягом 2012-2015 років.

Вищенаведене свідчить про відсутність ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання рішення суду.

Відтак, надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам та встановленим судом обставинам справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність подання заступника начальника відділу ДВС Трускавецького міського управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_3.

Доводи апеляційної скарги без будь - яких доданих до неї належних та допустимих доказів висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Трускавецького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2016 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 209 ч.3, 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1.ч.1. ст. 312, 313, п.4 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Трускавецького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в силу вимог ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_9