Постанова № 63741769, 20.12.2016, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5357/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради, голови ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_4, за участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 - про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити дії, суд

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом, у якому просять визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невжиття заходів по знесенню обєктів самочинного будівництва ОСОБА_5, ОСОБА_6 на вул. Вигоди, 15 у м. Львові, зобовязати відповідачів звернутись із позовом до суду про приведення житлового будинку на вул. Вигоди, 15 до попереднього стану, знесення самочинного будівництва сараю «Б», веранди-тераси «а», гаражу-навісу «Г», огорожі №3,4 та по межі із ОСОБА_1, що зазначені в технічному паспорті на нерухоме майно вул. Вигоди, 15 у м. Львові від 27.11.2012 р., стягнути із відповідачів судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 проживає на ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 на вул. Доробок, 18 у м. Львові, а їхні сусіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вул. Вигоди, 15 у м. Львові. Вказують, що сусідами ОСОБА_5, за місцем їхнього проживання, здійснено самочинне будівництво, яке порушує права позивачів, проте ОСОБА_3 районна адміністрація Львівської міської ради не вчиняє жодних дій щодо усунення таких порушень, натомість приховує факт здійснення ними самочинного будівництва. Крім цього, вказали, що неодноразово зверталися до ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради із заявами про вжиття заходів відповідного реагування, нащо отримували лише відписки, що порушує вимоги Закону України «Про звернення громадян», а тому звернулися із позовом до суду. Відтак, просять позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, яка одночасно представляє інтереси позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності від 21.07.2016 р. /а.с.11/, позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додатково зазначила, що підставою звернення до суду із позовом є те, що ОСОБА_3 районна адміністрація Львівської міської ради є органом державної влади і представляє інтереси громадян і здійснює захист щодо фактів самовільної будівництва, а також повинна реагувати га факти самочинного будівництва. Натомість відповідач лише звертається до суду із позовом до сімї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо демонтажу самочинного будівництва, обєкти, які збудовані без порушень будівельних норм і прав третіх осіб на земельних ділянках, які є в їх фактичному користуванні. Однак, самочинні обєкти здійснені ОСОБА_5 є на межі сусідніх ділянок, а саме веранда та сарай, які знаходяться у безпосередній близькості та паркан, без згоди суміжних землекористувачів. Всі ці факти встановлені судовими рішеннями, проте відповідач не вживає жодних заходів і робить це лише з однією метою погодити самочинне будівництво. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності від 21.01.2016року /а.с.77/ в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Вказав, що відповідачі на звернення позивачів надали вичерпну та повну відповідь про вжитті заходи та шляхи вирішення спірного питання, а тому вважає позов необґрунтованим та безпідставним, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особі ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили відмовити в задоволенні позову посилаюсь на те, що в них відсутні обєкти самочинного будівництва, що свідчить відсутність відмітки у технічному паспорті, який був наданий суду для огляду та сторонам у справі.

Суд, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності відповідача голови ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_4, яка в судове засідання повторно не зявилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, причини своєї неявки суд не повідомила та сторони не заперечили про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, третіх осіб, з'ясувавши дійсні обставини справи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1ст. 6 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, обєднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обовязків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст.15 Закону України «Про звернення громадян», передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв /клопотань/, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв /клопотань/.

Судом встановлено, що позивачі неодноразово зверталися до відповідачів із письмовими заявами щодо вирішення питання про демонтаж самочинного будівництва на вул. Вигоди, 15 у м. Львові, нащо отримували відповіді про розгляд їхньої заяви, а також отримали вичерпну відповідь від 09.03.2016 р. №32-599 про вжиті заходи та шляхи вирішення спірного питання /а.с.22,23,24/

Так, із долученої до матеріалів справи копії відповіді ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради за підписом голови ОСОБА_4 № 32-599 від 09.03.2016 р. вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 надано відповідь про те, що з метою обєктивного розгляду звернень даних громадян ОСОБА_3 районна адміністрація звернулась до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та до ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» з проханням надати розяснення та інформацію про те, чи здійснене будівництво на вул. Вигоди, 15 у м. Львові являється самочинним /а.с.78-79/.

Із змісту відповіді ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 22.03.2016 р. голові ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради вбачається, що технічний паспорт на садибний житловий будинок №15 на вул. Вигоди від 27.11.2012р. виготовлено відповідно до вимог нормативно-правових актів, що діяли на час звернення громадян та такий видано замовникам 28.11.2012 р. /а.с.80/.

Згідно долученої до матеріалів справи відповіді Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.04.2016р., дії та рішення працівників ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» на момент виготовлення технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок №15 на вул. Вигоди у м. Львові були законними./а.с.81/.

Відтак, відповідачами було належним чином виконані вимогиЗакону України «Про звернення громадян» щодо розгляду звернень позивачів, своєчасно та повно надано відповіді на усі звернення.

Також даною відповіддю підтверджено дії відповідачів щодо вжиття заходів для вирішення порушених позивачами питань.

Крім цього, як ствердили позивачі у позовній заяві та це підтверджено матеріалами справи, у 2008 році ОСОБА_3 районна адміністрація Львівської міської ради зверталася до суду із позовною заявою про демонтаж самочинного будівництва на вул. Вигоди, 15 у м. Львові, яка у 2015 році була залишена без розгляду за заявою ОСОБА_3 районної адміністрації ЛМР.

Також, як вбачається із матеріалів справи, Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 09.12.2015 р., у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_3 районна державна адміністрація ЛМР про демонтаж самочинного будівництва, яку Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 09.03.2016р. залишено без змін, встановлено, що земельна ділянка на вул. Вигоди, 15 у м. Львові є комунальною власністю Львівської міської ради, яка за захистом свого права, в межах даної справи, щодо самовільної забудови належної їй земельної ділянки не зверталася. Третя особа, по вказаній справі, - ОСОБА_3 районна адміністрація Львівської міської ради ні самоврядних, ні делегованих повноважень на здійснення таких повноважень немає /а.с.59-64/.

Відтак, суд приходить до переконання, що твердження позивачів щодо бездіяльності відповідачів з приводу розгляду питання щодо самочинного, на думку позивачів, будівництва не знайшло свого підтвердження та є безпідставним, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо невжиття заходів по знесенню обєктів самочинного будівництва ОСОБА_5, ОСОБА_6, вул. Вигоди, 15 у м. Львові не підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про зобовязання відповідачів звернутись із позовом до суду про приведення житлового будинку на вул. Вигоди, 15 до попереднього стану, знесення самочинного будівництва сараю «Б», веранди-тераси «а», гаражу-навісу «Г», огорожі №3,4 та по межі із ОСОБА_1, що зазначені в технічному паспорті на нерухоме майно на вул. Вигоди, 15 у м. Львові від 27.11.2012р., то така до задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Відповідно до п.10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобовязати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Як вбачається з п.5 ст.28 Законом України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно п.3.1 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011 р. № 835 розгляд питань за фактами здійсненого /здійснюваного/ фізичними та юридичними особами самочинного будівництва /реконструкції/ обєктів за підвідомчістю справ здійснює районна адміністрація відповідного району, у якому здійснено /здійснюється/ самочинне будівництво. Із змісту п. 5.1. Положення вбачається, що міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень: про передачу матеріалів до суду у разі істотного відхилення будівництва від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотного порушення будівельних норм і правил з відповідним позовом про зобовязання проведення особою, що здійснила /здійснює/ самочинне будівництво, відповідної перебудови; про передачу матеріалів до суду щодо визнання за територіальною громадою міста права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності, якщо це не порушує права інших осіб; про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила /здійснює/ самочинне будівництво, за її кошти; про погодження самочинного будівництва за наявності позитивних висновків, документів і матеріалів, обумовлених у пунктах 4.3, 4.6, 4.8 цього Положення, та договору про погодження самочинного будівництва, укладеного особою-порушником з районною адміністрацією до підготовки проекту розпорядження голови районної адміністрації, внесення коштів до цільового фонду розвитку соціальної інфраструктури м. Львова згідно з цим договором, розмір яких визначається у відсотках до оціночної вартості споруди у діючих цінах, з врахуванням її фізичного зносу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність субєкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається у дискрецію /вільний розсуд/ суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, не порушуючи принцип розподілу влади.

Із змісту Рекомендації № R /80/ 2 Комітету ОСОБА_12 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Як вбачається із вищенаведеного, повноваження ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради щодо вирішення питань, що стосуються звернення до суду, зокрема, з приводу демонтажу самочинного будівництва належать до дискреційних повноважень.

Таким чином, зобов'язання відповідачів прийняти конкретне рішення про звернення до суду із позовом про демонтаж самочинного будівництва на вул. Вигоди, 15 у м. Львові було б формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів та суперечило б завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_12 України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Крім цього, суд враховує, що Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2016р. зобовязано голову ОСОБА_3 районної адміністрації Львівської міської ради вчинити дії щодо затвердження висновку міжвідомчої комісії при ОСОБА_3 районній адміністрації Львівської міської ради від 09 лютого 2010 року /протокол №5 параграф 5/ про технічну можливість експлуатації самочинно реконструйованої тераси та господарської будівлі /сараю/ в межах земельної ділянки по вул. Вигоди, 15 у м. Львові.

Керуючись ст.2, 6, 9, 11, 71, 86, 158, 160, 162, 163, 167, КАС України, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі», ст.1,15 Закону України «Про звернення громадян», суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні під час оголошення, протягом десятиднів з дня отримання копії постанови.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський