Постанова № 63742725, 12.12.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9611/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Дмитришин Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобовязання витини певні дії,-

встановив:

16.11.2016року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з червня 2008року він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова як отримувач пенсії за вислугу років довічно відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України « Про прокуратуру» від 12.07.2001р. №2663-111 у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати з посади заступника начальника відділу прокуратури Львівської області.

З огляду на це, 13 жовтня 2016року він звернувся із заявою до Управління ПФ України у Шевченківському районі м. Львова про проведення перерахунку призначеної йому пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області про заробітну плату від 20.09.2016року №18/1306 з розрахунку 80 відсотків.

Листом від 19.10.2016року №10294/03-15 Управління ПФ України в Шевченківському районі м. Львова йому повідомлено про прийняття 19.10.2016року рішення №10286/03-15 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за відсутністю, на думку відповідача, підстав для цього, з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII та Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014року №76-VIII.

Вважаю дії відповідача протиправними і такими, що грубо порушують її права на соціальне /пенсійне забезпечення.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю, дав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позивачем вимог заперечила повністю посилаючись на письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з червня 2008року ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова як отримувач пенсії за вислугу років довічно відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України « Про прокуратуру» від 12.07.2001р. №2663-111 у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати з посади заступника начальника відділу прокуратури Львівської області.

З огляду на це, 13 жовтня 2016року він звернувся із заявою до Управління ПФ України у Шевченківському районі м. Львова про проведення перерахунку призначеної йому пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області про заробітну плату від 20.09.2016року №18/1306 з розрахунку 80 відсотків.

Листом від 19.10.2016року №10294/03-15 Управління ПФ України в Шевченківському районі м. Львова ОСОБА_2 повідомлено про прийняття 19.10.2016року рішення №10286/03-15 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за відсутністю, на думку відповідача, підстав для цього, з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII та Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014року №76-VIII.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, норми Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015. № 213 « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії та не впливають на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 раніше, відповідно до діючих на час її призначення норм Закону України «Про прокуратуру» № 1789-Х11.

Верховний Суд України у своїй постанові від 10.12.2013 року по справі № 21- 348а13 дав правовий висновок про те, що внесені Законом № 3668-УІ зміни до ст. 50-1 Закону України « Про прокуратуру» № 1789-Х11 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами,які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України « Про прокуратуру» № 1789-Х11.

Постановою ж Верховного Суду України від 06.10.2015 року зазначено, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №3668-УІ зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини 13 та 18 ст.50-1 Закону України №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законом №3668-УІ не зазнали.

Окрім того, Верховний Суд України вказав, що вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У ст.64 Конституції України вказано, що право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N9 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав , що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Окрім того, виходячи із розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права міститься також у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).

За ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 12.07.2001р. № 2663-111 , що діяла на час призначення мені пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до положень ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонером, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Тобто, необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. Стосовно ж невизначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, то ця обставина у світлі вимог ст.ст. 22, 58,64 Конституції України не може бути підставою позбавлення мене гарантованого законом права на перерахунок пенсії.

Конституційний суду своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007.зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Пленумом Верховного Суду України у пункті 2 своєї постанови №9 від 01.11.1996. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наголошено, що оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної пенсії, а тому відмова відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_2 є протиправною.

Згідно п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 19, 22, 58, 64 Конституції України, ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 р. №2663-ІІІ, чинній на липень 2009 року), ст.ст.2, 6, 14, 17-20, 72, 94, 158- 163, 167, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, викладені у рішення від 19 жовтня 2016року стосовно відмови у перерахуванні розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за вислугу років згідно поданої заяви від 13 жовтня 2016року з врахуванням довідки прокуратури Львівської області від 20.09.2016року №18/1306, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІ, що діяв станом на червень 2008року) з розрахунку 80% від середнього заробітку, без застосування обмежень максимального розміру пенсії в десять прожиткових мінімумів, установленої для осі, які втратили працездатність.

Стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в шевченківському районі м. Львова на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят однієї) гривні 20 (двадцять) коп..

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1